Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори УО.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
264.19 Кб
Скачать

1.Поведінка змінних і постійних витрат при різних обсягах діяльності.

Витрати мають властивість поводитися по-різному. Під поведінкою витрат розуміють характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства. До змінних витрат належать витрати, які змінюються прямо пропорційно обсягам виробництва (н-д, сировина, матеріали, оплата праці основних робітників та ін.). Постійні ж залишаються незмінними, навіть коли обсяги виробництва збільшуються (орендна плата, зп управлінського персоналу, амортизація тощо). Одним з цікавих аспектів поведінки змінних витрат є те, що в розрахунку на одиницю вони залишаються постійними. В свою чергу, постійні витрати в розрахунку на одиницю є змінними.

Для характеристики поведінки витрат використовують спеціальний показник, який має назву коефіцієнт реагування витрат, який характеризує співвідношення темпів зростання витрат і темпів зростання ділової активності підприємства. Ін. словами, це співвідношення відсотка зміни витрат і відсотка зміни обсягу виробництва.

2.Функція витрат та методи її визначення.

Зміни у складі та величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце у процесі господарської діяльності, тому діяльність, яка впливає на витрати називається фактором витрат.

Функція витрат — це математичний опис взаємозв’язку витрат та їх факторів. Функція витрат має наступний вигляд:

y = a + bx, де

у – сукупні витрати;

а – загальні постійні витрати;

b – змінні витрати на одиницю;

x – фактор витрат.

Функція витрат полегшує передбачення витрат, а передбачення витрат — прогнозування витрат для різних видів діяльності.

Визначення функції витрат здійснюється різними методами:

1.Метод технологічного аналізу. Передбачає визначення функції витрат шляхом аналізу організаційно-технологічних процесів, які призводять до виникнення витрат та пов’язаних з ними результатів діяльності.

2.Метод аналізу рахунків. Цей метод передбачає підхід до оцінки витрат на сонові вивчення і використання даних бухгалтерських рахунків. Рахунки за попередні періоди досліджують стосовно кожного виду витрат, які потрібно оцінити щодо їх класифікації на постійні та змінні.

3.Виділяють також метод кореляції, регресійний метод, метод найменших квадратів та ін.

Найбільш універсальним є метод «вищої-нижчої» точки. Він передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати — це різниця між сукупними витратами при найвищому і найнижчому рівні діяльності.

3.Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.

За цією класифікацією витрати поділяються на:

- прямі і непрямі;

- основні і накладні;

- витрати на продукцію і витрати періоду;

- вичерпані і невичерпані.

За способом віднесення на собівартість об’єктів витрат виділяють прямі та непрямі витрати. Прямими втратами називають економічно однорідні витрати, що відносяться на собів. конкретного виду продукції прямо безпосередньо у відповідності з обґрунтованими нормами та нормативами (н-д, сировина і матеріали, зп працівників основного вир-ва). Непрямі витрати — витрати, які неможливо розрахувати за окремими видами за ознакою прямої приналежності, оскільки вони пов’язані з виготовленням декількох видів продукції або з різними стадіями її обробки.

До основних належать витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу. До накладних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва і управління.

Витрати на продукцію — це витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів на реалізацію, а витрати періоду здійснюються незалежно від того, відбувається вир-во чи ні. Тобто витрати періоду — це в-ти, які не включ. до собів. продукції і розглядаються як в-ти того періоду, в якому вони були здійснені.

Вичерпані в-ти (спожиті) — в-ти звітного еріоду, що призводять до зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу у звітному періоді.

Невичерпані — збільш. зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної господ. діяльності для отримання доходу у майбутньому.