27. «Книга для батьків» макаренка. Типи батьківських авторитетів.

Макаренко помітив, що найтяжче здійснювати виховання в тих сім’ях, де є лише одна дитина. Характерно. Що до нього на перевиховання лише зрідка потрапляли діти з багатодітних сімей. Здебільшого «педагогічний брак» надходив з сімей одно дітних, бо там, де росла дитина-одинак, концентрація надмірної батьківської любові діяла на неї згубно і була страшною помилкою в сімейному вихованні.

Щоб виховання дитини було повноцінним, слід проектувати взаємини так, щоб малюк не помічав зайвої уваги до себе і не звикав, що все найкраще має неодмінно призначатися йому.

Взаємини у великій родині стали прототипом організаційної структури відносин у колонії Горького та комуні Дзержинського.

Видатний педагог наполегливо рекомендував у кожній сімї задовольняти потреби перш за все батьків, і робити це відкрито. Якщо в сімї виникне проблема, кому в першу чергу пошити сукню – дочці чи мамі, то слід надати перевагу мамі. Він глибоко був переконаний, що найкращі діти бувають у щасливих батьків. Діти мають бачити живий приклад сімейного щастя, сприяти його зміцненню і ділити разом з батьками.

Типи авторитетів:

Авторитет придушення (головний батько, який часто проявляє свою фізичну силу, жорстокість, придушуючи всі якості дитини та матері. В таких сім’ях дитина налякана, стривожена, мстива у майбутньому. Батько придушує всі радості дитинства).

Авторитет віддалі (батьки мало розмовляють з дітьми, віддають на виховання нанці або бабусі. Батьки більше заняті собою, вважаючи що це добре впливає на дитину).

Авторитет чванства (батьки занадто заняті своїми успіхами і постійно хваляться про них. Діти спостерігаючи за батьками згодом починають і самі чванитися).

Авторитет педантизму (люблять своїх дітей, але поводяться сурово. Як батька сказали так воно і повинно бути. Бюрократія)

Авторитет резонерства (батьки постійно повчають дитину, але при цьому її люблять).

Авторитет любові (батьки безмірно люблять свою дитину і показують їй це на кожному кроці, в результаті виростає егоїст).

Авторитет добрості (батьки самі добрі і все дозволяють дитині, в результаті діти користуються добротою батьків і командують ними).

Авторитет дружби (батьки хочуть бути друзями з дітьми, але згодом діти починають виховувати батьків).

Авторитет підкупу (коли батьки підкупають свою дитину за добру поведінку).

28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»

В.Сухомлинський зробив неабиякий внесок у навчально-виховний процес школи. Одним із найвідоміших його нововведень є знаменита “Школа радості під блакитним небом ”, яка переконує в тому, що найголовнішим у вчительській діяльності є знання дитини. Знання дитини сприяє її розумінню.

У школі радості під блакитним небом Василь Сухомлинський здійснював пізнавально-виховну і навчальну роботу з майбутніми першокласниками, яка розпочиналася за два роки перед вступом до школи. Діти дивувалися, коли Василь Олександрович запросив їх прийти до школи, однак повів не в клас, а до саду: “Наша школа буде під блакитним небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею, на винограднику, на зеленому лузі. Скиньмо ось тут черевички й підемо босоніж, як ви звикли ходити раніше»

У цій школі відбувався живий контакт малят з природою, з навколишнім середовищем як джерелом здоров’я, думки і дитячої творчості. Програма занять складалася В.Сухомлинським та вчителями початкових класів. Щороку вона вдосконалювалася. Зміст цієї роботи конкретніше розкривають такі рубрики розділу –“Школа радості ” з відомої книги “Серце віддаю дітям ”: Перший рік – вивчення дітей, Наш куточок мрії, Природа – джерело здоров’я, Кожна дитина – художник, Турбота про живе і прекрасне, Наші подорожі в світ праці. Ми слухаємо музику природи, Зимові радощі й турботи, Перше свято жайворонка, Як ми вчилися писати й читати, Ми живемо в саду здоров’я тощо. Особлива увага приділялася тому, щоб навчити дітей читати до початку занять в 1 класі.

У школі під блакитним небом дбали про загальний розумовий та емоційний розвиток малюків, розвиток їхнього логічного мислення. З цією метою ходили на екскурсії. Діти спостерігали різноманітні явища природи, життя в ній, висловлювали власні думки у бесідах на теми: “живе і неживе в природі”, “пори року”, тощо.

У початкових класах Василь Олександрович рекомендував частину уроків у погожі весняні та осінні дні проводити не в класному приміщенні, і на повітрі, бо вважав, що майже 85% дітей відстають у навчанні з якихось прихованих недругів, тому він насамперед піклувався про зміцнення здоров’я своїх вихованців. Вони і спали вдень на відкритому повітрі, і домашні завдання виконували у спеціально збудованих альтанках. У цілому школа В.Сухомлинського повертала дитинство тим малюкам, які з різних причин не мали його сім’ї.

-гуман віднос, основ на поваз, довірі між учит і учн

- спілк з учн поза шк., знайом з інд особл учн

- уроки мисл учн на природі, спостережл

- моральне вихов.

- співдружб сім’ї і шк. (знайом з діт та їх сім’ями ще до вст в шк)

- творча діяльн.