Завдання для самоперевірки та закріплення матеріалу

Для аналізу торфу взяли наважку 1,6340 г. Прокалив її до постійної маси, одержали 0,4102 г золи. Яка зольність зразка?
Визначити фактор перерахунку алюмінію у оксиді алюмінію.
Для аналізу зразка хлориду барію взяли наважку 0,6878 г. З неї вилучили прокалений осад ВаSO₄ 0,6556 г. Визначити %-ий склад барію в зразку.
Яку наважку торфу потрібно взяти для аналізу на вологість, якщо очікуємо вологість близько 15%?
вміст гігроскопічної води у зразку.

Практичне заняття № 5.

Тема: Виконання розрахунків у кислотно-основному титруванні.

Повинні знати: методику виповнення всіх необхідних розрахунків, пов’язаних з визначенням у кислотно-основному титруванні.

Повинні вміти: визначати наважку для приготування стандартних та стандартизованих розчинів, розв’язувати задачі з розбавленням розчинів кислоти.

Стислі теоретичні відомості.

Кислотно-основне титрування – це один з методів титриметричного аналізу. Сутністю його являється кількісне визначення кількості кислоти або гідроксиду.

Так як реакція нейтралізації не супроводжується зовнішнім ефектом, то перш за все необхідно вміти правильно вибрати індикатор.

При виборі індикатора слід керуватися наступними правилами. Момент еквівалентності при титруванні розчину кислоти розчином лугу майже ніколи не наступає при рН = 7, так як утворена сіль, як правило, підлягає гідролізу. Звичайно, якщо титрують розчин слабкої кислоти розчином сильної луги, то момент еквівалентності наступає при рН  7. Який же індикатор слід використовувати у цьому випадку?

Виявляється, найважливішою характеристикою індикатора при його виборі є область переходу зафарблення індикатора, це значення рН при якому змінює своє зафарблення. Для фенолфталеїну це 8 – 10, тобто в лужному середовищі при рН  7. При цьому значенні рН наступає момент еквівалентності у випадку сильної луги і слабкої кислоти. Таким чином, в цьому випадку і буде застосовуватися індикатор фенолфталеїну.

Аналогічним способом можна довести вибір метилоранжу, область переходу зафарблення якого знаходиться при рН від 3,4 до 4,4.

В кислотно-основному титруванні використовуються всі розрахункові формули титриметричного аналізу. Порядок визначення основних розрахункових формул надається у практичному завданні № 4.

Розрахункові задачі кислотно-основного титрування бувають декількох типів:

а) розрахунок величини наважки для приготування стандартних та стандартизованих розчинів. Цей розрахунок ведеться по формулам:

= Т  V , г

де - наважка, г

Т – титр, г/см³

V – об’єм, см³

Замість титру використовується еквівалентна молярна концентрація

= , г

б) рішення задач, пов’язаних з розбавленням розчинів кислоти;

в) рішення задач, пов’язаних з даними результатів титрування виконуються з використанням всіх формул титриметричного аналізу.

Приклад 1. Яку наважку зразка кальцинованої соди потрібно взяти для аналізу на місткість основного продукту, якщо об’єм мірної колби, в якій будуть розчиняти наважку 200 см³, а концентрація розчину дорівнює 0,1 моль  екв/дм³?

Дано: Рішення.

V = 200 см³ 1. Використаємо формулу для визначення наважки