Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШШШпора лалала.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
355.33 Кб
Скачать

5.Античний атомізм. Його еволюція.(Демокрит, Эпикур)

Передумовою атомізму (А) була потреба дати матер. пояснення наблюдаемыхсвойств речей - їхньої безлічі, рухи і зміни. Після Зенона, що довела начебто гіпотеза про нескінченну подільність речей, простору і часу веде до непереборних протиріч і парадоксів, усяка спроба обґрунтувати реальність безлічі, роздільності речей і ихподвижности повинна була вважатися з цим. Навчання А. з'явилося ген. спробою дозволу цих труднощів. А. припускали ім. беск. мн-ва тілесних часток, вони допускали ім. порожнечі в кіт. происх. движ. часток і заперечували за частками возм. поділятися до нескінченності, бачили в них нероницаемые атоми.

Відповідно до цієї гіпотези кожна річ, будучи сумою досить великого (але не нескінченно) кол. часток - досить малих, але в силу своєї неподільності не звертаються в ніщо, уже не може расматриваться як беск. велика й у той же час зовсім що не має величини як це було в Зенона. У такий спосіб була дозволена криза, викликаний критикою З.

Засновник А. - Левкип.(породжений у Милете). Усі складається з дрібних недел. часток і порожнечі.

Продовжувач А. - Демокрит (460 -370 ггднэ). Народився у фракийском місті Абдерах. Побував у країнах сходу. Маються праці Д. питання, що охоплюють, ф., логіки, психології, этикт, політики, педагогіки, теор. мистецтв, мовознавства, математики, фізики, космології. Активний прихильник раб. демократії.

Вихідне положення а. системи - ім. атомів і порожнечі, що утворять своиим бескон. многообр. з'єднаннями всі складні тіла. Отже, однієї з гл. передумов його навчання явл. погляд по якому ощущ. представляють хоча і недостатній, але необхідне джерело пізнання.

Недостатні і неточні свідчення ощущ. виправляються більш тонким розсудом розуму. Так атоми і порожнеча невидимі, але них ім.засвідчуються заснованим на чувств. спостереженнях міркуванням. Д. відрізняє те , що ім. у мнениии від того, що ім. у дійсності. "лише в загальному мнениии сущ солодке, у мнениии - гірке, у думці - тепле, у мнен. - холодне, у м. - колір, у действительностии ж ім. тільки атоми і порожнеча." Однак Д. не заперечує реальність чувств. сприйманого. У

даному випадку Д. говорить про те,що ф. займається вивченням не того, що відомо всім, а того , що лежить в основі усього, утворить його причину. Очевидно Д. не згодний з тим, що чувств. сприйняття якостей збігаються із самими якостями.

Атоми суть всевозм. мал. тіла, що не мають якостей, порожнеча ж - метсо, у якому всі ці тіла, у плині усієї вічності носячи нагору і вниз, або сплітаються між собою, або наштовхуються один на одного і відскакують, розходяться і знову сходяться в такі з'єднання, і в такий спосіб вони роблять і всі інші складні тіла і наші тіла, і їхнього стану і відчуття.

Для пояснення реального різноманіття дійсності Д. допускає, що атоми различ. за формою порядкові і положенню. Ці відмінності і лежать в основі усіх наблюд. відмінностей. Жодне з них следов. не явл. безпричинним. Він заперечує наявність доцільності в природі.

А. навчання расространяется Д. на навчання про життя і душ. Життя і смерть орг. зводиться до соед. і розкладання атомів. Душа складається з вогненних атомів і є їхнє тимчасове з'єднання. Душа не безсмертна.

Основа пізнання - відчуття. Від речей відокремлюються "видики" - матеріальні форми речей, вони несуться в усі сторони в порожньому просторі і проникають в органи чевств через пори. Якщо пори соотв. по величині і формі проникаючої в них видикам, то в ощущ. виникає образ предмета, соотв. самому предметові. Т.о. вже в ощущ ми одержуємо вірний образ предмета. Однак ім. предмети, кот. у силу своєї малої величини недоступні почуттям, Такі св-ва вещ. осягаються розумом, иэто позн. також м.б. достовірним.

Ідеалом Д. явл. життя, обеспеченнаяобщим законом і порядком, безтурботна і добросерда. Найважливіша умова - поділ праці. Етичні погляди - розумна насолода життям сос тоит у світлому і спок. стані душі, обумовленому згодою з прир., виконанням боргу, мірою в усьому... Уміння доходити до такого сост. дає навчання, кіт Д. не відокремлює від виховання без кот. не можуть бути досягнуті ні мистецтво, ні мудрість.

ЭПИКУР. (341-270днэ Епоха еллінізму) Народився на острові Самосе. Переїхав в Афіни, де заснував школу "Сад Эпикура". Гл. задача ф. - створення етики, навчання про поводження, що приводить на щастя. Але етика м.б. побудована тільки за умови якщо буде визначене місце, кот. людина займає у світі. Тому етика повинна опир. на фізику, а фізику повинне предшествоваь разраб. теори пізнання.

Матеріалістичний сенсуалізм. Усе, що ми ощущ. істинно. Помилки виникають від неправ. оцінки того, що ми ощущ. На основі ощущ. можливі заклюения про предмети і їхні причини. Сприйняття - единств. критерій істинності, воно є крит. і для висновків про такі речі, кот.

безпосередньо нами не сприймаються, аби висновку ці не були в лог. противоричии з даними сприйняттями.

Э. прийняв основні положення А. Демокрита. Доводив, чо навчання про причинну необхідність усіх явл. природи не повинне вести до висновків про неможливість для чел. волі. Врамках необход. повинний бути зазначений шлях до волі.

У Д. движ. атомів у пуст. викликається мех. необхід. Э. думає, що дв. обумовлено внутр. св-вом атомів - їхньою вагою, кот. поряд з їхньою формою, положенням і порядком стає важливим об'єкт. визначенням атома. Кіл. форм атомів обмежено, т.до атом не мож. володіти б. тяжесью. При движ. атоми можуть мимовільно отклон. на невеликий кут і т.про переходити з прямол. шляхів движ. на криволінійні. Це явл. необход. умовою волі людини.

Критерій щастя - задоволення. Благо -те, що породжує задоволення. Зло - те, що порожд. страждання. Розробці навчання про шляху на щастя повинне передувати усунення усього, що коштує на цьому шляху: страху перед богами, смертю і загр. світом. Боги не здатні вмешив. у наш світ, а душа смертна.

Освоб. від страхів відкривши шлях на щастя. 3 типи задоволення: 1. природного і необхідні для життя; 2. прир., нодля життя не необхідні; 3. не необх для життя і не природні. Він прагне тільки до першого і воздерж. від інших. Результат такої помірності - повна незворушність, або безтурботність, кот. і є щастя фил.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]