9. Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці

Цель воспитания заключается в том, чтобы развить все природные силы и способности человека, причем это развитие должно быть разносторонним и гармоническим.

Воздействие воспитания на ребенка должно находится в согласии с его природой. Педагог не должен подавлять естественного развития подрастающего человека, как это происходило в школах, а направлять это развитие по правильному пути, устранять препятствия и влияния, которые могли бы его задержать, или отклонить в сторону.

Основной принцип воспитания – это согласие с природой.

Соотношение, которое должно существовать между воспитанием и развитием ребенка, он выразил в такой форме: воспитание строит свое здание (формирует человека) поверх большой, прочно стоящей скалы (природа) и выполнит поставленные цели, если всегда будет непоколебимо держаться на ней.

Воспитание ребенка должно начаться с первого дня появления его на свет. Вот почему истинная педагогика должна вооружать мать правильными методами воспитания, а педагогическое искусство должно настолько упростить эту методику, чтобы ею могла овладеть любая мать. Природосообразное воспитание, начатое в семье, должно затем продолжаться в школе.

Все многообразные силы подрастающего человека должны развиваться естественным путем: любовь к людям – на основе собственных детских поступков, полных благожелательности, а не путем постоянных толкований о том, что такое любовь к людям, почему надо любить людей. Ум развивается в процессе работы собственной мысли. А не посредством механического усвоения чужих мыслей. Физическое развитие ребенка, подготовка его к труду также совершаются на основе простейшего проявления физических сил, которые начинают действовать у человека под влиянием жизненной необходимости и его внутренней потребности.

Процесс развития всех человеческих сил и возможностей начинается с самого простого и постепенно поднимается ко все более сложному. По этому пути и должно следовать воспитание.

Центром педагогической системы Песталоцци является теория элементарного образования, согласно которой процесс воспитания должен начинаться с самых простейших элементов и постепенно восходить ко все более сложному.

Эта теория включает физическое, трудовое, нравственное, умственное образование. Все эти стороны воспитания предлагается осуществлять во взаимодействии, чтобы обеспечить гармоническое развитие человека.

10. Виховання за а.В. Дістервегом

Мета вих-ня – вих-ня гуманних людей і свідомих громадян, любові до всього людства і свого народу. Принципи: природо-, культуровідповідність, самодіяльність. Мета навч. – розвиток розумових сил і здібностей особистості. Цінність мають тільки ті знання і навички, які були набуті учнем самостійно в процесі творчої навчальної праці. Наголошував на значенні досконалого вивчення дитячої уваги, пам’яті, мислення, вбачав у психології «основу науки про виховання». Запевняв, що від природи людині властиві індивід. задатки, які потребують розвитку.

Ступені природ. розвитку дитини: 1) від народж. до 9р. – панування відчуттів, інтенсивного фіз. розвитку. Мета періоду – розвивати фантазію і любов до казок. 2) 9-14р. панування пам’яті. Мета – формувати навчальні навички. 3) 14-16р. панування розуму. В підлітків уявлення виникають у логічній послідовності, сила мислення розвивається, форм. моральні принципи. Це період вільного самовизначення особистості.

Вважав, що виховні впливи мають відповідати вимогам, духу часу, розвитку культури народу, треба враховувати надбання попередніх поколінь.

Увів поняття самодіяльності в педагогіці. Це вільне самостійне пізнання, що дає змогу побачити шляхи й засоби самоосвіти. Ступені самодіяльності: 1) від народж. до року – прагнення до фізичних рухів, фіз. активність дитини у грі; 2) до 10р. – діяльність відчуттів, прагнення до самост., вільного чуттєвого пізнання. 3) до 14р. – прагнення до навчання, сприйняття й самодіяльність розвив. у єдності; 4) понад 14р. – формування ідеалів, уміння робити висновки, усвідом. і нести відповідальність за вчинки.