1. Термінологічні основи дисципліни «Управління соціальним розвитком»

Для дисципліни УСР ключовими є такі терміни: «соціальні потреби», «соціальні відносини», «соціальні процеси», «соціальна політика», «соціальне управління», «соціаль­ні нормативи», «соціальні стандарти», „соціальний розвиток”.

Соціальні потреби — це вираз або вияв соціальних очікувань та запитів індивідуумів та соціальних груп у суспільстві на певному рівні його розвитку.

Соціальні відносини — це відносини між групами людей, що різняться своїми засобами буття, займають різне положення у суспільстві та беруть неоднакову участь у його економічному й політичному житті.

Соціальні процеси — кількісні чи якісні зміни структури соціальної системи та її підсистем, її переходів з одного функціонального стану (чи структури) в інший та змін при цьому соціального суб'єкта і об'єкта.

Соціальне управління — це різновид управління, функцією якого є забезпечення та реалізація потреб прогресивного чи регресивного розвитку суспільства та його підсистем. Зміст соціального управління полягає у формуванні критеріїв та показників соціального розвитку, розробка заходів щодо реалізації соціальних проб­лем, використання засобів вирішення соціальних проблем.

Соціальна політика — цілеспрямовану, організовану діяльність держави, спрямовану на підвищення рівня соціальної справедливості в суспільстві, на створення рівних умов для розвитку і реалізації потенціалу кожного з його членів. Соціальна політика являє собою складову частину внутрішньої політики держави, втілену в її соціальних програмах і практиці, що регулює відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення.

Соціальна політика у суспільстві втілюється через соціальні програми, кінцевою метою яких є задоволення соціальних потреб на більшому чи меншому рівні. Для розробки соціальних програм і оцінки їх виконання потрібні соціальні нормативи і державні соціальні стандарти.

Соціальні нормативи — це певні регламентовані значення соціальних показників, що виражають систему типових вимог соціальних суб’єктів до соціальних об’єктів з метою забезпечення відтворення і розвитку суспільства як цілого, та розв’язання його соціальних проблем.

Соціальні стандарти — встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій в даній державі.

Соціальний розвиток – сукупність концепцій і практики, законодавства і політики суч держави щодо зміцнення і розширення соціального добробуту населення.

2. Типи соціальних процесів та їх характеристика

Соціальні процеси — кількісні чи якісні зміни структури соціальної системи та її підсистем, її переходів з одного функціонального стану (чи структури) в інший та змін при цьому соціального суб'єкта і об'єкта.

Розрізняють такі типи соціальних процесів:

— функціонування, що забезпечують відтворення якісного стану елементів соціальної системи, її підсистем, соціального суб'єкта, об'єкта;

— розвитку, що обумовлюють перехід елементів соціальної системи, її підсистем, соціального суб'єкта, об'єкта до якісного нового стану.

Соціальні процеси розрізняють також:

1.по об'єкту змін (людство, суспільство, клас, соціальна група, організація, мала група і т.д.), 2.за ступенем керованості (Стихійний, анархічний, природничо-історичний, цілеспрямований, трансформаційний),

3. За типом моделі соціальних взаємодій (Конфлікт, кооперація, конкуренція(суперництво), соціальна однорідність, диференціація, інтеграція, асиміляція, амальгамізація),

4.за ступенем динамічності (Еволюційний і революційний, прогресивний і регресивний, функціональний і динамічний, сталий і стагнаційний),

5.за змістом (Виникнення, формування, розвиток соціальних спільнот, зміни в характері соціальних відносин між цими спільнотами їх посилення, або навпаки, ослаблення соціальних зв'язків у них, зникнення тих чи інших з них)