Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZMIST.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
426.62 Кб
Скачать

87.Економічне зростання: типи і фактори.

Економічне зростання – це збільшення обсягів виробництва.

Існує два типи економічного зростання: 1.екстенсивний – на основі кількісного збільшення його факторів при збереженні попередніх параметрів виробництва;

2.інтенсивний – на основі якісного поліпшення його факторів при удосконалення організаційно-економічних відносин виробництва. Інтенсивний тип економічного зростання в чистому вигляді не існує.

Збільшення ролі і частки інтенсивного типу економічного розвитку називається інтенсифікацією виробництва. Також існує регресивний тип ек. Зростання, для якого характерне недовготривале зниження обсягів сусп-го вир-ва. З ним пов’язано: стагнація (нульовий приріст ВВП), стагфляція (коли стагнація супроводжується інфлюцією). Економічне зростання вимірюється збільшенням реального вир-ва ВВП та\або нац. Доходу; приріст ВВП і НД на душу населення. Фактори екон зростання: нагромадження і інвестування, природні ресурси, капітал, праця, трудові ресурси, структура економіки, соц-політ фактор тощо. Також фактори поділяються на фактори попиту і пропозиції. Фактори попиту – відносний рівень зар пл; схильність до заощадження; фіскальна політика держави. Фактори пропозиції: відносні природні ресурси, працездатне населення країни, основний капітал, рівень технологій. Економічне зростання (ЕЗ) – це збільшення обсягів виробничих потужностей або ВНП за умов повної зайнятості.

Рівень ЕЗ належить до найважливіших показників, які характеризують розвиток національного господарства і використовуються для міжнародних порівнянь.

Його визначають двома способами: як збільшення абсолютного реального ВНП чи ЧНП за певний період або зростання реального ВНП чи ЧНП на душу населення. Вимірюють ЕЗ за допомогою обчислення річних темпів зростання в процентах.

Кінцевою метою ЕЗ є збільшення споживання, зокрема невиробничого, яке включає в себе невиробничі капітальні вкладення та фонд споживання. Цієї мети досягають на основі виробничого нагромадження.

За останні 25 років відзначається деяке уповільнення, падіння темпів зростання на душу населення. Однак це усереднені дані, є деякі регіони, де ця тенденція не відмічається.

За 1972 – 1992 рр. середньорічні темпи зростання виробництва на душу населення в Японії знизились з 8.8 до 3.2%, з 5.7 до 2.2% в Німеччині, з 2.2 до 1.7% в США.

Подібні тенденції зумовлені такими факторами:

1) уповільнення пов’язано з переорієнтацією капітальних витрат у сферу послуг, що складає сьогодні 50…60% ВНП. Попит на матеріально – речові виробничі фактори, що були раніше рушійною силою, впав;

2) відбулося підвищення цін на енергоресурси та моральне старіння енергоємного обладнання;

3) слід також урахувати державне регулювання, накладення заборон та обмежень на використання ефективного виробництва за екологічними причинами.

Однак тенденція до уповільнення не виключає підйомів. У 1993 – 1995 рр.

мав місце дуже продуктивний підйом ділової активності в США та державах Східної Європи.

Для оцінки ЕЗ, його динаміки, темпів та інших показників в усьому світі використовують затверджену органами ООН систему національних розрахунків.

Для оцінки ЕЗ все більше значення мають такі показники, як тривалість життя, величина вільного часу і т. ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]