- •1. Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Пед. Погляди давньогрецьких філософів – Аристотель.
- •3. Особливості організації навчального процесу у серньовічних університетах
- •Факультет 7 свободных исскуств
- •Организация учебного процесса
- •Диспуты
- •Бакалавры и магистры
- •4. Мета і завдання виховання за я. А. Коменським. Принцип природовідповідності за яна амоса коменським
- •5. Обгрунтування яна амоса коменським класно-урочної системи.
- •6. Програма виховання джентельмена за дж. Локком.
- •7. Концепція природовідповід. Вих-ня ж.-ж.Руссо
- •8. Мета та напрями виховання за й.Г.Песталоцці.
- •9. Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці
- •10. Виховання за а.В. Дістервегом
- •11. Перші школи кИївської рУсі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні
- •12. Організація навч.-виховного процесу в українських братських школах
- •13. Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській Академії
- •14. Внесок Ломоносова в розробку структури навч.-вихов. Процесу в Московському університеті (му)
- •15. Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •16. Просвітницько – педагогічна діяльність г.С. Сковороди на харківщині.
- •17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
- •18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
- •19. Харківський імператорський університет
- •20. Відкриття педагогічного інституту при Харк. Унів-ті
- •21. Ідея народності у спадщині к.Д.Ушинського. Стаття «Про народність у громадському вихованні».
- •22. Антропологічне розуміння ушинським праці. Стаття «праця в її психічноому і виховному значенні»
- •23. Педагогічні погляди українських освітян (с. Русова, х. Алчевська, б. Грінченко).
- •24. Педагогічні погляди м.І. Пирогова.
- •25. Характеристика громадянсько – педагогічного руху та шкільних реформ 60 – х рр. Хіх ст.
- •26. Мета виховання в колективі за а.С.Макаренком. Стадії розвитку колективу, умови вих. Особистості в колективі.
- •27. «Книга для батьків» макаренка. Типи батьківських авторитетів.
- •Типи авторитетів:
- •28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»
- •29. Формування педагогічної культури вчителя. Книга в.О. Сухомлинського «сто порад учителеві».
- •30. Ідея оптимізму та гуманізму в спадщині а.С. Макаренка та в.О. Сухомлинського.
13. Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській Академії
У 1615р. Київське братство та осередок учених при Києво-Печерській Лаврі на чолі з архімандритом лаври Єлисеєм Плетенецьким, заснували школу, що стала родоначальницею першої вищої школи нашої країни – Києво-Могилянської академії.
При організації Київської братської школи було, безперечно, враховано досвід уже існуючих шкіл. В основу навчання покладалися слов’янська, грецька, латинська, польська мови, а також «сім вільних наук». Учні чотирьох нижчих класів (їх називали фара, інфіма, граматика й синтаксис) вивчали мови, опановували ази арифметики, геометрії, музики. Учням вищих класів (вони вже називались студентами) викладалися поетика, риторика, філософія, астрономія.
Вчителя постійно нагадували учням про їхні обов’язки перед Богом, батьками, наставниками, суспільством, виховувати їх у дусі взаємної самоповаги, любові до свого народу, його мови, традицій, віри.
Всього в Київській академії було вісім класів – чотири граматичних та класи поетики, риторики, філософії і богослов’я. Академія мала при собі бурсу(гуртожиток). У ній жили та навчалися студенти, що приїздили на навчання з дальніх околиць, і таких було немало.
Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль загальноукраїнського освітнього центру, сприяючи, таким чином, визріванню серед народних мас почуття національної єдності. Це мало велике значення в умовах, коли українські землі були роз’єднанні і входили до складу різних держав. Те, що Київська академія з самого початку свого існування користувалася визнанням і повагою української знаті, свідчить, що рівень навчання в академії задовольняв її вимоги і був не нижчим, ніж у західноєвропейських вищих навчальних закладах, в яких раніше навчалися діти з багатих родин. З 1753 в академії навчання доводилось проводити тільки російською мовою. У 1817р. Києво-Могилянська була закрита. Кращі традиції православної вищої школи України перейняв у 1834р. Київський університет. У 1992р була знову відкрита.
14. Внесок Ломоносова в розробку структури навч.-вихов. Процесу в Московському університеті (му)
В період з 1750 по 1755р.р. учений працював над серією документів про середню та вищу освіту та виступив з ідеєю відкриття МУ з трьома факультетами (філософським, медичним, юридичним), який почав функціонувати з 1755р. Викладання велось переважно російською мовою, була створена група російських професорів – прихильників націон. просвітництва та демократичної педагогіки. Вони стали авторами посібників для шкіл і домашніх учителів, авторами проектів шкільних реформ. Знаковим був трактат професорів МУ під назвою «Спосіб навчання»(1771р.), де було проголошено важливі дидакт.ідеї активності та свідомості навчання.
Ломоносов поставив перед університетом декілька завдань: розвиток науки, особливо історії, філософії, рос.граматики, права, медицини, популяризація наук.знань (підготовка освіченого молодого покоління через університет і гімназії, контроль і керівництво навч.-вих. справою в навч. закладах).
При МУ почала функціонувати гімназія. Учений вважав, що «гімназія є найпершою основою всіх вільних мистецтв і наук», а «молоді люди повинні навчатись там правильному способу мислення і моральності».