Специфічні вимоги до уроків української мови:

• дбаючи про науковість змісту уроку, слід користуватися лише достовірними відомостями, в яких відсутня розбіжність у поглядах вчених-мовознавців;

• у забезпеченні наукового рівня змісту уроку та піднесенні інтересу учнів до предмета варто ознайомлювати їх не тільки з теорією української мови, а й з деякими питаннями мовознавства;

• не слід надмірно захоплюватися теорією, варто дбати про економне розкриття теми, щоб мати час на практичне засвоєння матеріалу;

• оптимальне наповнення змісту уроку мови значною мірою досягається через вивчення мовного матеріалу укрупненими, логічно завершеними частинами із використанням узагальнюючих таблиць, схем тощо;

• важливо виділяти з широкого кола відомостей найбільш істотне, головне, узагальнювати і систематизувати вивчене на основі певного теоретичного положення, мовного поняття або правила;

• важливе місце у змісті уроку посідає цілеспрямована, систематична і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями;

• попередньо орієнтувати учнів на важливість матеріалу, який вивчається для мовленнєвої практики;

• органічно і раціонально поєднувати на уроці роботу над засвоєнням відомостей з фонетики, лексики, словотвору, граматики, орфографії і пунктуації з розвитком усного і писемного мовлення;

• необхідно, щоб мовний матеріал, практичні завдання і вправи сприяли вихованню особистості учня, розкривали суть мови як суспільного явища, її комунікативні функції, закономірності розвитку.

Специфічні вимоги до уроків української літератури:

• враховувати специфіку літератури як мистецтва слова;

• виховувати естетично розвиненого читача української літератури;

• збагачувати учнів необхідними знаннями з історії та теорії літератури;

• підносити авторитет й престиж української літератури в загальносвітовому контексті;

• зацікавлювати учнів художнім твором як специфічним "інструментом" пізнання світу й себе в ньому;

• враховувати особливості уроку лiтератури, забезпечувати їх iдейну цiлеспрямовaність, виховувати людину нового часу, людину-гуманіста, високодуховну, національно-свідому, освічену, творчу особистість;

• формувати навички аналізу художнього твору з урахуванням індивідуального стилю автора, в контексті відповідної історичної епохи та з позиції сучасного читача;

• орієнтуватися на таке вивчення літератури, у процесі якого учень сам робить висновки в результаті дослідження художнього тексту;

• виховувати старанність, почуття обов’язку;

• забезпечувати глибоке розкриття загальнолюдського змісту літератури.

Уроки літератури мають навчити розуміти, відчувати силу і красу художнього слова, відкривати для себе нову реальність – художню.

Аналіз результатів анкетувань, експериментальних даних і безпосередніх спостережень за педагогічним процесом вказують на типові недоліки в організації уроків мови та літератури:

• одноманітність навчального матеріалу, надмірний академізм чи примітивізм в аналізі мовних явищ і літературних текстів;

• повідомлення інформації, що не має суб’єктивної значущості для учнів;

• неувага до її новизни, теоретичної й практичної цінності;

• одноманітність методів навчання на уроках;

• низький рівень залучення школярів до співпраці у навчальному процесі;

• відсутність орієнтації на певні форми виявлення творчих сил і можливостей учнів;

• відсутність динамізму у процесі спілкування з класом, атмосфери мистецтва, щирості;

• недостатня увага до образно-естетичної сторони слова, твору;

• переважній кількості уроків не вистачає самостійних пошуків учнів, не враховуються інтереси, запити та особливості сприймання ними художніх творів.