- •1. Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Пед. Погляди давньогрецьких філософів – Аристотель.
- •3. Особливості організації навчального процесу у серньовічних університетах
- •Факультет 7 свободных исскуств
- •Организация учебного процесса
- •Диспуты
- •Бакалавры и магистры
- •4. Мета і завдання виховання за я. А. Коменським. Принцип природовідповідності за яна амоса коменським
- •5. Обгрунтування яна амоса коменським класно-урочної системи.
- •6. Програма виховання джентельмена за дж. Локком.
- •7. Концепція природовідповід. Вих-ня ж.-ж.Руссо
- •8. Мета та напрями виховання за й.Г.Песталоцці.
- •9. Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці
- •10. Виховання за а.В. Дістервегом
- •11. Перші школи кИївської рУсі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні
- •12. Організація навч.-виховного процесу в українських братських школах
- •13. Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській Академії
- •14. Внесок Ломоносова в розробку структури навч.-вихов. Процесу в Московському університеті (му)
- •15. Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •16. Просвітницько – педагогічна діяльність г.С. Сковороди на харківщині.
- •17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
- •18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
- •19. Харківський імператорський університет
- •20. Відкриття педагогічного інституту при Харк. Унів-ті
- •21. Ідея народності у спадщині к.Д.Ушинського. Стаття «Про народність у громадському вихованні».
- •22. Антропологічне розуміння ушинським праці. Стаття «праця в її психічноому і виховному значенні»
- •23. Педагогічні погляди українських освітян (с. Русова, х. Алчевська, б. Грінченко).
- •24. Педагогічні погляди м.І. Пирогова.
- •25. Характеристика громадянсько – педагогічного руху та шкільних реформ 60 – х рр. Хіх ст.
- •26. Мета виховання в колективі за а.С.Макаренком. Стадії розвитку колективу, умови вих. Особистості в колективі.
- •27. «Книга для батьків» макаренка. Типи батьківських авторитетів.
- •Типи авторитетів:
- •28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»
- •29. Формування педагогічної культури вчителя. Книга в.О. Сухомлинського «сто порад учителеві».
- •30. Ідея оптимізму та гуманізму в спадщині а.С. Макаренка та в.О. Сухомлинського.
1. Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
Найвизначніші міста Елади – Спарта й Афіни – різнилися традиціями виховання. Сусп. опіка над дітьми в Спарті надавала сім’ї мінімальну роль, передбачала для вік. категорій від 7 до 20р. виховання в умовах казарми. Основний акцент робився на загартування фіз. і мораль. сил. Нездорових малюків прирікали на смерть. Вихованці в агулах та ефебіях ходили босоніж, вживали просту їжу в жорстких обмеженнях. У змісті багато уваги приділяли муз.-поет. освіті.
В Афінах же сусп. демократ. процеси сформували систему виховання, що ґрунтувалася на стимулюванні розвитку індив. здібностей особистості та використ. їх на благо держави. Освіт. процес спрям. На формування цілісної особистості, компетентного професіонала.
|
Спарта |
Афіни |
|
Форми вихов. |
До 7 р. – сімейне виховання |
||
Після 7 р. – державна система шкіл інтернатного типу; 7-18р. – агели (військ. загони); 18-20р. – військ. служба в ефебіях |
7-14р.–мусичні школи: шк. граматиста (грамота й лічба), шк.кефариста (літературно-музична освіта); 14-18р. – гімназичні школи: палестра (шк. п’ятиборства), гімназія (риторика, гімнастика, музика); 18-20р.–політична освіта в ефебіях для обраних. За винятком палестри всі школи були платними |
||
Зміст виховання |
Володіння зброєю, розвиток фіз. сили й витривалості через Олімп. ігри; елементарне навчання читання й письма, формув. вміння вислов. думки лаконічно й аргументовано, естет. вих-ня через військові пісні, танці. |
Гомерівські поеми, гра на лірі, спів, танці, фіз. вправи, гімнастика – особливе значення для розвитку почуття краси тіла, політичні трактати філософів, обмеження фізичної праці. |
|
Методи |
Особистий приклад, змагання,тренування, формування звичок, покарання, бесіди, методи общинного виховання |
Навчання з голосу, індивідуальна робота, коментування тексту, заучування напам’ять |
|
2. Пед. Погляди давньогрецьких філософів – Аристотель.
Аристотель (384-322 до н.е.) – учень Платона, давньогрецький філософ і педагог, автор наукових праць у галузі філософії, політики, етики, естетики, природознавства. Він був вихователем О.Македонського. Вперше ввів основні положення логіки. В 335р. заснував в Афінах філософську школу – Лікей.
На його думку, метою виховання є розвиток в людині вищих якостей душі – розумової і вольової. Виховання повинно здійснюватись державою, яка визначає його мету, завдання і зміст.
Аристотель пропонує власну вікову періодизацію: від народ-я до 7р; від 7 до 14 (початок статевої зрілості); від 14 до 21. Така періодизація, на думку Аристотеля, відповідає природі людини. До 7р. дитина виховується в сімї, де батьки повинні її загартовувати, виховувати засобами гри, казки, музики, моральних бесід. Від 7 до 14р. діти мали відвідувати державні школи, в яких займатимуться фізичними вправами, музикою, вчаться читати, лічити. Від 14 до 21р. підлітки та юнаки здобувають в школах середню освіту, яка включає знання з літератури, історії, філософії, математики, астрономії, музики. Такий зміст виховання і освіти Аристотель пропонував для хлопчиків. Проте для дівчат ця програма навчання була обмеженою.
Платон і Аристотель дотримувалися думки, що естетичне, моральне виховання є свідченням гармонії, а реальні її вияви видно у граматиці, математиці, астрономії, спорті.