45.Фірма – основна ланка економіки

Підприємство – це ланка сусп поділу праці, основна струк ланка народно-госп комплексу й основний суб’єкт ринк ек. сутність підприємства вираж через функції: реагують на конюкт коливання ек; розшир межі ек свободи; забезпеч розвит конкуренції; сприяють послабленню монополізму; створюють додаткові робочі місця; насич ринок товарами та послугами; активні щодо інновац діяльн; є основою для формув серед класу. Орг-прав форми: індивідуальне (одноосібне володіння, власність 1 особи, яка покладає на себе не тільки фін ризик, а й виключну відповід за управління); товариство(форма орг, ґрунтується на пайовому формуванні громад та ю особами стат капіталу(повне, тов з обмеж відповід, змішане));корпорація (об'єднання капіталів учасників АТ, засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участі в управлінні(АТ відкрите, закрите));картель (угода між незалеж підприємствами щодо провед єдиної цінов політики, розподілу ринків збуту);синдикат(об'єднання підпр, які виробляють однорідну прод);трест(об'єднання несе повну відповід майном за результати діяльності підприємств у його складі);концерн(об'єднання підприємств, які формально самост, але фактич підпорядк кер голов фірми);конгломерат(багатогалуз об'єднання, виникає шляхом скуповув пакетів акцій інших підприємств);фін-пром групи(об'єднання великих пром фірм із банків струк, в якій кожний член самост виріш власні завдання).

Й. Шумпетер, австро-американський економіст, першим зауважив, що підприємець — не обов'язково власник капі­талу. Руйнування уявлення про обов'язкове поєднання в одній особі власника і підприємця зумовлене розвитком кредитних відносин, де жоден комерційний банк не є влас­ником усього капіталу: одна частина його представлена власним капіталом, інша — залученим. Корпоративна форма підприємництва наочно відображає відокремлення функції підприємництва від функції власності. Остання функція стає пасивнішою, а дедалі активніша роль переходить до організації та управління.

Підприємництво - самостійна ініціативна діяльність громадян і юридичних осіб, спрямована на одержання прибутку, здійснювана на свій ризик і під майнову відповідальність, є невід`ємною рисою ринкової економіки.Економічна суть П: воно має на меті одержання П, після реалізації товару за допомогою постійного відтворюваного процесу в-ва. Фактори в-ва: роб.сила, виробничі фонди.функції підприємництва.

46.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.

Роль: підприємництво в усіх формах власності - це в сучасних умо­вах найефективніший шлях відходу від моновласності (державної), її роздержавлення, подолання відчуження людини від власності. Розвиток підприємницьких структур, разом із заходами державно­го, адміністративного регулювання, в майбутньому має послужити інструментом демонополізації нашого господарства, а саме підпри­ємництво - стати справжнім двигуном розвитку економіки й посприяти процвітанню всіх сфер життєдіяльності суспільства в умовах ринкової економіки. У нашій країні протягом десятиріч не визнавалася роль під­приємництва, через що велика кількість людей позбавлялася можливості знайти застосування своїм природним нахилам і здібностям, або ж спонукалася діяти незаконно (тіньова економіка,службові зловживання). У результаті не використовувався з достатньою ефективністю найважливіший з усіх ресурсів - людсь­кий потенціал. За останні роки ситуація змінюється. Підприємництво починає відігравати все більшу роль в економіці.

Підприємницька діяльність — це діяльність ініціативних, енергійних, творчих, кмітливих, цілеспрямованих, порядних людей, що реалізують важливі, складні, сміливі ідеї та рішення, беручи на себе ризик, пов’язаний з їхньою реалізацією. Підприємницька діяльність є поняттям широким, яке втілює в собі інтелектуальні якості, потрібні в управлінні, менеджменті, бізнесі, маркетингу, комерційній діяльності, технології, товарному виробництві на рівні різноманітних інститутів багатогранної інфраструктури ринку (в банках, на біржах, у торгових домах тощо).

У Законі України зазначено що підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична на власний ризик діяльністю по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності: самостійність; новаторство; ініціатива; творчість; ризикованість; економічна та соціальна відповідальність; масштабність мислення; діловитість.

Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.

Об’єкт підприємництва — сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

Сучасне розуміння ролі підприємця нерозривно пов’язане із суспільними цілями. В основі діяльності сучасної фірми лежить концепція суспільного призначення. Сформульована творцями японської моделі менеджменту та маркетингу, вона знаходить дедалі більше визнання у світі бізнесу.

Не можна сказати, що концепція суспільного призначення фірми й інноваційна діяльність характеризують підприємство, яке нині набирає силу в Україні та інших країнах колишнього Союзу. Це пояснюється багатьма причинами. Деякі з них лежать на поверхні. Ринкове середовище поширюється переважно на сферу торгівлі і посередницьку діяльність, ледве проникаючи у виробництво. Таке становище зумовлене, насамперед, фінансовою нестабільністю, незбалансованою податковою політикою (надто м’який вислів для кваліфікації бездарної податкової системи, що душить підприємництво), криміналізацією економіки. Корупція, рекет, економічні злочини — не найкраще середовище для розвитку цивілізованого підприємництва.

Основними напрямками подальшого розвитку підприємництва в Україні є:

1. формування науково обґрунтованої законодавчої бази, сприятливої для формування ефективного і цивілізованого підприємництва;

2. удосконалення фінансово кредитної сфери, у тому числі податкового законодавства;

3. активізація боротьби центральних і місцевих виконавчих органів з тіньовим бізнесом; усі сфери бізнесової діяльності (доходи, обсяги оплати праці, прибутки, розмір податків тощо) повинні відповідати вимогам чинних законів;

4. інформаційне і кадрове забезпечення бізнесу;

5. стимулювання цивілізованої зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів великого, середнього і дрібного підприємництва. З цього випливає, що ключова роль у розвитку цивілізованого вітчизняного підприємництва належить українській державі, її центральним законодавчому і виконавчому органам.