- •1. Охарактеризуйте цілі та завдання управління персоналом як науки та навчальної дисципліни.
- •2. Що є предметом дисципліни «Управління персоналом»
- •3. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій.
- •5. Дайте визначення понять «суб’єкт» і «об’єкт» системі управління персоналом організації. Наведіть конкретні приклади.
- •6. Дайте визначення понять"людські ресурси","трудові ресурси", «персонал» та «кадри». Знайдіть спільні та відмінні риси між ними.
- •8. У послідовності яких етапів здійснювався еволюційний розвиток управління персоналом як науки? Що було предметом та об’єктом дослідження на кожному з етапів.
- •1. Економічний підхід (в його межах виділяють концепцію управління трудовими ресурсами).
- •3. Гуманістичний підхід (в його межах виділяють концепцію управління людиною).
- •10. Назвіть основні відмінні ознаки між поняттями «управління людськими ресурсами», «управління персоналом» та «кадровим менеджментом».
- •11. Дайте характеристику основних концепцій управління персоналом як науки.
- •12. Які особливості притаманні системі управління персоналом в сша та Японії.
- •13. Які особливості має західноєвропейська система управлінням персоналом порівняно із американською та японською.
- •14. У чому полягає зміст функцій управління людськими ресурсами сучасної корпорації.
- •16. Що означає поняття «персонал » і чим воно відрізняється від поняття «кадри» як суб’єкта та об’єкта управлінського пливу.
- •17. За якими ознаками проводиться класифікація персоналу підприємства (організації).
- •18. Здійсніть класифікацію персоналу за категоріями посад і організації (наведіть приклади).
- •19. Порівняйте класифікації персоналу за категоріями посад у торговельній та виробничій організаціях. У чому ви бачите відмінності?
- •20. У якій структурі управління персоналом існує подвійність підпорядкування працівників.
- •21. У якій структурі управління керівник реалізує всі функції управління лише на своєму рівні управління.
- •22. Назвіть основні управлінські ролі, що виконують керівники в будь якій організації.
- •24.. Які є види чисельності персоналу в організації, які відмінності існують між ними і за яких умов використовується та чи інша чисельність.
- •25. Які вихідні показники необхідні для складання штатного розпису в організації.
- •26.Поясніть поняття «професія», «спеціальність», «спеціалісти», «кваліфікація», «управлінська посада». Наведіть відповідні приклади.
- •27. Компетентність працівника та її види
- •30. Що таке трудовий колектив?
- •32. Визнпачення поняття мала соціальна група
- •33.Яким ознакам повина відповідати група, щоб стати колективом?
- •34. Які ознаки покладені в основу створення неформальних груп в організації?
- •35. Хто такий лідер і яку роль він відіграє у формуванні неформальної групи?
- •37. З яких етапів складається процес формування трудового колективу організації?
- •40. Які види та скільки неформальних груп може бути в колективі?
- •41. Назвіть типові ролі осіб у групі, яка працює за методом «мозкового штурму».
- •42. Хто такий менеджер з персоналу і які він може займати альтернативні посади в організації?
- •43. Чим відрізняються поняття «потреба», «цінності», «переконання» і яку роль відіграють зазначені поняття у ході формування трудового колективу?
- •44. Охарактеризуйте роль трудового колективу у формуванні організаційної культури.
- •46. Що означає поняття «команда» та «управлінська команда»?
- •47. Чим відрізняються поняття «колектив», «згуртований колектив» і «команда»?
- •48. Хто формує команду однодумців – керівник чи лідер? Відповідь обґрунтуйте на конкретних приладах.
- •49. Перерахуйте міжособистісні, інформаційні та вирішальні ролі в команді. Чим вони відрізняються?
- •51. Які фактори впливають на формування згуртованого колективу?
- •52. На які види поділяються колективи за ступенем згуртованості?
- •66. Взаємозв’язок між стратегічним управлінням організацією, кадровою політикою та стратегічним управлінням персоналу
- •67. Які ви знаєте типи кадрової політики і за якими підставами вони ґрунтуються? Охарактеризуйте кожний тип.
- •68. Відмінності відкритої і закритої кадрової політики
- •70. Суб’єкти та об’єкти кадрової політики
- •71. Хто несе відповідальність за розробку та реалізацію кадрової політики?
- •72. Основні напрями сучасної кадрової політики організації:
- •73. Етапи процесу формування кадрової політики
- •74. Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства
- •75. Які фактори впливають на процес формування кадрової політики?
- •76. Що означає поняття кадрові заходи і кадрові процеси
- •77.Що таке кадрова робота, чим відрізнається від кадрової політики та хто несе відповідальність за здійснення кадрової роботи ?
- •78. З яких складових елементів складається кадрова робота?
- •79. Які б документи ви б використовували для формування кадрової політики вашої організації?
- •81. Які розділи містить філософія підприємства?
- •82. На яких принципах базується здійснення кадрової політики організації в умовах ринкового господарювання?
- •84. В чому полягає сутність та призначення кадрового планування в умовах становлення ринкових відносин?
- •85. На які питання дає відповідь кадрове планування?
- •86. Як визначити ефективність кадрового планування?
- •87. Що передбачає стратегічне планування і чим воно відрізняється від поняття «кадрова стратегія»?
- •89. Що таке прогнозування потреби в персоналі?
- •90. Як в організації використовуються методи кадрового планування?
- •91. Чим відрізняються методи визначення потреби в кадрах цілої організації та методи визначення потреби в кадрах службовців? Назвіть їх.
- •92.На які етапи поділяється процес планування персоналу
- •93.Основні категорії працівників що утворюють додаткову потребу в персоналі
- •94.Методи прогнозування потреби в персоналі
- •95.Вкажіть основні етапи кадрового планування та питання що вирішуються на кожному з них
- •96.Які види норм застосовуються для розрахунку різних категорій працівників
- •97.Для розрахунку чисельності яких категорій персоналу застосовується норма обслуговування
- •98.Які методи використовуються для визначення оптимальної чисельності працівників в організації
- •99.Якою є нормативна частка оптимальної чисельності управлінського персоналу та які фактори впливають на її визначення
- •100.Коли вперше виникли кадрові служби та служби з працевлаштування за кордоном? у чому полягає їх специфіка?
- •101.Як сформувалися відділ кадрів та кадрова служба в колишньому срср
- •102.У яких напрямках на сьогодні здійснюється перебудова роботи кадрових служб і чим викликана її необхідність
- •103. Які вимоги ставляться до професійно кваліфікаційних якостей працівників кадрових служб
- •104.Основні завдання служби управління персоналом
- •106. У чому полягають особливості роботи з людськими ресурсами транснаціональної корпорації
- •113.За якою формулою можна розрахувати чисельність працівників кадрової служби
- •118.Основні регламентуючі документи в роботі з кадрами
102.У яких напрямках на сьогодні здійснюється перебудова роботи кадрових служб і чим викликана її необхідність
Перебудова діяльності кадрових служб в умовах переходу до ринкової економіки повинна здійснюватися в таких основних напрямках: забезпечення перш за все комплексного вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового потенціалу на основі управління всіма компонентами людського фактора - від трудової підготовки та профорієнтації молоді до турбот про ветеранів праці; широке впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої підготовки потрібних для підприємства і галузі працівників. Основною формою залучення необхідних фахівців і кваліфікованих робітників для підприємств повинні стати прямі договори з навчальними закладами. У зв'язку з цим досить актуальною стає проблема випереджає підготовки робітників і фахівців для освоєння нової техніки і технології в різних галузях, що вимагає від кадрових служб вдосконалення планування підготовки кадрів; планомірна робота з керівними кадрами і резервом для висування, що в теперішніх умовах повинна будуватися на таких організаційних формах, як планування ділової кар'єри, підготовка кандидатів на висування за індивідуальними планами, ротаційні пересування керівників і фахівців, навчання на спеціальних курсах і стажування на відповідних посадах;активізація діяльності кадрових служб по стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі вдосконалення організаційно-економічних та морально-психологічних стимулів;підняття на якісно новий щабель ролі кадрових служб у забезпеченні соціальних гарантій у галузі зайнятості, що вимагає від працівників з кадрів дотримання порядку працевлаштування і перенавчання працівників, що звільняються, сприяння надання ним встановлених пільг і компенсацій; перехід від переважно адміністративно-паперових методів управління до демократичних форм оцінки, підбору та розстановки кадрів, забезпечення широкої гласності в кадровій роботі. Кадрові служби підприємств в сучасних умовах стають органами організаційно-методичного забезпечення відбору та висунення перспективних працівників, що вимагатиме від їх співробітників вміння застосовувати методи психологічного тестування, соціологічні методи вивчення громадської думки та ін; створення системи підготовки фахівців для кадрових служб, перепідготовки та підвищення кваліфікації організаторів кадрової роботи, оскільки реалізувати нові функції кадрових служб неможливо без зміцнення їх кваліфікованими фахівцями, підвищення їх авторитету;повне оновлення науково-методичного забезпечення кадрової роботи, а також її матеріально-технічної та інформаційної бази.
103. Які вимоги ставляться до професійно кваліфікаційних якостей працівників кадрових служб
Реалізація кадрової політики та виконання основних функцій кадрової роботи вимагає висококваліфікованих, професійно здібних працівників служб персоналу. Так, у зарубіжних країнах, наприклад у США, з кожних 10 працівників 6-7 спеціалісти з психології, соціології, економіки або спеціалісти в галузі трудових відносин, методів ділової оцінки і навчання, аналітики робіт, вербувальники персоналу у вищих навчальних закладах, консультанти з планування кар'єри тощо. Так, у 500 найбільших компаніях і корпораціях США більше 30 % спеціалістів, зайнятих кадровою роботою, мають найбільш високий рівень освіти —диплом магістра і доктора наук. При визначенні якісного складу кадрових служб необхідно враховувати назву посад, передбачених для цієї служби. Згідно з класифікатором професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів встановлено такі посади для служби управління персоналом: директор з кадрів та соціальної політики, начальник відділу кадрів, спеціаліст по кадрах, менеджер, завідуючий відділом персоналу і трудових відносин; інспектор з підготовки кадрів, інспектор по кадрах, табельник. Кількісний та якісний склад служб управління персоналом визначається організаційно-штатними структурами і статутом організації. В тенденціях, які стали характерними для західних компаній, можна відмітити не тільки абсолютне, а й відносне зростання чисельності кадрових служб (1,0 - 1,2 % від загальної кількості працюючих). Ефективність роботи кадрових служб обмеження зростання кількісного складу пояснюються двома факторами: а) переведенням роботи з кадрами на сучасну інформаційно-технічну базу; б) розвитком управлінської інфраструктури, яка допомагає у виконанні найбільш складної кадрової роботи. На підприємствах західноєвропейських країн у кадрових службах працюють спеціалісти гуманітарного профілю і Менеджменту. Працівники служби управління персоналом зобов'язані: знати: трудове законодавство, методичні, нормативні та інші матеріали, які відносяться до особового складу; основи педагогіки, соціології і психології праці, передовий закордонний і вітчизняний досвід у галузі управління персоналом; володіти: сучасними метолами оцінки персоналу; профорієнтаційною роботою; довготерміновим та оперативним плануванням роботи з персоналом; регламентаціями функцій структурних підрозділів і працівників; спеціальними технологіями управління; мати, ясне уявлення про перспективу розвитку свого підприємства, кон'юнктуру ринку праці, про основи наукової організації прані, виробництва й управління; здібності до навчання, розвитку та постійного оновлення професійних знань. Для цього спеціалісти з управління персоналом повинні мати професійні знання в галузі планування, розробки й аналізу альтернативних стратегій, прийняття рішень, ефективної комунікації, створення робочих груп, мотивації працівників, вирішення конфліктів.