78.Принципи навчання та їх характеристика.

Навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями виховання й освіти, принципи навчання визначають його спрямованість, зміст, організаційні форми і методи. Принцип навчання (дидактики) — твердження, що визначає зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи школи. Сучасна дидактика, трактуючи навчання як процес пе­редавання, засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізна­вальної діяльності, відповідно розглядає і систему його принципів, яку утворюють принцип науковості, принцип доступності, принцип зв'язку навчання з життям, принцип свідомості й активності учнів, принцип наочності та ін. Принцип науковості. Він передбачає вивчення учня­ми системи наукових тверджень і використання у на­вчанні методів, близьких до тих, які застосовуються в певній науці. Принцип систематичності і послідовності. Передбачає системність роботи вчителя, врахування пройденого матеріалу при вивченні нового, роз­криття нового матеріалу частинами, фіксування уваги учнів на вузлових питаннях, продумування системи уроків, показ внутріпредметних і міжпредметних зв'язків. Принцип доступності. Означає, що навчання успішне і ефективне за умови, коли його зміст, форми і методи відпові­дають віковим особливостям учнів (студентів), їх розумовим можливостям. Принцип зв'язку навчання з життям. Реалізовують цей принцип, спираючись на життє­вий досвід учнів, застосовуючи набуті знання у прак­тичній діяльності, розкриваючи практичну значущість знань. Принцип свідомості й активності учнів. Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем активності. Свідомому засвоєнню знань також сприяє роз'яснення мети і завдань навчального предмета, значення його для вирішення життєвих проблем, для власних перспектив. Не меншу вагу мають позитивна мотивація до навчання; раціональні прийоми праці на уроці; крити­чний підхід учителя (викладача) до змісту навчального матеріалу, належний контроль і самоконтроль у навчанні. Принцип наочності. Він вимагає будувати процес на­вчання на основі живого сприймання учнями (студента­ми) предметів і явищ об'єктивної дійсності. Адже чуттє­ве сприймання навчального матеріалу, що становить ос­нову наочності, сприяє формуванню чітких, точних образів уяви, активізує розумову діяльність, є дієвим засобом ус­відомлення матеріалу. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Знання, уміння та навички можуть бути міцними за умо­ви, що вони утворюють систему, яка постійно оновлюєть­ся, уточнюється і закріплюється. Принцип індивідуального підходу до учнів. Цей принцип дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі, студентові йти своїм шляхом. Принцип емоційності. Ґрунтується він на тому, що у процесі пізнавальної діяльності в учнів (студентів) вини­кає певний емоційний стан, почуття, які можуть сприяти або заважати успішному засвоєнню знань. Сприяють ак­тивізації процесу пізнавальної діяльності жвавий, образ­ний виклад навчального матеріалу; оптимістична довер­шеність і логічність подання інформації, використання цікавих прикладів; застосування наочності і комп'ютер­ної техніки; почуття виконаного обов'язку; мова, став­лення вчителя до учнів, його зовнішній вигляд та ін. Принципи навчання тісно взаємопов'язані, зумовлю­ють один одного. Жоден із них не може бути використа­ний без урахування інших. Тому в процесі навчання не­обхідно керуватися всіма принципами. Врахування у процесі навчання його закономірнос­тей, дотримання, принципів і правил дає змогу визначати його оптимальний зміст, добирати і застосовувати ефек­тивні організаційні форми і методи його реалізації, що забезпечує успішне засвоєння знань та необхідний вихо­вний вплив.