116. Протекціонізм і вільна торгівля

Ві́льна торгі́вля (фрітредерство)— зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн. На рівні теоретичної моделі передбачається, що вільна торгівля призводить до появи додаткових вигод, оскільки дозволяє уникати втрат від викривлень у виробництві та споживанні, пов’язаних із митним захистом. Використання мита має своїм наслідком появу чистих втрат для економіки, які виника- ють через викривлення мотивів поведінки як виробників, так і споживачів. І навпаки, перехід до вільної торгівлі усуває ці викривлення і збільшує національний добробут. Однак якщо у країні-експортері чистий виграш виникає в результаті перевищення вигод виробників над втратами споживачів продукції, то у країні-імпортері, навпаки, загальний приріст добробуту забезпечується за рахунок більшого виграшу споживачів, а виробники продукції, що конкурує з імпортом, несуть втрати. Протилежністю вільної торгівлі є політика протекціонізму.

Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі. Знижує рівень життя та уповільнює економічне зростання у країні, яка впроваджує таку політику. Зазвичай просувається місцевими лобістами під приводом «захисту» національної економіки; «сприяння» розвитку власної промисловості й торгівлі.

В економічній теорії одним із головних аргументів протекціонізму є критика теорії зовнішньої торгівлі з позицій захисту національного добробуту, що випливає безпосередньо з аналізу виграшів і втрат. Вигода від застосування експортного й імпортного мита може бути протиставлена виробничим і споживчим втратам, які виникають від викривлення мотивів поведінки виробників і споживачів. Однак можливий і такий випадок, коли вигода від поліпшення умов торгівлі після введення зовнішньоторговельних податків перевищить втрати від неї. Головна передумова поліпшення умов торгівлі внаслідок введення мита – це наявність у країни ринкової влади, тобто здатності одного або групи продавців (покупців) у країні впливати на ціни експорту і/або ціни імпорту Однак обмеження, пов’язане з наявністю в країні ринкової влади у торгівлі товарами, на практиці найчастіше зводить нанівець цей аргумент проти вільної торгівлі. Значна кількість країн, що розвиваються, недостатньою мірою здатні впливати як на ціни свого експорту, так і на ціни імпорту. У випадку країн із розвинутою економікою виникає погроза використання монопольного становища країни, що дозволяє отримувати зиск за чужий рахунок. На практиці подібний аргумент, пов’язаний з умовами торгівлі, може слугувати теоретичним посиланням для виправдання торговельної політики уряду. У більшості країн світу проводиться державна політика культурного протекціонізму, спрямованого на захист національної мови, звичаїв, культурно-історичного надбання.

117.Основні напрямки приватизації та роздержавлення в Україні Під роздержавленням розуміють передачу функції прямого господарського управління на рівень підприємництва без зміни характеру власності. Йдеться про зниження ролі держави в управлінні господарськими об’єктами, надання їм широкої самостійності, заміну переважно вертикальних зв’язків горизонтальними. Деякі економісти в роздержавленні вбачають найефективніший шлях перетворення державно-бюрократичної власності на змішану економіку, в якій домінують колективні, самоврядні державні підприємства. Приват – це процес відчуження майна державної власності на користь громадян та юридичних осіб у вигляді передачі їм у приватну колективної чи змішаної форми власності. Термін походить від латинського “privatus” - приват і найчастіше пов’язується з процесом формування приватної власності. Іноді терміни роздержавлення і приватизація розглядаються як синоніми. У кожному разі масштаби, у яких здійснюється перетворення монопольної державно-бюрократичної власності, наслідки такого процесу для країни та кожної окремої людини не мають аналогів у світовій практиці. Відбувається не тільки корінна перебудова фундаменту економічної системи, а й ламання звичних стереотипів у свідомості багатьох людей.В Україні механізм приватизації не розв’язав поставлених завдань. Стратегія роздержав і приватизація передбачали: по-перше, створити нового власника, здатного конкурувати на ринку товарів і послуг; по-друге, підвищити ефективність виробництва; по-третє, забезпечити передумови для залучення закордонних та вітчизняних інвесторів, щоб за їхньою допомогою здійснити структурну перебудову виробництва, збільшити експортний потенціал країни. Передбачалося поповнити бюджети коштами від проданих об’єктів державної власності, що давало можливість пом’якшити гострі соціально-економічні проблеми, пов’язані з боргами по зарплаті та пенсіях.

1. Суспільство та його економічне життя.

2. Методи політичної економії. Функції політичної економії.

3. Система економічних відносин та їх структура.

4. Економічні потреби, їх суть та структура.

5. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.

6. Економічні закони та їх об’єктивний характер. Економічні категорії.

7. Предмет політичної економії. Функції політекономії, її місце системі економічних наук.

8. Етапи історичного розвитку політекономії, течії та основні напрямки.

9. Основні напрямки сучасної економічної думки. Теоретичні дослідження вітчизняної та зарубіжної економічної науки.

10. Роль матеріального виробництва в розвитку суспільства.

11. Фактори виробництва. Виробнича` функція, та її складові.

12. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб. Крива виробничих можливостей.

13. Економічні відносини та їх суб’єкти. Структура економічних відносин.

14. Економічний і юридичний зміст власності.

15. Структура відносин власності. Суб’єкти і об’єкти власності.

16. Історичні типи власності. Форми власності.

17. Роль і місце власності в реформуванні економіки.

18. Натуральне і товарне виробництво, їх характеристика.

19. Проста і розвинена форми товарного виробництва, їх спільні риси та відмінності.

20. Товар та його властивості. Абстрактна та конкретна праця.

21. Величина вартості товару. Теорії вартості товару (трудова, попиту та пропозиції, факторів виробництва, граничної корисності, неокласична теорія, теорія економічної цінності, інформаційного суспільства та ін.).

22. Закон вартості, його функції та роль в розвитку товарного виробництва.

23. Виникнення і суть грошових відносин. Альтернативні теорії грошей.

24. Суть грошей, їх функції. Теорія грошей та грошового обігу.

25. Еволюція грошей. Закон грошового обігу.

26. Проблеми розвитку підприємництва в Україні.

27. Основні напрямки розвитку різноманітних форм підприємницької діяльності.

28. Економічні системи, їх сутність, структура та принципи класифікації.

29. Адміністративно-командна економічна система, механізм її функціонування, переваги та недоліки.

30. Ринкова економіка як система. Основні її риси, моделі ринкової економіки.

31. Змішана економіка. Її основні риси. Моделі змішаної економіки.

32. Перехідна економіка і її особливості в постсоціалістичних країнах.

33. Ринок, умови його виникнення, та історичні етапи розвитку.

34. Ринкове господарство як невід’ємний елемент товарного виробництва. Функції ринку. Суб’єкти ринкової економіки.

35. Конкуренція – основа ринкового механізму господарювання. Види конкуренції.

36. Модель досконалої конкуренції, особливості функціонування, вплив на розвиток ринкової економіки.

37. Недосконала конкуренція та її типи.

38. Сутність, витоки і види монополізму. Антимонопольне законодавство.

39. Олігополія: характерні риси, види.

40. Ринкова інфраструктура, її елементи та роль в розвитку економіки.

41. Сутність попиту. Закон попиту. Крива попиту. Цінові та нецінові детермінанти попиту.

42. Закон пропозиції. Крива пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.

43. Діалектичний взаємозв’язок попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.

44. Концепція еластичності. Еластичність попиту та пропозиції. Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції.

45. Фірма – основна ланка економіки. Підприємництво: умови і середовище.

46. Сутність та функції підприємництва. Багатоукладна економіка як об’єктивна основа розвитку підприємництва в Україні.

47. Капітал та його суть. Трактовка капіталу різними економічними школами.

48. Постійний та змінний капітал. Структура виробничого капіталу.

49. Основний та оборотний капітал. Фізичне та моральне зношування капіталу. Амортизація.

50. Кругообіг капіталу. Оборот капіталу. Показники ефективного використання основного та оборотного капіталу.

51. Людський капітал.

52. Ринок робочої сили. Трактовка ринку робочої сили представниками різних економічних шкіл.

53. Мінімальна заробітна плата та її критерії.

54. Сутність заробітної плати. Номінальна і реальна зарплата.

55. Формування попиту та пропозиції на ринку ресурсів та його фактори. Особливості формування ринку робочої сили в Україні в сучасних умовах.

56. Витрати виробництва:: та їх види (зовнішні, внутрішні, постійні, змінні). Загальні, середні, граничні.

57. Прибуток фірми та його види.

58. Міжгалузева конкуренція та формування середньої норми прибутку. Стратегія фірми на максимізацію прибутку.

59. Ціна, її суть та значення для успішної роботи підприємства. Види цін.

60. Основні напрямки становлення ринкової інфраструктури в Україні.

61. Поняття підприємства (фірм, корпорацій). Форми і види підприємств.

62. Організаційно-правові форми підприємств в ринковій економіці.

63. Види акціонерних товариств та особливості управління. Акціонерна власність в економічній системі.

64. Капітал у сфері торгівлі. Витрати обігу.

65. Товарні біржі. Торговельний прибуток.

66. Фондова біржа. Цінні папери.

67. Позичковий капітал та відсоток.

68. Банки їх роль та функції.

69. Центральні та комерційні банки.

70. Сутність кредиту та його форми. Відсоток та його економічна природа.

71. Ринок земельних ресурсів в Україні і ціна землі.

72. Особливості розвитку продуктивних сил в сільському господарстві. Сутність аграрних відносин.

73. Рентні відносини та форми земельної ренти.

74. Абсолютна рента. Диференціальна рента. Монопольна рента та інші види рент.

75. Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України.

76. Відтворення, його типи. Необхідність розширеного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства.

77. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства.

78. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.

79. Валовий національний дохід (ВНД) та способи його визначення. Валовий внутрішній продукт.

80. Чистий національний продукт (ЧНП). Національний дохід (НД) – виробництво, розподіл та споживання.

81. Національний дохід – виробництво, розподіл, перерозподіл, споживання та нагромадження.

82. Національне багатство. Та його сутність

83. Об’єктивні основи формування доходів населення. Диференціація доходів населення.

84. Проблеми бідних і багатих в Україні.

85. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Масштаби і особливості тіньового сектора в Україні.

86. Диференціація доходів населення. Межа бідності: бсолютна і відностна. Роль держави в розподілі національного доходу.

87. Економічне зростання: поняття, підходи та аналіз. Цілі, ефективність та якість економічного зростання.

88. Чинники економічного зростання. Типи економічного зростання.

89. Роль інвестицій та інновацій в економічному зростанні.

90. Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклу.

91. Тривалість економічних циклів. Особливості економічної кризи в Україні та шляхи її подолання.

92. Економічне зростання та економічні коливання. Економічна рівновага.

93. Економічні кризи та їх причини. Теорії циклів: дискусійні проблеми.

94. Зайнятість: сутність і форми. Теорії зайнятості. Неповна зайнятість та рівень безробіття.

95. Види і форми безробіття.

96. Державне регулювання зайнятості та його методи.

97. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.

98. Безробіття, його види і наслідки. Особливості формування ринку праці в Україні.

99. Інфляція: сутність, причини, основні види. Механізм розвитку інфляції.

100. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика, її особливості в Україні.

101. Бюджетний дефіцит та засоби його покриття. Державний борг. Крива Лаффера.

102. Державний бюджет і його місце в фінансовій системі.

103. Необхідність державного регулювання економіки, можливості та межі.

104. Цілі та інструменти державного регулювання економіки. Економічні функції держави.

105. Фінансова система. Необхідність і сутність фінансів.

106. Податкова система України. Фіскальні методи регулювання виробництва.

107. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення.

108. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.

109. Міжнародні економічні відносини, їх зміст та еволюція.

110. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.

111. Міжнародна міграція капіталів та її форми. Транснаціональний капітал.

112. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби в сучасних умовах.

113. Міжнародна валютно-фінансова система, етапи її розвитку. Європейська валютна система.

114. Причини виникнення, сутність глобальних проблем та їх взаємозв’язок. Класифікація глобальних проблем.

115. Особливості трансформаційних реформ в сучасній економіці України.

116. Протекціонізм і вільна торгівля.

117. Основні напрямки приватизації і роздержавлення в Україні.