• Нетрадиційні уроки з української мови та літератури

Нетрадиційні форми – це оригінальні форми, які допомагають вчителеві уникнути одноманітності і шаблонності в навчанні, застосовувати ефективні методи та прийоми у процесі засвоєння, закріплення учнями мовних і літературних знань, умінь і навичок, розвитку їхніх творчих здібностей.

Нетрадиційні форми навчання відзначаються:

• оригінальною організацією навчально-пізнавального процесу,

• значним виховним впливом на його суб’єктів,

• забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно-зорієнтованих завдань,

• дають можливість відійти від шаблонів у методиці,

• дають можливість краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивідуальні особливості учнів,

• сприяють вихованню творчої особистості, розширенню функцій учителя.

Нетрадиційні форми проведення уроків з української мови та літератури:

уроки-ділові (рольові),

інтелектуальні ігри, уроки винаходу,

уроки-змагання, уроки творчості,

уроки взаємонавчання учнів, уроки типу КВК,

уроки - заочні мандрівки, уроки-творчі звіти,

уроки-аукціони знань, уроки-дослідження,

уроки семінарські заняття уроки-лекції,

уроки літературно-музичні монтажі уроки-вистави,

уроки –судові засідання уроки-концерти

Обираючи певну структуру чи форму уроку, вчитель повинен враховувати насамперед її доцільність. Завдання словесника – вибрати таку форму функціонування уроку, яка в умовах даного класу забезпечить найвищу педагогічну результативність.

Вибір технологій навчання української мови та літератури залежить від багатьох факторів, зокрема:

• вікових особливостей учнів;

• рівня знань;

• специфіки конкретного предмета;

• мети навчальної діяльності;

• рівня підготовки і педагогічної майстерності самого вчителя.

Технологія уроку в педагогічній науці та практиці. Особливості технології уроків української мови та літератури

Пошуки засобів ефективного навчання спонукають до нововведень у навчально-виховній роботі, зумовлюють створення і застосування педагогічних технологій, які забезпечують цілеспрямоване вироблення в учнів певних якостей. Шкільна практика, як ніколи, виявилася тепер наближеною до науково-педагогічних надбань. Спостерігається ефект зустрічних течій, коли творчі наробки вчителів знаходять всебічний глибокий теоретичний аналіз і повертаються у шкільне виробництво як науково обґрунтовані й практично доцільні моделі навчання.

Урок – елемент педагогічної системи, його технологія – це система дій, яка підвищує ефективність навчання. Технологічний підхід до уроку дає можливість сконструювати такий навчальний процес, який відповідав би змісту і навчальній меті, що ставить перед собою й учнями вчитель. Технологія навчання – сукупність адекватних до мети, завдань, принципів і умов навчання форм, методів, прийомів, які забезпечують ефективне поєднання теорії і практики на заняттях з української мови.

У фаховій літературі описано технології модульно-розвивального навчання, проблемного навчання, глибокого засвоєння на основі схемно-знакових моделей тощо. Розглянемо і прокоментуємо, найбільш перспективні, на наш погляд, педагогічні концепції, що діють у галузях мовної і літературної освіти або можуть бути застосовані в них.

Модульне навчання – це пакет науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем підготовки. Воно здійснюється за окремими функціонально автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких – розв’язання конкретного кола психолого-педагогічних завдань.

Модульно-розвивальна технологія навчання

(за А.Фурманом [41])

Мета: забезпечення оптимізації соціального зростання вчителя й учня.

Завдання: самореалізація особистості вчителя й учня завдяки творчому прилученню їх до культурних цінностей, оптимальний розвиток кожного.

Принципи: духовність, інтелектуальний розвиток, модульність динамічність, гнучкість, усвідомлення навчальних перспектив, паритетність.

Зміст: знання (гуманітарні, наукові) як інструмент свідомості; норма – соціальної взаємодії, пізнавальної, програмно-регуляційної; цінності – духовні, світоглядні, моральні. Форма організації: модуль.

Міні-модулі (20 або 30 хв.):

Чуттєво – Естетичний

Настановчо- Мотивацій- ний

Змістово – пошуковий

Оцінно – Смисловий

Адаптивно- перетворю- вальний

Системно- узагаль –нюючий

Контрольно- рефлексив- ний

Методи (для кожного міні модуля окремо):

Чуттєво – Естетичний	Настановчо- Мотивацій- Ний	Змістово – пошуковий	Оцінно – Смисло-вий	Адаптивно- перетворю- вальний	Системно- Узагаль –нюючий	Контрольно- рефлексив- ний
Гра, бесіда, ситуція інтересу	Бесіда, розповідь, попередня Робота	Проблем-ний аналіз, бесіда, проблемні завдання	Усне Опитува-ння, письмові роботи, Тестува-ння	Бесіда, тестува-ння, проблемні завдання	Самостій-на робота, дискусія, бесіда, захист творчих робіт	Самоаналіз, самозвіт, самооцінюва-ння

Контроль (диференційований):

спосіб діяльності: Рівень складності:

• робота з учителем А

• робота під керівництвом учителя Б

• самостійна робота В