5. Дайте визначення понять «суб’єкт» і «об’єкт» системі управління персоналом організації. Наведіть конкретні приклади.

Будь-який процес управління передбачає участь щонайменше двох сторін:  1) того, хто керує – суб’єкта управління,  2) того, на кого спрямовані керуючі дії – об’єкта управління.

Суб’єктами управління персоналом в організації виступають: – менеджери організації – вище керівництво, менеджери середньої ланки і лінійні менеджери. Для менеджера будь-якого рівня, якщо він прагне отримати найкращий результат від своїх підлеглих, управління людьми є важливою сферою компетенції. Як саме здійснюють керування працівниками менеджери організації вивчається в курсі дисципліни «Менеджмент». – підрозділи з управління персоналом (людськими ресурсами). Це спеціалізовані підрозділи, для яких практичні заходи, пов’язані з управлінням персоналом, стають головним напрямком діяльності. Дисципліна «Управління персоналом» зосереджується на особливостях керування працівниками організації саме цим суб’єктом.

Об’єкт управління Люди виступають суб’єктом виробництва по відношенню до інших компонентів виробничого процесу і в той же час люди, а точніше людські ресурси, є об’єктом управління по відношенню до менеджерів, яким вони підпорядковані, і до підрозділу з управління персоналом.

Під людськими ресурсами розуміють як окремих працівників організації, так і її структурні підрозділи – відділи, департаменти, – котрі завдяки своїм компетенціям роблять внесок у досягнення цілей організації.

В науковій літературі, присвяченій питанням управління персоналом, об’єкти управління називаються по-різному – кадри, персонал, людські ресурси.

Суб'єктом управління може бути окрема людина або група людей. До суб'єктів управління відносяться також відповідні суспільні інститути (організації, установи), працівники апарату управління. Суб'єктами управління не можуть бути предмети неживої природи. Об'єктом управління знову-аки виступає людина в процесі її виробничої діяльності. Об'єкт управління завжди має конкретні значення, свої властивості та характеристики.

6. Дайте визначення понять"людські ресурси","трудові ресурси", «персонал» та «кадри». Знайдіть спільні та відмінні риси між ними.

Поняття «людські ресурси» представляє собою сукупність різних якостей людей, що визначають їх працездатність до виробництва матеріальних та духовних благ, і є узагальнюючим показником людського фактора розви­тку суспільного виробництва.

Трудові ресурси — це частина населення, яка володіє необхідним фізичним розвитком, здоров'ям, освітою, культурою, здібностями, кваліфікацією, професійними знаннями для діяльності в галузі соціальної роботи; по-іншому, трудові ресурси - це сукупні здібності до праці всього суспільства, значна частина яких (можливості домогосподарок, студентів) ще залишається не залученою до соціальної роботи.

Кадри – це поняття, яке широко використовувалося за радянських часів в період планової адміністративно-командної економіки. В той час домінували адміністративні методи керівництва, побудовані на чітких лініях підпорядкування, авторитеті начальства, дотриманні трудової дисципліни. Кадри розглядалися перш за все як структурні одиниці виробничого процесу, що приводять у дію устаткування і машини, беззаперечно виконують накази і розпорядження керівництва. Кадри являють собою основний (штатний, постійний), як правило, кваліфікований склад працівників підприємства

Персонал – це поняття, характерне для західного менеджменту середини ХХ століття. В тогочасному розумінні персонал – це головним чином працівники виробничих підприємств, зайнятих в процесі матеріального виробництва з великою часткою фізичної праці. Вони запроваджують в життя рішення керівників, виконують поставлені перед ними виробничі завдання і дотримуються правил і норм, які встановлювалися зверху. Наголос в управлінні ними робиться на виконавчу дисципліну, дотримання норм виробітку за кількісними і якісними показниками, матеріальне заохочення, виховання лояльності.

Отже,можна сказати що головна відмінність між поняттям „персонал” та „кадри” – в їх мовному походженні (формальний бік), а за своєю сутністю ці поняття не мають принципових розбіжностей.