3.4 Проведення аналізу

Для того, щоб побудувати градуювальний графік, в сім мірних колб місткістю 50 см³ переносимо 20 см³ дистильованої води, стандартний розчин заліза з вмістом (мг): 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7 відповідно, в кожну із колб доливаємо 10 см³ розчину сульфосаліцилової кислоти та для створення лужних умов 10 см³ розчину аміаку. Вміст колби доводимо до мітки і фотометруємо відносно дистильованої води. Отримані результати заносимо до таблиці

Таблиця 3.1 – Результати вимірювань

Номер колби	1	2	3	4	5	6	7
Маса, мг	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7
Оптична густина, А	0,238	0,461	0,670	0,854	1,054	1,241	1,400

Будуємо графік за вимірюваними величинами:

Максимальна довжина хвилі – нм.

Вихідний розчин розводимо в 10 разів. Відбираємо аліквоту  см³ додаємо в колбу 10 см³ розчину сульфосаліцилової кислоти та для підтримання лужних умов 10 см³ розчину аміаку. Виставивши знайдену величину довжини хвилі, визначаємо оптичну густину. Дослід повторюємо сім разів. Результати заносимо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Результати вимірювань

Номер колби	1	2	3	4	5	6	7
Оптична густина	0,717	0,751	0,753	0,821	0,773	0,751	0,760

Знаходимо вміст заліза у досліджуваному розчині за градуювальним графіком, а потім підставляємо у формулу для розрахунку вмісту Fe (ІІІ) у досліджуваному розчині:

Оскільки 0,35 мг було в 1 см³, а колба була на 100 см³, то в колбі 0,35∙100=35 мг/100 см³ або 350 мг/дм³. А вихідний розчин розбавили в 10 разів, тому С_вих=3,5 г/дм³

Висновки до розділу 3:

В даному розділі було проведено дослід. А саме фотометричне визначення заліза у розчині. Була визначена оптична густина розчинів. Освоєно методику проведення даного аналізу, а також набуто практичні навички застосування фотометрії для аналізу хімічних речовин. Вміст заліза складає 35 г/дм³.

4 Статистична обробка експериментальних даних

4.1 Визначення статистичних критерій

Таблиця 4.1 – Результати розрахунків

Номер колби	1	2	3	4	5	6	7
Оптична густина	0,717	0,751	0,753	0,821	0,773	0,751	0,760
m, мг	3,34	3,51	3,52	3,87	3,62	3,51	3,56

За результатами вимірювання складаємо статистичний розподіл частот:

Таблиця 4.2 – Статистичний розподіл частот за дослідом

wi	3,34	3,51	3,56	3,62	3,87
ni	1	3	1	1	1

Із даного статистичного розподілу можемо визначити вибіркову середню – це середня зважена значень випадкової величини з вагами, які дорівнюють відповідним частотам.

Знаючи значення вибіркового середнього, розраховуємо вибіркову дисперсію – середня зважена квадратів відхилень значень А від їхнього середнього значення з вагами, які дорівнюють відповідним частотам:

Вибірковим середнім квадратичним відхиленням (стандартом) називають квадратний корінь із вибіркової дисперсії:

Для виконання оцінки з надійністю 0,95 за допомогою довірчого інтервалу математичне сподівання нормально розподіленої випадкової величини w – вміст заліза в пробі знайдемо виправлене квадратичне відхилення:

За і маємо . Шуканий довірчий інтервал має вигляд

Підставивши числові дані в даний інтервал, отримаємо:

3,411 < w < 3,715

Таким чином отримали, що результати двох із семи вимірювань не входять в інтервал довіри.