119. Наслідки вступу України до сот

На думку вітчизняних експертів [5], пози-

тивні наслідки для національних виробників

після вступу України до СОТ можуть бути

такими:

− отримання полегшеного доступу на сві-

тові ринки товарів, послуг, технологій,

капіталів; міжнародне визнання прав за-

хисту національних економічних інтере-

сів на цих ринках (відповідно до норм і

правил СОТ). Полегшений доступ може

бути забезпечений шляхом безумовного

надання режиму найбільшого сприяння

в торгівлі товарами й послугами, а також

національного режиму в питаннях внут-

рішнього оподаткування, нетарифного

(зокрема, технічного) регулювання;

− зниження комерційних ризиків унаслідок

встановлення більш стабільного режиму

торгівлі, що буде сприяти зниженню ціни

пропозиції і, тим самим, підвищенню

конкурентоспроможності української

продукції на відповідних ринках;

− пожвавлення виробництва в окремих

експортоорієнтованих галузях економіки

внаслідок лібералізації режиму доступу

на зовнішні ринки;

− зменшення втрат українських експорте-

рів від дискримінаційних заходів (які оці-

нюються як 2–3 млрд дол. США за рік),

зокрема, завдяки можливості одержання

недискримінаційних умов застосування

антидемпінгових механізмів. Для Украї-

ни це має винятково важливе значення

через її належність до лідерів переліку

країн – об’єктів антидемпінгових заходів.

Останнє зумовлено структурою експорту

України, де превалюють саме ті статті,

що найчастіше стають об’єктами зазна-

чених заходів: на недорогоцінні метали

й вироби з них припадає 32% ініційованих

антидемпінгових розслідувань і 38% за-

стосованих антидемпінгових заходів кра-

їн – членів СОТ протягом 1995–2001 рр.;

− зменшення витрат унаслідок відмови від

подвійних стандартів для внутрішнього

ринку й експорту. Завдяки взаємному

визнанню оцінки якості продукції витра-

ти на сертифікацію й перевірку відповід-

ності можуть зменшитися на 3–5%, за-

лежно від видів продукції;

− застосування механізмів справедливого

вирішення торгових спорів. Приєднання

до СОТ означає, що торгові відносини з

іншими країнами підпадатимуть під багатосторонні міжнародні правила й механізми врегулювання спорів. Це може поліпшити умови захисту інтересів українських компаній, якщо вміло користуватися можливостями механізмів їх врегулювання, що діють у рамках СОТ.На нашу думку, присутність іноземних товарів на вітчизняному ринку може мати для національних виробників також і такі позитивні наслідки: по-перше, полегшений доступ іноземних факторів виробництва –

сировини, ресурсів, технологій; по-друге, присутність на національному ринку передових зразків продукції, що може стати стимулом до вдосконалення аналогічної націо-

нальної продукції. На думку фахівців, високу ймовірність одержання позитивних наслідків приєднання до СОТ мають такі галузі, як харчова і легка промисловість, тобто галузі, що хара-

ктеризуються високим рівнем конкуренції на внутрішньому ринку, а тому досить конку-

рентоспроможними для того, щоб витримати конкуренцію з боку іноземних виробників.

Певну ймовірність одержання позитивних наслідків від приєднання України до СОТ мають такі галузі: літакобудування, суднобу-

дування, хімічна промисловість, радіоелект-

ронна промисловість.

Водночас експерти відзначають ряд мо-

жливих негативних наслідків для національ-

них виробників від приєднання України до

СОТ:

1. Вітчизняні виробники в окремих випа-

дках можуть виявити неготовність до жорст-

кої конкуренції, що зумовлено деформацією

структури внутрішнього споживчого ринку,

низькою якістю й технічною недосконалістю

багатьох видів вітчизняної продукції, насам-

перед, технічно складної. Гармонізація україн-

ських стандартів з міжнародними і європей-

ськими відбувається повільно і не дає змоги

найближчим часом забезпечити світовий

рівень якості споживчих властивостей про-

дукції. Останнім часом збільшення частки

національних виробників на ринку України

значною мірою зумовлено слабкою купіве-

льною спроможністю населення, для якого

імпортні товари є недоступними за ціною.

Однак немає підстав вважати таке стано-

вище постійним. За умови збільшення до-

ходів, з одного боку, і здешевлення імпорт-

ної продукції – з іншого, ситуація може змі-

нитися не на користь вітчизняних виробни-

ків.

2. Досить важливою проблемою для

окремих галузей може стати зменшення їх

прямої підтримки з боку держави. Це може

торкнутися, зокрема, сільськогосподарсько-

го машинобудування, автомобілебудування,

чорної металургії тощо, а також виробників,

що в цей час підпадають під дію системи

державних закупівель, які здійснюються за

відсутності відкритої конкуренції.

У макроекономічному аспекті вступ України

до СОТ забезпечить такі можливі позитивні

наслідки:

− поява додаткових стимулів для прове-

дення необхідних внутрішніх реформ.

Цьому сприяє приведення національно-

го законодавства (зокрема, у сфері опо-

датковування, митного регулювання,

стандартизації й сертифікації, регулю-

вання сфери послуг, конкурентної полі-

тики, охорони інтелектуальної власнос-

ті) у відповідність з нормами і правила-

ми СОТ, що формують ринкові регуля-

тори економіки;

− створення передумов для захисту кон-

курентного середовища й боротьби з

корупцією. Підвищення прозорості дер-

жавної політики, скасування великої кіль-

кості персональних преференцій будуть

сприяти звільненню торгівлі від адмініст-

ративного тиску та водночас усуне не-

обхідність надмірного лобіювання кор-

поративних інтересів у парламенті й

уряді;

− розвиток нових технологій шляхом збі-

льшення обсягу торгівлі товарами і по-

слугами зумовлений більш спокійним і

стабільним режимом торгівлі. Такий

вплив підтверджується досвідом бага-

тьох країн світу і прогресом у розвитку

окремих галузей економіки України;

− покращення інвестиційного клімату

шляхом упровадження більш стабіль-

них, прозорих і передбачуваних умов,

що може привести до зростання обсягів

і поліпшення структури інвестицій. Так,

за офіційними оцінками, це створить

умови для збільшення обсягів надхо-

джень іноземних інвестицій у 2,5–3 рази;

− зниження рівня тінізації імпорту шляхом

його подальшої лібералізації, що також

зумовить зростання доходів державного

бюджету.

Для України головною проблемою у ви-

користанні переваг членства у СОТ, на дум-

ку фахівців, є:

− невисокий, за міжнародними критеріями,

потенціал конкурентоспроможності;

− переваги вільного доступу на світові ри-

нки більшою мірою стосуються ринків з

переважно ціновою конкуренцією, тобто

ринків сировинної продукції та стандар-

тизованих масових готових виробів.

Водночас це меншою мірою стосується

високотехнологічних виробів, що поста-

чаються переважно у межах замкнутих

систем обігу ТНК і мінімально підляга-

ють впливу лібералізаційних заходів

СОТ. Таким чином, якщо Україна буде

покладатися лише на дію ефектів торго-

вої лібералізації, то вона ще довго буде

утримуватися у сфері низькотехнологіч-

ного експорту з низьким рівнем дохо-

дів – у зоні ресурсних обмежень, що

стримують темпи внутрішніх реформ;

− у міру зниження тарифів збільшується

вага нетарифного регулювання, що зна-чно менше зазнає впливу заходів щодо

зниження обмежень доступу на націо-

нальний ринок.