3. Робота редактора над композицією .

Аналіз і удосконалювання композиції журналістського матеріалу — істотний і зазвичай перший етап його редагування. Послідовність частин публікації має бути вмотивована, частини — розмірними, прийоми побудови — визначатися змістом і жанром матеріалу. Специфіка літературної форми матеріалів масової інформації робить загальні вимоги до композиції більш жорсткими. Чітке виділення центральної проблеми, уміння відмовитися від несуттєвих подробиць, гармонічне сполучення частин тексту і точне їхнє розташування підвищують інформативність журналістських публікацій, виключають штучні логічні зв'язки, спрощують роботу над переходами.

Існують два типи композиційних прийомів — логічні й образні. Розуміння їхньої суті, уміння підійти до них творчо — важливі складові професійної літературної роботи журналіста й редактора. Прийоми, якими користається автор інформаційних матеріалів, підкреслено нейтральні — факти повинні говорити самі за себе. Прояв авторської позиції завжди спричиняє ускладнення композиції, при цьому лінійна послідовність викладу — реальна чи логічна — трансформується. У творах аналітичних і художньо-публіцистичних жанрів ми спостерігаємо складне переплетення логічних і образних прийомів композиції.

Переваги й недоліки побудови тексту допомагає виявити робота над планом публікацій. У своїй практиці редактор зустрічається з планами трьох видів: авторським планом майбутнього матеріалу; планом матеріалу, уже написаного, і планом редакторських змін, що включають рекомендації з переробки рукопису. Спільна з автором робота лад планом замовленого йому матеріалу допомагає редакторові зрозуміти особливості мислення Автора, його творчої манери, визначити напрямок рекомендацій. Складаючи план представленого автором рукопису, редактор поділяє текст на частини, озаглавлює їх. виявляючи хід авторської думки, оцінює форму викладу. Готуючи план переробки, редактор чітко! мотивує кожну запропоновану ним зміну Формулювання його рекомендацій повинно бути точним, обгрунтованим і коректним Заголовок, початкові фрази й закінчення публікації вимагають особливої уваги редактора. Літературна форма заголовка визначається його подвійним характером будучи елементом структури цілісного журналістського матеріалу, заголовок у той же час може бути прочитаний і поза зв'язком із ним. Основна вимога до заголовка — відповідність змісту публікації Його контактна функція розрахована на залучення уваги читача, не повніша входити в суперечність із функцією інформаційною. Крикливі, дошкульні заголовки не вирішують цього завдання. Розуміння конструктивних можливостей заголовка допомагає редакторові вибудувати матеріал. Випереджаючи в заголовку читання публікації вказівкою на її конструкцію, ми полегшуємо читачу сприйняття тексту.

Заголовок, початкові фрази й закінчення публікації створюють "рамку" журналістського матеріалу, яка повинна бути міцною. Ця загальна вимога до форми літературних творів малих жанрів мас особливий сенс для журналіста. Навмисна красивість, надуманість перших фраз свідчать про непродуманість позиції. Закінчення інформаційних матеріалів має бути зумовлене логічними схемами, що визначають їхню побудову. Обов'язок редактора - простежити також за одночасністю висновків і ясністю формулювань кінцевих фраз.

Закінчення публіцистичних творів найчастіше розраховане на співтворчість з читачем. Його літературна форма диктується попереднім викладом, особливостями жанру і тво