- •1. Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Пед. Погляди давньогрецьких філософів – Аристотель.
- •3. Особливості організації навчального процесу у серньовічних університетах
- •Факультет 7 свободных исскуств
- •Организация учебного процесса
- •Диспуты
- •Бакалавры и магистры
- •4. Мета і завдання виховання за я. А. Коменським. Принцип природовідповідності за яна амоса коменським
- •5. Обгрунтування яна амоса коменським класно-урочної системи.
- •6. Програма виховання джентельмена за дж. Локком.
- •7. Концепція природовідповід. Вих-ня ж.-ж.Руссо
- •8. Мета та напрями виховання за й.Г.Песталоцці.
- •9. Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці
- •10. Виховання за а.В. Дістервегом
- •11. Перші школи кИївської рУсі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні
- •12. Організація навч.-виховного процесу в українських братських школах
- •13. Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській Академії
- •14. Внесок Ломоносова в розробку структури навч.-вихов. Процесу в Московському університеті (му)
- •15. Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •16. Просвітницько – педагогічна діяльність г.С. Сковороди на харківщині.
- •17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
- •18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
- •19. Харківський імператорський університет
- •20. Відкриття педагогічного інституту при Харк. Унів-ті
- •21. Ідея народності у спадщині к.Д.Ушинського. Стаття «Про народність у громадському вихованні».
- •22. Антропологічне розуміння ушинським праці. Стаття «праця в її психічноому і виховному значенні»
- •23. Педагогічні погляди українських освітян (с. Русова, х. Алчевська, б. Грінченко).
- •24. Педагогічні погляди м.І. Пирогова.
- •25. Характеристика громадянсько – педагогічного руху та шкільних реформ 60 – х рр. Хіх ст.
- •26. Мета виховання в колективі за а.С.Макаренком. Стадії розвитку колективу, умови вих. Особистості в колективі.
- •27. «Книга для батьків» макаренка. Типи батьківських авторитетів.
- •Типи авторитетів:
- •28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»
- •29. Формування педагогічної культури вчителя. Книга в.О. Сухомлинського «сто порад учителеві».
- •30. Ідея оптимізму та гуманізму в спадщині а.С. Макаренка та в.О. Сухомлинського.
17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
На відміну від своїх попередників, Сковорода висуває ідею «спорідненого», тобто природовідповідного виховання. Природні задатки у людей неоднакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути діяльність у тій чи іншій галузі.
Головним для педагога є пізнання і вдосконалення природних здібностей кожної людини. Оскільки доля суспільства залежить від вдалого вибору кожним його членом спорідненої діяльності відповідно до природних здібностей та покликання, то готуючи дітей до тієї чи іншої дія-ті, насамперед доцільно враховувати їхні нахили та уподобання. Спираючись на народне розуміння праці, педагог обстоював необхідність підготовки дітей до «спорідненої» трудової дія-ті. За його переконанням, краще бути талановитим бондарем, ніж бездарним письменником. Природно, що в праці людина з найбільшою повнотою реалізує свої можливості, приносячи найбільшу користь суспільству. Саме через працю реалізується моральне самовдосконалення людини. За Г.С.Сковородою, успіх у діяльності людини зумовлюється не лише її здібностями, а й такими якостями, як працьовитість, терплячість, вміння володіти собою, поміркованість, доброчесність, справедливість, доброзичливість, вдячність, скромність, бадьорість духу («кураж»), а також гуманізм та милосердя.
Загалом виховання, за Сковородою, повинно здійснюватися насамперед через працю, яку він вважав основою суспільного життя, як «начало» і «вінець» щастя, як сенс життя людини.
18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
Сковорода один з перших в укр.. педагогіці звертається до особистості вчителя. На його думку, вчитель має насамперед дбати і сприяти розкриттю та формуванню у процесі навчання природних нахилів та можливостей дитини. Важливим у цьому зв’язку є його положення про взаємоповагу і дружбу між учителем і учнем.
Вчитель, вихователь має бути нерозривно пов'язаний з народом. Учитель – це дбайливий садівник, який, активно втручаючись у природний хід розвитку вихованця, веде його по наперед наміченому шляху. Але для того, щоб педагог добре виконував свої обов’язки, він сам повинен мати «спорідненість» до вчительської дія-ті, до місії наставника молоді.
До вчителя мислитель ставить такі вимоги: насамперед глибокі знання, відданість своєму народу, гуманність, повагу до тих, кого він навчає, здатність переконливо володіти словом, терплячість, безкорисливість та ін.
Запорукою успішного виховання дітей, за Ск-ю, мають бути добрі настанови, викорінення поганих звичок. Він рекомендував у зв’язку з цим такі методи виховання, як бесіда, роз’яснення, приклад, поради та ін. виховуючи дітей, радив він, необхідно вдаватися до переконань, привчати їх критично аналізувати свої вчинки.
Виходячи з власних принципів, С. у притчі «Благодарний Єродій» писав: «Главизна воспитания есть: 1) благо родить; 2) сохранить младое здравие; 3) научить благодарности».
У вірші «Убогий жайворонок» та ін. творах він уточнює завдання виховання зростаючої особистості. До них вчений насамперед відносить: 1) розумове вих-я дітей; 2) становлення їх як майбутніх трудівників (підготовка до «спорідненої» праці); 3) моральне вих.