2. Робота передавального пристрою рлс 19ж6 за структурною схемою.
Склад передавального пристрою:
шафа 195ГВ03(04) – пристрій формування сигналів передавача (збуджувач);
шафа 195ГГ01(02) – потужний вихідний підсилювач;
шафа 195ГМ01 – модулятор;
шафа 195БВ01 – високовольтний випрямляч (джерело живлення модулятора).
Назви деяких елементів передавача відрізняються в залежності від літери виробу 19Ж6 та можуть відрізнятись в залежності від модифікації. Так в 19Ж6 використовуються кварцові генератори ИЗГВ01 (03, 05 та 07), а в 19Ж6-1 – ИЗГВ02 (04, 06 та 08).
Взаємодія елементів за структурною схемою.
Передавальний пристрій є багатокаскадним і побудований за принципом: малопотужний задавальний генератор – підсилювач потужності. Структурна схема передавача показана на рис. 3.2. Принцип формування ЗС показаний на рис. 3.3.
Пристрій формування сигналів передавача (ш. 195ГВ03(04)) формує малопотужні зондуючи сигнали на чотирьох або двох частотах в залежності від встановленого режиму. Формування сигналів відбувається з приходом імпульсів запуску (ИЗ1-1 – ИЗ1-4) від синхронізатора (бл. 194РХ01), на базі напругі проміжної частоти, яка надходить з приймача (бл. 354ПУ01). Причому тривалість і розстановка імпульсів в зондувальному сигналі визначається імпульсами запуску ИЗ1-1 – ИЗ1-4, а фаза нав’язується напругою проміжної частоти.
Одночасно в шафі 195ГВ03(04) формуються безперервні коливання чотирьох гетеродинних напруг (fГ1 ... fГ7) , які також використовуються при формуванні малопотужного ЗС. Крім того гетеродинні напруги надходять до приймальної системи.
Малопотужний ЗС надходить до шафи вихідного підсилювача (ш. 195ГГ01(02)), де здійснюється підсилення сигналу до номінальної потужності на клістроні.
Модулятор (ш. 195ГМ01) формує модулюючи імпульси негативної полярності амплітудою до 3 кВ, які є імпульсним живленням клістрона шафи вихідного підсилювача та радіоімпульсних підсилювачів шафи формувача. Модулятор “запускається” імпульсами запуску ІЗ-3, які надходять з синхронізатора. З моменту запуску, модулятор віддає вихідному підсилювачу енергію, яка була накопичена модулятором у попередньому періоді повторення.
Для забезпечення стійкої роботи клістрона та виключення перекручування фази вхідного сигналу, тривалість модулюючого імпульсу вибирається трохи більшою за тривалість вхідного НВЧ сигналу:
τЗС = 6 мкс (в ЧЗ) або 12 мкс (в РЗ), τМІ = 7 мкс (в ЧЗ) або 14 мкс (в РЗ).
Система синхронізації забезпечує формування модулюючого імпульсу модулятором (ш. 195ГМ01) з випередженням на 0,5 мкс (в ЧЗ) або 1 мкс (в РЗ), для впевненого перекриття фронтів зондувального імпульсу (рис 3.3).
Джерелом живлення модулятора постійною напругою є високовольтний випрямляч, до якого трьохфазне живлення надходить від електромережі (первинних джерел живлення).
Для стабілізації амплітуди модулюючого імпульсу, а відповідно і потужності зондувального сигналу, використовують зовнішній зворотній зв’язок (ЗЗЗ).
З вихідного підсилювача зондувальний сигнал потужністю не менш 350 кВт надходить до антенно-хвилевідної системи та випромінюється у простір.