Рівні безробіття в країнах перехідної та розвиненої ринкової

Економіки (за методологією МОП) (%)

	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999
Болгарія	11,1	15,3	21,4	20,5	14,7	13,7	15,0	16,0	15,7
Латвія	...	...	...	...	18,9	18,3	14,4	13,8	14,2
Литва	...	...	...	17,4	17,1	16,4	14,1	12,6	14,1
Польща	11,8	13,3	14,0	14,4	13,3	12,4	11,2	10,5	12,9
Росія	...	4,8	5,3	7,1	8,3	9,2	10,9	12,1	12,6
Румунія	3,0	8,2	10,4	8,2	8,0	6,7	6,0	6,3	6,9
Словаччина	...	...	12,2	13,7	13,1	11,1	11,6	12,5	16,2
Словенія	7,3	8,3	9,1	9,0	7,4	7,3	7,1	7,4	7,6
Угорщина	7,4	9,9	12,1	10,9	10,3	10,1	8,9	7,9	7,0
Україна	...	...	...	...	5,6	7,6	8,9	11,3	11,9
Чехія	4,4	2,8	4,4	4,4	4,1	3,9	4,8	6,5	8,8
Естонія	1,5	3,7	6,5	7,6	9,7	10,0	9,7	9,9	12,3
Греція	7,7	8,7	9,7	9,6	10,0	10,3	10,2	10,8	...
Іспанія	16,4	18,5	22,9	24,1	22,9	22,0	20,8	18,8	15,9
Корея	2,3	2,4	2,8	2,4	2,0	2,0	2,6	6,8	6,3
Мексика	3,0	3,1	3,2	3,5	5,7	4,3	3,4	2,9	2,0
Нідерланди	5,8	5,6	6,6	7,1	6,9	6,5	5,5	4,4	3,6
Німеччина	4,2	4,5	7,9	8,4	8,2	8,9	9,9	9,3	8,7
Португалія	4,0	4,2	5,7	7,0	7,3	7,3	6,8	6,4	4,7
США	6,8	7,5	6,9	6,1	5,6	5,4	4,9	4,5	4,2
Туреччина	7,9	8,0	7,7	8,1	6,9	6,0	6,4	6,3	7,3
Франція	9,4	10,3	11,7	12,3	11,8	12,5	12,7	12,0	11,3
Швеція	2,9	5,2	8,1	7,8	7,6	7,9	7,8	8,5	7,2
Японія	2,1	2,2	2,5	2,9	3,1	3,4	3,4	4,1	4,7

Джерело: OECD Short-term Economic Indicators – Transition Economies;

OECD Main Economic Indicators.

Дані про рівень безробіття за різними його формами в Україні наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Безробіття населення працездатного віку України (%)

Роки	Рівень безробіття
	зареєстровані	незареєстровані	прихованого	повного
1996	1,2	7,7	6,3	15,2
1997	2,6	7,1	7,1	16,8
1998	4,3	7,9	6,8	19,0
1999	5,2	7,3	6,9	19,4
2000	5,5	7,0	6,5	19,0
2001	5,1	6,6	4,7	16,4

• скорочення рівня повного безробіття обумовлене головним чином, адміністративно-інституціональними чинниками, і навряд чи можна розраховувати на подальший розвиток тенденції в найближчому майбутньому.

Соціально-економічні наслідки безробіття різноманітні й неоднозначні. При дослідженні економічних наслідків безробіття доцільно виділити три рівні: національний, підприємств, людини.

Дослідження наслідків безробіття на національному рівні свідчать про те, що воно знижує обсяг виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП). (Більш детально цей аспект був розглянутий у питанні 3).

Зменшуючи обсяги ВВП, безробіття приводить до скорочення податків, які надходять державі. Крім того, зріст безробіття збільшує витрати держави (їх основна маса здійснюється за рахунок фонду зайнятості).

Безробіття виступає як “міна сповільненої дії”. Безробіття виявилося особливо значним у сфері науки, наукового обслуговування, інформаційно-обчислювального обслуговування, високих технологій тощо. У цих галузях безробіття супроводжується масовою дискваліфікацією, однак, коли настає фаза пожвавлення економіки, попит на таких працівників різко збільшується, але своєчасно задовольнити його неможливо.

• Значні витрати економіці держави чинить приховане безробіття. Воно призводить зниження ВНП у порівнянні з потенційно можливим його рівнем, вилучає з легальної економіки значну частину коштів. Крім того приховане безробіття гальмує науково-технічний прогрес внаслідок низької ціни робочої сили, а також заважає переливу робочої сили у прогресивні галузі економіки.

У соціальному аспекті безробіття знищує впевненість громадян у гарантії працевлаштування, зменшує доходи сімей, знижує рівень життя населення, посилює диференціацію населення, може спричинити деградацію людини.

Поява безробіття пов’язано в усвідомленні людей з економічними реформами і як результат з негативним відношенням населення до них. Це стримує ріст економіки в країні.

Таким чином, найгостріші проблеми в Україні полягають у кризовому скороченні попиту на працю, безпрецедентних розмірах прихованого безробіття, регіональній диференціації рівня безробіття тощо.

Вирішення цих проблем можливе лише при створенні сприятливих умов для розвитку підприємництва, стимулюванні створення нових робочих місць.

В Україні у 2001 році увійшов у дію Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Закон складається з 8-ми розділів і крім загальних положень передбачає такі заходи на випадок безробіття: управління страхуванням; кошти страхування, матеріальне забезпечення, нагляд, обов’язки та відповідальність у сфері страхування.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору, а також тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу і тих, які працюють неповний робочий день, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Для управління страхуванням на випадок безробіття створений відповідний Фонд, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Особливу увагу треба звернути на ст.24 цього Закону, яка враховує умови надання допомоги по частковому безробіттю.

Фонд у своїй діяльності співпрацює з іншими страховими фондами, які здійснюють загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у виконанні функцій збору страхових внесків та контролю за їх сплачуванням.