11. Перші школи кИївської рУсі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні

В 988 р, християнство прийняли, яке сприяло розвитку культури і освіти на території Київської Русі. Центром слов’янської культури були церкви, монастирі . розповсюджується писемність, грамотність. Роль вчителів виконували князі, монахи, священики.

Створюються школи при церквах, княжих дворах. Існували мастера грамотності - мандруючі вчителі, вони розповсюджували грамотність та навчали їй.

Відкрилась бібліотека – перша при св. Софії. Тут складалися літописи, історичні події та ін.

Школи

• однією з перших шкіл була школа книжного учіння. Заснована при княжому дворі київського князя Володимира Святославовича. Школа була для юнаків та дітей знаті. Юнакам викладалися науки і давалася глибока освіта. Вивчали сім вільних мистецтв. Існувала за рахунок княжої казни. В цій школі навчалися зарубіжні діти із знатних сімейств. Спочатку вивчалися 300 учнів. Учні були ізольовані від батьків.

• Монастирська школа. В 11 ст. при Києво-Печерській Лаврі. Ці школи були внутрішні. Вивчалися тільки члени монастирів. Навчання було диференційованим. Давалась вища освіта – Богословська, на рівні Візантійської академії. Випускників готували до високих посад в церквах. Рядових монахів готували для проведення служби в церкви і до праці в монастирському господарстві.

• Школи грамоти (парафіяльні). В кінці 11 – початок 12 ст. Навчання грамоти включала – письмо, лічба, хоровий спів, читання. Ці школи існували за рахунок батьків. Були, майже, в містах. Вчитель набирав 8-10 учнів. Навчальний рік починався взимку – весна.

Все зазубрювалося. З’явилася азбука-кирилиця. Спочатку були дерев’яні дошки (азбуки). Підручники коштували дуже дорого. Існувало 2 книги: часослов, псалтир. Існували берестяні зошити. Вивчали 27 букв грецького походження, хоровий спів. Поступово складалася народна педагогіка.

12. Організація навч.-виховного процесу в українських братських школах

Вся робота братських шкіл (БШ) визначалась шкільними статутами, взірцем для яких був статут найстаршої в Україні Львівської БШ, заснованої в 1586р. Статути відбивали методичні й педагогічні пошуки вітчизняних педагогів. Львівська БШ постачала іншим школам навч. посібники та готувала для них учителів. У БШ існувала розгалужена система орг-ції навч. процесу, головними елементами якої були такі ідеї: глибоке національне виховання, розвиток і освіта підростаючих поколінь, ретельно розроблений зміст процесу навчання, чітке методичне забезпечення методичного процесу. Ці елементи були тісно пов’язані з історією й культурою українського народу, його боротьбою за незалежність і збереження нац. самобутності укр. народу.

Учні вивчали гуманітарні науки: рідну мову, слов’янську, грецьку, латинську, польську, предмети «семи вільних мистецтв», поетику, філософію, богослов’я. Великого значення надавали музичному розвиткові учнів: співи по суботах, церковні хори. Викладали також малювання, історію, географію. Курс змішаної математики включав архітектуру, механіку, гідростатику,геометрію, оптику, хронологію та ін. Особлива увага –вивченню слов’янської мови: спочатку вчили букви й склади, вчились читати, навчались граматиці й церковному співу. Великого значення надавалось вмінню складати промови, повчання, з цією метою проводились диспути, декламації, вистави.

В роботі БШ бачимо перший досвід групової орг-ції навч. занять. Характерною рисою українських БШ був тісний зв’язок між батьками й вчителями. Віддаючи сина до школи, батько мав ознайомитися з порядком навчання. У деяких школах існували гуртожитки-інтернати для найбідніших та сиріт. Навчання почин. о 9 ранку, учитель стежив за відвідуванням. Виключали із школи тих, хто пропускав без поважної причини.

Викладання здійснювалось у вигляді читання уроку за записками, які діти переписували вдома. Для кращого закріплення учні мали опитувати один одного, після школи повторювали новий матеріал. На наступному уроці учень повторював вчителеві вчорашній урок та показував письмові роботи. У суботу повторювалось усе, що вивчалось протягом тижня. Кращі учні брали активну участь у навчанні молодших школярів.