13. Які особливості має західноєвропейська система управлінням персоналом порівняно із американською та японською.

Американський – передбачає початкове визначення професійно-кваліфікаційної моделі „посади” і „підтягування” до найбільш відповідних працівників за схемою „посада-працівник”. Особливостями системи управління в американських фірмах є наступне: персонал розглядається як основне джерело підвищення ефективності виробництва; йому надається певна автономія; підбір здійснюється за такими критеріями, як освіта, практичний досвід роботи, психологічна сумісність, уміння працювати в колективі; орієнтація на вузьку спеціалізацію менеджерів, інженерів, вчених.

Характерними умовами праці є:

- зменшення обсягів роботи в центральних службах і скорочення адміністративного апарату;

- більш широкий перелік професій і посадових інструкцій;

- перехід на гнучкі форми оплати праці;

- об’єднання інженерів, вчених і виробничників у наскрізні колективи – проектно-цільові групи.

Поряд з американськими системами, на яких базуються формування, розвиток і управління персоналом, а також організація роботи з резервом, зупинимося на японській практиці. Особливість функціонування японської системи полягає в тому, що вона створюється в рамках діючої структури і гнучкої системи групової відповідальності, горизонтальних зв'язків і стимулів функціонує в межах існуючих організаційних рамок

Японська модель передбачає початкове вивчення сильних і слабких сторін особистості працівника і підбір для нього відповідного робочого місця (система „працівник – посада”).

Японській моделі характерна орієнтація на:

- довгу перспективу роботи на одному підприємстві;

- якість освіти й особистий потенціал робітника;

- оплата праці визначається комплексно, з врахуванням віку, стажу роботи, освіти та здібностей до виконання поставленого завдання;

- участь працівників у профспілках, що створюються в межах організації, а не галузі.

Основна причина успіхів японської економіки криється в методах управління. Використовуються головним чином дві групи методів: "канбан" ("точно вчасно") і "комплексне управління якістю" ("нуль дефектів"), відповідно до яких і будується робота з персоналом, ведуться його виховання, добір і формування резерву.

14. У чому полягає зміст функцій управління людськими ресурсами сучасної корпорації.

Управління трудовими ресурсами – це управління різними видами діяльності людей, що дозволяє підвищити ефективність роботи організації при досягненні поставлених цілей. Управління трудовими ресурсами спрямоване на задоволення потреб народного господарства в кваліфікованих кадрах, забезпечення раціональної зайнятості населення, ефективне використання трудового потенціалу й створення умов для розвитку трудового колективу і кожної особливості. Функції УЛР — це ті завдання, що здійснюються як у крупних, так і в невеликих організаціях при формуванні і координації людських ресурсів. Функції УЛР пов'язані з різноманітними видами управлінської діяльності і включають:1.Забезпечення рівних можливостей для всіх працівників (право будь-якої людини на роботу) і виконання інших зобов'язань перед державою.2.Проведення аналізу робочих місць для визначення специфічних вимог кожного робочого місця. 3. Аналіз можливостей персоналу організації, що сприяють досягненню цілей організації. 4 Розробка і здійснення плану, що реалізує ці вимоги.5 .Набір персоналу, що відповідає потребам організації.6. Відбір і прийом персоналу для заповнення вакансій. 7. Орієнтація і навчання персоналу. 8. Розробка і здійснення програм розвитку організації. 9. Розробка систем оцінки виконання роботи службовцями. 10. Допомога працівникам у плануванні кар'єри. 11. Розробка систем оплати працівників. 12. Посередницька діяльність між організацією і профспілками. 13.Розробка і впровадження програм із забезпечення здоров'я і безпеки, а також надання допомоги працівникам у вирішенні їхніх особистих проблем, що можуть впливати на якість роботи. 14.Розробка систем комунікації, що забезпечує зв'язок між працівниками, і їх впровадження.

15. Що таке соціальна система та які ознаки їй притаманні.Соціа́льна систе́ма — сукупність соціальних явищ і процесів, що знаходяться у відносинах і зв'язках між собою і створюють деякий цілісний соціальний об'єкт. Соціальні системи володіють специфічними ознаками - кожна з них прагне досягнути певної мети. Люди об'єднуються в різного роду організації, суспільства, класи, соціальні групи та іншого роду системи, яким обов'язково притаманні певні загальні цілі. Між поняттями "мета" та "інтерес" існує тісний зв'язок. "Де нема спільності інтересів, там не може бути єдності цілей", – підкреслював Ф. Енгельс". Отже, однією з основних ознак соціальних систем є їх цілеспрямованість. Для досягнення мети потрібні відповідні зусилля. Дії соціальних систем, їх компонентів у даному напряму обумовлені їхніми функціями, наявність функцій є однією з ознак соціальних систем.б Неодмінний атрибут кожної з них – прагнення до самозбереження в існуючій якості, прямим наслідком чого є адаптація соціальної системи до внутрішніх та зовнішніх впливів. Якщо дана система досить складна, вона не тільки пристосовується до середовища, в якому функціонує, до впливів з боку інших систем, але й сама активно впливає на них.