66. Фондова біржа. Цінні папери

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позичання, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а та­кож забезпечують інші права, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінними паперами є акції, облігації, векселі тощо. Найбільш важливим цінним папером є акція. Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статут­ному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ак­ціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'яв­ника, привілейованими та простими.

Ціна, за якою продаються і купуються акції, називається кур­сом акцій. Курс звичайних акцій безпосередньо залежить від дивіденду, який формується при розподілі прибутку акціонерного товариства: чим дивіденд більший, тим вищий курс акцій. Дру­гим чинником, що впливає на курс акцій, є норма позичкового відсотка: якщо він більший, то нижчий курс акцій, і навпаки. Тобто курс акцій прямо пропорційний доходу, який вони дають, і обернено пропорційний нормі позичкового відсотка, тобто

Курс акції =(Дивіденд / Позичковий відсоток) ·100.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодува­ти йому номінальну вартість цього цінного папера в передбаче­ний строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Важливою організаційною формою ринку цінних паперів є фон­дова біржа, що організує, контролює та регулює процес купівлі-продажу цінних паперів. У торгах на фондовій біржі беруть участь бро­кери, які є членами біржі, і ділери, які мають ліцензію на право ве­дення операцій із цінними паперами.

Цінні папери, що продають і купують на фондовій біржі, по­винні пройти процедуру лістингу, тобто бути допущеними до торгів комітетом по лістингу, створеному на біржі. Допуск цінних паперів до оберту на фондовій біржі відбувається на основі спеціально ауди­торської перевірки. Цінні папері, що не внесені в лістинг, продають на "вуличному" ринку.

Біржові органи проводять реєстрацію стихійно складених курсів цінних паперів на основі біржових угод, що відбулися, тобто проводять біржове котирування. Курс цінних паперів, що зареєстровані на біржі, звичайно, вищий, ніж курс цінних паперів, що обертаються на "вуличному" ринку, тому що надійність перших вище.

Біржа виконує такі функції:

• інформаційну;

• ціноутворюючу;

• спекулятивну;

• є економічним барометром ділової активності як в дер­жаві, так і в окремих галузях, що дозволяє судити про напря­мок структурної перебудови економіки.

Фондові індекси дають загальну оцінку стану цінних паперів. Вони фіксують зміну курсів акцій, що обертаються на найбільших фондових біржах світу.

Найбільш відомим є індекс Доу-Джонса (розроблений у 1897 році Ч.Доу та Е.Джонсом — США). Його розрахову­ють для промислових і транспортних акцій, що обертаються на Нью-Йоркській фондовій біржі.Фондова біржа виступає чутливим барометром не лише стану ринку цінних паперів, а й економічного і політичного життя країни в цілому.

67. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа, межі коливання. Капітал в грошовій формі, взятий у позику, отримує специфічну форму позичкового капіталу. Однак, щоб грошовий капітал накопити або взяти у позику, необхідно, щоб він був вільним, незайнятим у виробничій або комерційній діяльності. Вільний капітал утворюється в будь-якій фірмі, на будь-якому підприємтсві з обігу основного капіталу – у вигляді амортизаційних накопичень. Тимчасового вільний капітал в грошовій формі утворюється в процесі руху оборотного капіталу, у вигляді грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати або закупівлі сировини. А також він утворюється від накопичення частини прибутку. Отже, в кожній фірмі утворюється тимчасово вільний капітал, який може бути наданий у позику. Фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів) – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позикуючими за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал. Позичковий капітал – це особливий товар. Його особливості: він продається та покупається по особливій ціні, якої є позичковий процент; він має подвійний характер; віддається не завжди, а лише на певний строк.

Позичковий процент – це не звичайна ціна товару, а особлива ціна. Процент не відображає вартості позичкового капіталу, а формується на основі інших факторів, серед яких є:

1. процес руху позичкового капіталу має особливі умови. В руках кредитора цей капітал завжди залишається капіталом – власністю, і він надає лише право на його користування.

2. Той, хто позичає, на основі отриманого у позику капіталу організує виробництво та отримує середній прибуток.

3. Позичковий капітал надається лише на певний визначений строк.Коливання – висота проценту залежить від співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку на позичковий капітал.