64.Свідоме і несвідоме в теорії з.Фрейда.

Австрійський психолог З.Фрейд заснував одну з найвпливовіших ідейних течій XXст.- психоаналіз, в якій синтезовано 2 напрямки дослідження природи людини:

1) розкриття психічних поривань внутрішнього світу, смислу людської поведінки;

2)аналіз впливу культурного та соціального середовища на формування психічного життя людини та її психічних реакцій.

Головним у психоаналізі стало виявлення «несвідомого», його осмислення та тлумачення. «Несвідоме» - це той зміст психічного життя, про наявність якого людина або не підозрює в конкретний мо­мент, або не знає про нього протягом досить тривалого часу, або взагалі ніколи не знала.

За 3. Фрейдом, існує «несвідоме», «свідомість» і прошарок між ни­ми - «передсвідомість». Передсвідомість включає зміст духовного життя, який у конкретний момент не усвідомлюеться, але може легко стати усвідомленим.

Свідомість З.Фрейд визначає ще й як поверхневий прошарок психічного життя, що знаходиться ближче всього до зовніш­нього світу. Якщо розглядати розташування згада­них підструктур за напрямом руху інформації іззовні у внутрішній про­стір, то можна побудувати таку структуру: «свідомість - передсві­домість - підсвідо­мість (несвідоме)».

На цю структуру управління поведінкою суб'єкта можна покласти структуру особистості людини за 3. Фрейдом, яка включає три частини: «Я» (свідомість), «Супер-Я» (перед свідомість), «Воно» (підсвідомість).

Система «Я» регулює процес свідомого у напрямку до зовніш­нього і внутрішнього середовища. Вона керується і підкоряється як фі­зіологічним законам, так і соціальним настановам.

«Супер-Я» — це своєрідна моральна цензура. Зміст цієї системи становлять норми і заборони, які прийняті особистістю. Це рівень, який у психіці презентує соціальні норми і правила поведінки, рівень належ­ного. Він складається із заборон, що виробило людство, і обмежень, які накладаються на способи задоволення біологічних потреб.

«Воно» уявляється як джерело неусвідомлених ірраціональних психічних реакцій та імпульсів, фізіологічних за своєю природою. «Воно» — це джерело психічної енергії, що керується принципом задо­волення.

«Супер-Я» та «Я» стримують та врівноважують глибинні потяги «Воно».

65.Свідоме і несвідоме в теорії к.Г.Юнга.

Суттєво доповнив теорію 3. Фрейда Карл Юнг, основна ідея якого полягає в тому, що він довів: у психічному розвитку людини, окрім індивідуального несвідомого, суттєве місце займає «колективне несвідоме» і саме за­своєння його змісту становить сутність розвитку особистості. Цей під­хід дає можливість розглядати структуру особистості також за трирівневою схемою.

Перший рівень - це наше «Я», наша свідомість, здібність оцінювати і критикувати тощо. Це видима частина психіки особистості, а значно більша частина — невидима (модель айсберга).

Другий рівень значно більший за обсягом. Це наша підсвідомість, яка керує фізичними і психічними процесами, що мають місце в органі­змі людини, та визначає її ставлення до навколишнього світу. Щастя і нещастя, здоров'я і хвороба, мудрість і дурість, спокій і агресія, вдача і невдача, надії і розчарування — все це формується і керується підсві­домістю. Фізіологічні функції організму, обмін речовин, коливання по­чуттів і настроїв, імпульси і гальмування, розумова робота і здатність спіл­куватися з навколишнім світом вважаються підсвідомими процесами. Щоб управляти цими надто складними процесами, підсвідомість нагромаджує інформацію все життя — від народження і до конкретного моменту.

На третьому рівні знаходиться колективна підсвідомість, що уявляється як первісно вроджене знання. Тут концентрує­ться вся інформація, накопичена людством у процесі його еволюції.

Отже, життєвий шлях визначає підсвідомість, і людина залежить від нагромадженої інформації, тобто власної історії, пережитих подій і на­копиченого досвіду.