Завдання для самоперевірки та закріплення матеріалу

За допомогою іонно-електронного методу складіть рівняння наступих окисно-відновних реакцій:

1. Bi₂S₃ + HNO₃  Bi₂(SO₄)₃ + NO + H₂O

2. Na₂MoO₄ + HCl+ Al  MoCl₂ + AlCl₃ + NaCl + H₂O

3. KMnO₄ + NaNO₂ + KOH  K₂MnO₄ + NaNO₃ + H₂O

4. Sb₂O₃ + HbrO₃  Sb₂O₅ + HBr

5. Fe + HNO₃  Fe(NO₃)₂ + NH₄NO₃ + H₂O

6. KMnO₄ + H₂O₂ + H₂SO₄  K₂SO₄ + MnSO₄ + O₂ + H₂O

7. Bi₂O₃ + Cl₂ + KOH  Bi₂O₅ + KCl + H₂O

Практичне заняття № 8. Тема: Рішення задач в оксидиметрії.

Повинні знати: методику складання окисно-відновних реакцій, користування довідковими таблицями, розрахункові формули.

Повинні вміти: затвердити навики по складанню рівнянь окислювально-відновних реакцій, придбати навики по визначенню мас окисника та відновника, затвердити навики виконання розрахункових задач по оксидиметрії.

Стислі теоретичні відомості.

В оксидиметричному методі аналізу зустрічаються з трьома видами титрування: прямим, зворотнім та титруванням по заміщенню.

Особливістю цього методу являється визначення еквівалентних мас окисника та відновника.

Під еквівалентною масою слід розуміти кількість речовини в г/моль, еквівалентне одному прийнятому електрону однією молекулою окисника в даній реакції.

Е =

де М – молярна маса окисника

n – число прийнятих електронів молекули окисника в даній реакції.

Під еквівалентною масою відновника розуміють кількість речовини в г/моль, яке еквівалентно одному відданому електрону однією молекулою відновника в даній реакції.

Е =

де М – молярна маса відновника

n – число прийнятих електронів, відданих однією молекулою відновника в даній реакції.

Всі розрахункові задачі методу оксидиметрії вирішуються з використанням усіх формул титриметичного аналізу. Цей розрахунок величини наважок окисника та відновника необхідний для їх приготування. Розрахунки, пов’язані з титруванням, проводяться з використанням закону еквівалентів.

Окисник взаємодіє з розчином відновника в об’ємах, зворотно пропорційних їх еквівалентним концентраціям. Таке титрування називають прямим.

При зворотному титруванні точний об’єм невідомого окисника обробляється точним надлишковим об’ємом відомого відновника, лишок якого відтитровується еквівалентним об’ємом відомого окисника.

При титруванні по заміщенню точний об’єм відомого окисника з розчину йодиду калію у кислому середовищі виділяє еквівалентну кількість йоду, яке відтитровується еквівалентним об’ємом розчину тіосульфату натрію.

Приклад 1. 1,2500г оксалату натрію Na₂С₂О₄ розчинили у мірній колбі на 250 см³. На титрування 25 см³ утвореного розчину витрачається 21,2 см³ розчину перманганату КМnO₄. Визначте еквівалентну молярну концентрацію КМnO₄ та титр КМnO₄ по залізу.

Д ано: Рішення.

= 1,2500 г 1. Скласти рівняння реакції:

V = 250 см³ 2KMnO₄ + 5Na₂C₂O₄ + 8H₂SO₄ → Na₂SO₄ + 2MnSO₄ +10CO₂↑ + 8H₂0

V = 25 см³ C₂O₄^2- - 2e → 2CO₂ │5

M nO₄^- + 8H⁺ 5e → Mn²⁺ + 4H₂O │2

С_екв. - ? Е = г/моль

Т - ? Е = г/моль

2. Знаходимо еквівалентну молярну концентрацію та титр оксалату:

Т = г/см³

С _екв. = мольекв/дм³

3. Визначаємо еквівалентну молярну концентрацію КМnO₄

С_екв. = мольекв/дм³

4.Знаходимо титр перманганату калію по залізу

Т = г/см³

Е_Fe = 55,85 г/моль