220. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів

Методика викладання економіки для студентів коледжів – складне питання підготовки учнів до вибору майбутньої професії, формування у них економічного мислення. Американськими спеціалістами було сформовано ряд принципів економічної освіти учнів коледжів:

- Розуміння основних ек концепцій важливіше, ніж знання великої кількості фактів.

- Зусилля викладача мають бути сконцентровані на тому, щоб допомогти учням чітко зрозуміти певну(обмежену) кількість ек концепцій та їхніх взаємозв’язків для виховання ек способу мислення.

- Учням треба дати концептуальну схему, що дозволить скласти власне розуміння економіки та виховувати в них ек спосіб мислення, що ґрунтується на системному, об’єктивному аналізі.

- справжні індивідуальні та соціальні переваги ек грамотності виявляються лише тоді, коли люди можуть використати свої знання для вирішення широкого кола ек питань, безпосередньо зв’язаних з їхнім повсякденним життям.

Головною метою вивчення даної дисципліни є формування в школярів сучасного ек мислення, в основу якого покладено глибоке засвоєння категоріального апарату та фундаментальних положень ек теорії. Логіка і зміст курсу будуються в такий спосіб, аби дати учням всебічне уявлення про систему ек знань, історію їх виникнення та розвиток. Метою навчання слід вважати не просто сприйняття ек категорій, закономірностей і відносин, а й надання можливості молодій людині вибирати в реальному житті ту сферу, що по-справжньому її цікавить.

221.Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.

Основна відмінність навчання у вузі від шкільного полягає в тому, що чим старша людина, тим більшою має бути в її освіті частка самопідготовки та самоосвіти, тим більше в її освіті має бути ступенів свободи (наприклад, самостійний вибір дисциплін для вивчення). Метою вузівського навчання можна вважати появу професійного світогляду. Центром навчального процесу є модель професійної дія-сті, що визначає послідовність і зміст вивчення окремих дисциплін, рівень проф. знань та вмінь, яким треба опанувати майбутньому фахівцю. Аналіз існуючих у практиці роботи вузів форм активізації навчання дозволяє виділити серед них найбільш придатні для економічної підготовки фахівців. Це - логічне синтезування навчального матеріалу в формі конспектів-схем, проблемне викладання на лекціях, розбір виробничих ситуацій, навчальні ігри, творчі студентські ігри і т.д. Активізація форм і засобів навчання в вузі повинна працювати як цілеспрямована система управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Слід наближати навчальний процес до дослідницького це дає більшу зацікавленість і активність студентів. Педагогічні заклики до логічного мислення не здатні автоматично сформувати у студентів таке мислення, на це повинні бути спрямовані методика читання лекцій, методика проведення практичних і семінарських занять, форми навч. контролю та самостійна робота. Особливу увагу слід приділяти формуванню вміння вирішувати проблеми, використовуючи творчй підхід.