99. Інфляція

Інфляція - це результат розбалансованості сукупного попиту і сукупної пропозиції в суспільстві. Тому розрізняють два типи інфляції: інфляція попиту та інфляція витрат, що зумовлена зростанням вит­рат, тобто інфляція витрат (пропозиції).

Інфляція є одним з індикаторів макроекономічної нестабільності, її визначають як підвищення загального (середнього) рівня цін в економіці. Інфляція дезорганізує економіку, підриває стимули та мотивацію до праці, негативно впливає на можливості прогнозування наслідків економічних рішень.

Найбільш поширеним визначником інфляції є переповнення каналів оберту грошової маси понад потреби товарообороту, що призводить до знецінення грошової одиниці і відповідно до росту товарних цін.

Інфляція - це стійка тенденція до підвищення середнього (загального) рівня цін. В умовах інфляції різні види цін змінюються нерівномірно: одні ціни швидко збільшуються, інші ростуть повільно, а деякі зовсім не змінюються.

Але інфляція, хоча вона і проявляється в зростанні товарних цін, не може бути зведена лише до чистого грошового феномену. Це складне соціально-економічне явище, що породжується дис­пропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства.

Тому причиною інфляції ми будемо називати диспропорції суспільного відтворення. А стиму­люють інфляцію багато інших факторів:надмірна емісія грошей;дефіцит державного бюджету;

• недосконалість інвестиційної і фіскальної політики;

• неефективність кредитного механізму; монополістичне ціноутворення.Причини інфляції: Порушення пропорцій суспільного виробництва Надмірна емісія паперових грошей Дефіцит державного бюджету Мілітаризація економіки Зовнішньоекономічні фактории Недосконалість податкової системи Кризові явища у фінансово-кредитній системі Монополізація виробництва Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу

Інфляція попиту спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають під впливом загального збільшення сукупного попиту. Таке збільшення може бути викликане зростанням пропозиції грошей, а також інвестиційних витрат та іншими чинниками.Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли збільшуються витрати на одиницю про­дукції, тобто середні витрати за даного обсягу виробництва. Збільшення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки і обсяг продукції, який може бути запропонований за існуючого рівня цін.Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів і послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін - інфляцію. Таким чином, витрати, а не попит збільшують ціни. Найважливіші чинники інфляції витрат - це зростання номінальної заробітної плати і цін на сировину та енергоресурси.Сполучення інфляції попиту та інфляції витрат створює інфляційну спіраль, в якій збільшені інфляційні очікування економічних агентів виконують роль передатного механізму.Розрізняють очікувану Інфляцію і непередбачену інфляцію. У випадку очікуваної інфляції отримувач доходу може прийняти заходи щодо зменшення негативних наслідків інфляції.Непередбачена інфляція призводить до зниження всіх видів фіксованих доходів. Виграють тільки отримувачі позик за рахунок кредиторів, тому що борги повертають знеціненими грішми.Уряд, що накопичив значний державний борг, нерідко проводить політику короткострокового стимулювання інфляції, яка спричиняє відносне знецінення заборгованості.В економічній літературі розрізняють такі види інфляції в залежності від темпів росту цін : помірна або повзуча інфляція - до 10 % на рік; галопуюча - до 200 % на рік; гіперінфляція - більше 200 % на рік.