Основные тенденции международного разделения труда на современном этапе:

1. Сохранение и углубление разрыва между промышленно развитыми и развивающимися странами. На развитые страны приходится около 25% населения и 80% совокупного национального продукта. Развивающиеся страны являются основными поставщиками сырья и потребителями готовой продукции.

2. Изменилось участие в МРТ бывших стран социалистического лагеря. Происходит переориентация их экономик и привлечение их к участию в МРТ на другой основе.

3. Возрастает роль ТНК в международном экономическом обмене и МРТ. ТНК контролируют почти половину мирового промышленного производства и мировой торговли.

4. Ускорение интеграционных процессов и интернационализации хозяйственной жизни приводит к объединению усилий ведущих стран для коллективного регулирования и уменьшения последствий экономических и валютных потрясений.

Показатели уровня развития МРТ:

- экспортная квота Кэ

- импортная квота Ки

- внешнеторговая квота Квт

Міжнародне кооперування виробництва - форма поділу праці, процес встановлення стійких виробничих зв'язків між самостійними підприємствами різних країн. Його об'єктивною основою є диференціація виробництва. Потреби сучасного великомасштабного високомеханізованого і автоматизованого виробництва призвели до того, що переважно торгово-економічні зв'язки поступаються місцем міжнародного науково-технічного співробітництва та виробничого кооперування, яким повинна доповняться спеціалізація. Сьогодні кооперування стає продуктивною силою, що дозволяє скоротити витрати на виробництво і реалізацію продукції, а отже і її ціну, підвищити ефективність і конкурентоспроможність.

Виділяють такі види міжнародного кооперування:

Виробничо-технологічне. В його сферу входять:

- взаємний обмін ліцензіями та правами власності;

- об'єднання зусиль для виконання підрядів в галузі будівельних і монтажних робіт, модернізації об'єднуваних суб'єктів;

- проведення робіт з удосконалення управління виробництвом, стандартизації, уніфікації, сертифікації, реалізації виробничих програм.

Торгово-економічне кооперування: реалізація продукції, зробленої учасниками, один одному і третім особам у різних країнах.

Кооперація в області післяпродажного обслуговування техніки:

- Здійснення спільних програм підрядне виробниче кооперування та спільне виробництво;

-Спеціалізація в договірному підряді - розподіл виробничих програм між учасниками виробничого кооперування, з тим щоб усунути або зменшити дублювання виробництва і пряму конкуренцію між собою на ринку;

- Створення спільних підприємств - інтегрована кооперація, що одержала широке поширення: об'єднаний капітал декількох учасників для реалізації окремих узгоджених цілей.

За економічною природою міжнародна кооперація – продуктивна сила, що дозволяє досягати намічуваного суспільно корисного результату у сфері виробництва, наукових досліджень, збуту та ін. при найменших затратах праці порівняно з тими, які необхідні для досягнення того ж результату за умови, якщо учасники діють порізно.

Впливаючи на споживання та виробництво, міжнародна кооперація:

інтегрує інновації за допомогою ринкових методів;

підвищує динамізм інновацій і конкуренції, сприяє прискоренню науково-технічного прогресу;

зменшує інвестиційні та науково-технічні витрати порівняно з новим будівництвом, скорочує терміни постійного оновлення продукції та технології у підприємств - виробників проміжної продукції, знижує витрати поточного виробництва, проявляючи тим самим ефект економії, що відбивається на стані національної економіки;

інтенсифікує спільну підприємницьку діяльність;

згладжує можливі негативні наслідки залучення іноземного капіталу в економіку, утримуючи його надмірні устремління в сировинну сферу, орієнтує в напрямку підвищення конкурентоспроможності кооперованої продукції на світовому ринку.