- •1. Охарактеризуйте цілі та завдання управління персоналом як науки та навчальної дисципліни.
- •2. Що є предметом дисципліни «Управління персоналом»
- •3. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій.
- •5. Дайте визначення понять «суб’єкт» і «об’єкт» системі управління персоналом організації. Наведіть конкретні приклади.
- •6. Дайте визначення понять"людські ресурси","трудові ресурси", «персонал» та «кадри». Знайдіть спільні та відмінні риси між ними.
- •8. У послідовності яких етапів здійснювався еволюційний розвиток управління персоналом як науки? Що було предметом та об’єктом дослідження на кожному з етапів.
- •1. Економічний підхід (в його межах виділяють концепцію управління трудовими ресурсами).
- •3. Гуманістичний підхід (в його межах виділяють концепцію управління людиною).
- •10. Назвіть основні відмінні ознаки між поняттями «управління людськими ресурсами», «управління персоналом» та «кадровим менеджментом».
- •11. Дайте характеристику основних концепцій управління персоналом як науки.
- •12. Які особливості притаманні системі управління персоналом в сша та Японії.
- •13. Які особливості має західноєвропейська система управлінням персоналом порівняно із американською та японською.
- •14. У чому полягає зміст функцій управління людськими ресурсами сучасної корпорації.
- •16. Що означає поняття «персонал » і чим воно відрізняється від поняття «кадри» як суб’єкта та об’єкта управлінського пливу.
- •17. За якими ознаками проводиться класифікація персоналу підприємства (організації).
- •18. Здійсніть класифікацію персоналу за категоріями посад і організації (наведіть приклади).
- •19. Порівняйте класифікації персоналу за категоріями посад у торговельній та виробничій організаціях. У чому ви бачите відмінності?
- •20. У якій структурі управління персоналом існує подвійність підпорядкування працівників.
- •21. У якій структурі управління керівник реалізує всі функції управління лише на своєму рівні управління.
- •22. Назвіть основні управлінські ролі, що виконують керівники в будь якій організації.
- •24.. Які є види чисельності персоналу в організації, які відмінності існують між ними і за яких умов використовується та чи інша чисельність.
- •25. Які вихідні показники необхідні для складання штатного розпису в організації.
- •26.Поясніть поняття «професія», «спеціальність», «спеціалісти», «кваліфікація», «управлінська посада». Наведіть відповідні приклади.
- •27. Компетентність працівника та її види
- •30. Що таке трудовий колектив?
- •32. Визнпачення поняття мала соціальна група
- •33.Яким ознакам повина відповідати група, щоб стати колективом?
- •34. Які ознаки покладені в основу створення неформальних груп в організації?
- •35. Хто такий лідер і яку роль він відіграє у формуванні неформальної групи?
- •37. З яких етапів складається процес формування трудового колективу організації?
- •40. Які види та скільки неформальних груп може бути в колективі?
- •41. Назвіть типові ролі осіб у групі, яка працює за методом «мозкового штурму».
- •42. Хто такий менеджер з персоналу і які він може займати альтернативні посади в організації?
- •43. Чим відрізняються поняття «потреба», «цінності», «переконання» і яку роль відіграють зазначені поняття у ході формування трудового колективу?
- •44. Охарактеризуйте роль трудового колективу у формуванні організаційної культури.
- •46. Що означає поняття «команда» та «управлінська команда»?
- •47. Чим відрізняються поняття «колектив», «згуртований колектив» і «команда»?
- •48. Хто формує команду однодумців – керівник чи лідер? Відповідь обґрунтуйте на конкретних приладах.
- •49. Перерахуйте міжособистісні, інформаційні та вирішальні ролі в команді. Чим вони відрізняються?
- •51. Які фактори впливають на формування згуртованого колективу?
- •52. На які види поділяються колективи за ступенем згуртованості?
- •66. Взаємозв’язок між стратегічним управлінням організацією, кадровою політикою та стратегічним управлінням персоналу
- •67. Які ви знаєте типи кадрової політики і за якими підставами вони ґрунтуються? Охарактеризуйте кожний тип.
- •68. Відмінності відкритої і закритої кадрової політики
- •70. Суб’єкти та об’єкти кадрової політики
- •71. Хто несе відповідальність за розробку та реалізацію кадрової політики?
- •72. Основні напрями сучасної кадрової політики організації:
- •73. Етапи процесу формування кадрової політики
- •74. Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства
- •75. Які фактори впливають на процес формування кадрової політики?
- •76. Що означає поняття кадрові заходи і кадрові процеси
- •77.Що таке кадрова робота, чим відрізнається від кадрової політики та хто несе відповідальність за здійснення кадрової роботи ?
- •78. З яких складових елементів складається кадрова робота?
- •79. Які б документи ви б використовували для формування кадрової політики вашої організації?
- •81. Які розділи містить філософія підприємства?
- •82. На яких принципах базується здійснення кадрової політики організації в умовах ринкового господарювання?
- •84. В чому полягає сутність та призначення кадрового планування в умовах становлення ринкових відносин?
- •85. На які питання дає відповідь кадрове планування?
- •86. Як визначити ефективність кадрового планування?
- •87. Що передбачає стратегічне планування і чим воно відрізняється від поняття «кадрова стратегія»?
- •89. Що таке прогнозування потреби в персоналі?
- •90. Як в організації використовуються методи кадрового планування?
- •91. Чим відрізняються методи визначення потреби в кадрах цілої організації та методи визначення потреби в кадрах службовців? Назвіть їх.
- •92.На які етапи поділяється процес планування персоналу
- •93.Основні категорії працівників що утворюють додаткову потребу в персоналі
- •94.Методи прогнозування потреби в персоналі
- •95.Вкажіть основні етапи кадрового планування та питання що вирішуються на кожному з них
- •96.Які види норм застосовуються для розрахунку різних категорій працівників
- •97.Для розрахунку чисельності яких категорій персоналу застосовується норма обслуговування
- •98.Які методи використовуються для визначення оптимальної чисельності працівників в організації
- •99.Якою є нормативна частка оптимальної чисельності управлінського персоналу та які фактори впливають на її визначення
- •100.Коли вперше виникли кадрові служби та служби з працевлаштування за кордоном? у чому полягає їх специфіка?
- •101.Як сформувалися відділ кадрів та кадрова служба в колишньому срср
- •102.У яких напрямках на сьогодні здійснюється перебудова роботи кадрових служб і чим викликана її необхідність
- •103. Які вимоги ставляться до професійно кваліфікаційних якостей працівників кадрових служб
- •104.Основні завдання служби управління персоналом
- •106. У чому полягають особливості роботи з людськими ресурсами транснаціональної корпорації
- •113.За якою формулою можна розрахувати чисельність працівників кадрової служби
- •118.Основні регламентуючі документи в роботі з кадрами
32. Визнпачення поняття мала соціальна група
Мала соціальна група - об'єднання людей, які мають безпосередній контакт один з одним, об'єднаних спільною діяльністю, емоційної чи спорідненою близькістю, що усвідомлюють свою приналежність до групи і визнаних іншими людьми.
Малі соціальні групи мають такі ознаки: взаємодія членів груп безпосередньо, їх особисте знайомство між собою; невелика кількість учасників. Воно може коливатися від 2-3 до 20-25 чоловік. Думки про оптимальну кількість учасників розходяться, але більшість вчених дотримується думки, що воно не повинне перевищувати дев`яти осіб.
Для малої соціальної групи також характерні внутрішньогрупові взаємодії.
33.Яким ознакам повина відповідати група, щоб стати колективом?
Для того, щоб назвати групу людей колективом, вона повинна відповідати певним вимогам, успішно виконувати завдання, бути високоморальною, створювати для кожного члена можливість розвитку як особистості, бути здатною до творчості, тобто як група давати людям більше, ніж може дати сума тої ж кількості осіб окремо.
34. Які ознаки покладені в основу створення неформальних груп в організації?
Процес розвитку і створення неформальних організацій характеризуються певними особливостями:— опір змінам. Люди можуть використовувати неформальну організацію, щоб обговорювати фактичні та майбутні зміни. Практика свідчить, що в групах спостерігається тенденція опору змінам, оскільки вони можуть загрожувати існуванню групи;— неформальні лідери. Найсуттєвішою опорою неформального лідера є визнання його групою.
35. Хто такий лідер і яку роль він відіграє у формуванні неформальної групи?
Лідер (від англ. leader – провідний, керівник) – особистість, що користується визнанням та авторитетом групи і за якою група визнає право приймати рішення про дії у важливих ситуаціях, бути організатором діяльності групи і регулювати відносини у групі.Неформальний лідер, це член групи, який найбільш повно у своїй поведінці відповідає груповим цінностям і нормам. Він веде групу, стимулюючи досягнення групових цілей і виявляючи при цьому більш високий рівень активності порівняно з іншими членами групи.Лідер неформальної групи отримує повноваження від групи, він може не бути представником найвищих керівних посад, але його влада та вплив є значними і можуть виходити за рамки формальної організації.
36. Що є спільним та відмінним між керівництвом та лідерством?До спільних рис керівника і лідера належать:— здійснення ролі координаторів, організаторів соціальної групи;— реальний соціальний вплив у групі, що здійснюється, однак, різними засобами;— використання субординаційних відносин, які чітко регламентовані для керівника і не передбачені для лідера.Відмінності між керівництвом та лідерством виявляються у таких аспектах: — керівника призначають офіційно, а лідер формується стихійно. Отже, керівництво є офіційно регламентованим процесом;— керівникові закон надає певні права та обов'язки, а лідер може їх не мати;— керівник наділений певною системою офіційно встановлених санкцій, використовуючи які, може впливати на підлеглих, а лідеру ці санкції не надані; — керівник представляє свою групу в зовнішній сфері відносин, а лідер обмежений переважно відносинами в групі;— керівник, на відміну від лідера, несе відповідальність перед законом за стан справ у групі; — керівник здійснює регуляцію офіційних відносин групи як певної соціальної організації, а лідер регулює міжособистісні стосунки у групі;— лідерство виникає за умов мікросередовища (мала група), а керівництво є елементом макросередовища, тобто воно пов'язане з усією системою суспільних відносин;— керівництво є явищем більш стабільним, аніж лідерство (висунення лідера залежить від настрою групи);— процес прийняття рішення керівником значно складніший, опосередкований багатьма обставинами, які не обов'язково мають витоки в цій групі чи організації, тоді як лідер здебільшого приймає безпосередні рішення, які стосуються групової діяльності.