Шлунково-кишковий тракт та гепато-біліарна система:

1. Хворий лікується в гастроентерологічному стаціонарі з приводу виразкової хвороби 12-ти палої кишки з частими загостреннями захворю­вання. Яке з нижчеперерахованих ускладнень виразкової хвороби практич­но не зустрічається при даній патології?

А. Кровотеча. В. Перфорація. С. Пенетрація. Д. Малігнізація. Е. Дуоденіт.

2. Хворий поступив у клініку з скаргами на блювання їжею, яку він вживав напередодні (блювотні маси із запахом сірководню); зниження і спотворення апетиту (відраза до м’ясної їжі), похудіння, загальну сла­бість. Для якого захворювання характерні вищезгадані скарги?

А. Раку стравоходу. В. Раку тіла шлунку (скір). С. Раку пілорічного відділу шлунку.

Д. Пілороспазму. Е. Хронічного ерозивного гастродуоденіту.

3. Хворий знаходиться на стаціонарному обстеженні в гастроенте­ро­­­ло­гічному відділенні. Після проведення поверхневої пальпації лікар провів глибоку пальпацію. Який порядок проведення глибокої методичної пальпації по Образцову-Стражеско?

А. Сігма - сліпа кишка - висхідна - нисхідна -поперечно-обвідна.

В. Сігма - висхідна - нисхідна - сліпа - поперечно-обвідна.

С. Сігма - нисхідна - поперечно-обвідна - висхідна - сліпа кишки.

Д. Сліпа кишка - сігма - висхідна - поперечно-обвідна - нисхідна.

Е. Сліпа кишка - висхідна - поперечно-обвідва - нисхідна - сігма.

4. При загальному огляді хворого лікар знайшов збільшені лімфатичні вузли у лівій надключичній ямці. На протязі останніх 2 років хворий неодноразово лікувався у гастроенте­рологічному стаціонарі з приводу загострення виразкової хвороби шлунку. При останній ендоско­пії лікар запідозрив у хворого малігнізацію виразки. Як називається збільшений лімфатичний вузол у лівій надключичній ямці при даній патоло­гії?

А. Залоза Вірхова. В. Конгломерат. С. Лімфосаркома. Д. Лімфома. Е. Лімфогранулома.

5. Хворий-допризивник поступив у гастроентерологічне відділення для обстеження. Скаржиться на “голодні” болі в епігастрії, печію, інколи нудоту і блювання через 5-6 год. після прийому їжі (блювотні маси надзвичайно кислого смаку).

Які методи обстеження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?

А. Аналіз шлункового соку. В. Рентгеноскопію шлунково-кишкового тракту.

С. Гастродуоденоскопію, уреазний тест і мікробіологічний тест. Д. Дихальний тест. Е. Все вище перераховане.

6. Поступила хвора 52 р. в лікарню зі скаргами на болі в правому підребір’ї, що іррадіюють в праве плече, праву руку. Об´єктивно: збуджена. Жовтяниця шкіри, склер. Живіт м’який, болючий в точці жовчного міхура. Після обстеження виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба. Який вид жовтяниці при ЖКХ?

А. Гемолітична. В. Паренхіматозна. С. Механічна. Д. Відсутня жовтяниця. Е. Може бути паренхіматозна і механічна.

7. Хворий К., 34 роки, поступив в терапевтичне відділення з скаргами на нудоту, загальну слабість.

В анамнезі 8 місяців тому переніс вірусний гепатит.

При обсте­женні хворого з гепатитом вірусної етіології якому методу Ви віддасте перевагу?

А. Дуоденальному зондуванню. В. Рентгеноскопії. С. Біопсії печінки.

Д. Фракційному дослідженню шлункового соку. Е. Копроскопії.

8. В інфекційне відділення поступив хворий з жовтяницею.

Об’єктивно: печінка виступає із-під реберної дуги по середньо-ключичній лінії на 4 см, край її м’який, болючий, заокруглений. Селезінка не пальпується.

В біохімічному аналізі крові збільшення активності аланінаміно­трансферази в 4 рази.

Які лабораторні методи обстеження треба призначити хворому для підтвердження діагнозу?

А. Визначення білірубіну та його фракцій в сироватці крові. В. Визначення діастази.

С. Визначення рН шлункового соку. Д. Дуоденальне зондування. Е. Сіалову пробу.

9. Хворий поступив у гастроентерологічний стаціонар із синдромом подразненого товстого кишківника. При опитуванні хворого лікар запідозрив у нього пухлину кишківника (більш вірогідно кінцевого відділу поперечно-обвідної кишки). Який із вищенаведених методів обстеження буде найінформативнішим для підтвердження діагнозу пухлини?

А. Поверхнева пальпація. В. Глибока методична ковзна пальпація по Образцову-Стражеско.

С. Фіброгастродуоденоскопія. Д. Колоноскопія. Е. Пасаж кишківника.

10. Хворий 25 років пройшов курс лікування у гастроентерологічному відділенні з приводу виразкової хвороби. Через 2 тижні після лікування у пацієнта з’явилася постійна біль, яка наростала і не знімалася лікарськими засобами. Об-но: живіт болісний у епігастрії, помірний дефанс у пілородуоденальній ділянці. Розвитком якого найбільш вірогідного ускладнення обумовлено погіршення стану хворого?

А. Малігнізація. В. Стеноз. С. Перфорація. Д. Кровотеча. Е. Пенетрація.

11. Основними властивостями холестерину є всі зазначені, крім:

А. Сприяє розвитку гепатиту. В. Він є компонентом клітинних мембран.

С. Він є попередником жовчних кислот. Д. Він є попередником стероїдних гормонів (яєчників, семенників, наднирників).

Е. Сприяє розвитку ІХС та захворювань цереброваскулярних судин.

12. Хворий поступив у гастроентерологічне відділення з приводу за­гострення хронічного гастриту із збереженою кислотоутворюючою функцією шлунку. Хворіє на протязі 7 років. При попередньому загостренні хворо­би ендоскопічно у хворого в шлунку виявлено ерозивний процес. Контрольна ендоскопія при теперішньому загостренні виявила у хворого виразку малої кривизни шлунку розміром 0,5 х 0,5 см. При про­ве­денні спе­ціальних методів дослідження у хворого виявлений Helicobacter pilory.Яка найвірогідніша причина виникнення виразкової хвороби у даного хворого?

А. Порушення режиму харчування. В. Нервові стреси. С. Паління.

Д. Зловживання кавою і алкоголем. Е. Наявність Helicobacter pilory.

13. При загальному огляді хворого лікар знайшов лімфатичний вузол у лівій надключичній ямці - так звану “залозу Вірхова”. В анам­незі - виразкова хвороба шлунку (тривалість захворювання - 10 років). При попередньому загостренні хвороби (5 місяців тому) ендоскопічно у хворого виявлена кальозна виразка, яка після проведення повного курсу лікування практично залишилась незмінною (ендоскопічний конт­роль). Про яке ускладнення виразкової хвороби шлунку іде мова?

А. Пенетрацію. В. Перфорацію. С. Кровотечу. Д. Малігнізацію. Е. Пілоростеноз.

14. В терапевтичне відділення поступив хворий з жовтяницею шкіри та склер. В анамнезі життя 10 років страждає на жовчно-кам’яну хво­робу. Дані об’єктивного обстеження, лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого свідчать про вторинний біліарний цироз.

Які лабораторні обстеження першочергово необхідно зробити хворому?

А. Визначення білірубіну та його фракцій. В. Визначення креатінінфосфокінази. С. Визначення стрептогіалуронідази.

Д. Визначення аспартатамінотрансферази. Е. Визначення лактатдегідрогенази.

15. В терапевтичне відділення поступила хвора Н., 35 років, з скарга­ми на болі інтенсивного характеру в правому підребір’ї з ірра­діацією в праве плече, праву руку.

Об’єктивно: збуджена. Жовтяниця шкіри, склер. Живіт м’який, болючий в точці жовчного міхура.

Пальпаторно які симптоми можна визначити при жовчнокамяній хворобі?

А. Симптом Квінке В. Симптом Сиротиніна-Куковерова. С. Позитивний френікус-симптом.

Д. Симптом щипка. Е. Симптом Мюссе.

16. В терапевтичне відділення поступила хвора зі скарга­ми на болі в правому підребір'ї, блювання жовчю, нудоту.

При об’єктивному обстеженні визначаються позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгієвського.

Який лабораторно-інструментальний метод дослідження підтвердить діагноз холециститу?

А. Ультразвукове дослідження жовчного міхура і протоків. В. Фіброгастродуоденоскопія. С. Ректороманоскопія.

Д. Колоноскопія. Е. Контрастування стравоходу.

17. На основі скарг хворого, об’єктивного обстеження та біохіміч­ного аналізу крові у хворого діагностовано вірусний гепатит.

Що треба визначити в сечі хворого на вірусний гепатит?

А. Уробіліноген. В. Цукор. С. Альфа-амілазу. Д. Еритроцити. Е. Лейкоцити.

18. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

А. Целіакографія. В. Портоманометрія. С. Лапароскопія. Д. Рентгенографія. Е. Гастродуоденоскопія.

19. Хворий Ц., 48 років. Скарги на зниження апетиту, важкість в епігастральній ділянці після їжі, болі в ділянці печінки ниючого характеру, які посилюються після жирної їжі, нудота, метеоризм, розлад кишечника, схуднення. При огляді – жовтушність шкіри, судинні “зірочки”, гінекомастія, асцит. Печінка при пальпації безболюча, щільна, край її гострий, селезінка збільшена. Ваш попередній діагноз:

А. Хронічний активний гепатит. В. Цироз печінки. С. Гострий холецистит. Д. Хронічний холецистит. Е. Гострий лейкоз.

20. Хворого турбують нічні, “голодні” болі в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворю-вання. Який з діагностичних методів обстеження є найбільш інформативний в даному випадку?

А. Дуоденальне зондування. В. R-скопія шлунку. С. Холецистографія.

Д. Шлункове зондування. Е. Фіброгастродуоденоскопія.

21. Хворий В. відмічає слабкість, схуднення, втрату апетиту, відразу до м’ясної їжі, важкість у животі. При огляді: блідість шкіри, розлита болiснiсть у епiгастрiї, резистентність черевної стінки. Ан. кровi: Нв-82г/л, ШОЕ-52 мм/год. В калі: позитивна реакція на приховану кров, ФГДС - у тiлi шлунку виразка з iнфільтраційним валом.

А. Виразка дванадцятипалої кишки. В. Виразка шлунку. С. Злоякісна пухлина в шлунку.

Д. Хронічний гастрит. Е. Хронічний панкреатит.

22. У хворої 45 років часті оперізуючі болі в верхній половині черева, безболісні дефекації до 5 разів на добу протягом двох тижнів, кал жирний з смердючим запахом, без домішку крові. Про яку патологію йдеться?

А. Неспецифічний виразковий коліт. В. Хронічний гепатит. С. Хронічний холецистит.

Д. Хронічний панкреатит. Е. Пептична виразка шлунка.

23. У хворого виявлено В₁₂-дефіцитну анемію. Яке з захворювань могло спричинити цей стан?

А. Пептична виразка шлунка. В. Хронічний гастрит типу В. С. Хронічний гастрит типу А.

Д. Хронічний панкреатит. Е. Хронічний холецистит.

24. Хворий на дизбактеріоз кишечнику скаржиться на діарею з великою кількістю рідкого калу (більш, ніж 500 мл/добу), метеоризм, біль вище пупка ліворуч. Про який синдром йдеться ?

А. Малдигестії. В. Малабсорбції. С. Синдром подразнення товстої кишки.

Д. Синдром накопичення рідини в черевній порожнині. Е. Інтоксикаційний.

25. Хворий В., 51рік, багато років зловживав алкоголем. Скарги на нудоту, рідкий стілець, жовтушність шкіри. Об’єктивно: шкіра та склери іктеричні, атрофія м’язів, субфебрильна температура. Печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги, болюча при пальпації. Який метод діагностики в даному випадку найінформативніший?

А. Пункційна біопсія печінки. В. Маркери вірусних гепатитів. С. Порушення клітинного імунітету (Т₄,Т₈).

Д. Активність цитолізу (АсАТ, АлАТ). Е. Протеїнограма.

26. Хворий поступив у клініку зі скаргами на блювання (блю­вот­­ні маси у вигляді “кавової гущі”), тупі ниючі болі в епі­гаст­ральній області, метеоризм, загальну слабість. Про що свід­чить симптом “блювання кавовою гущею”?

А. Кровотечу з нижніх відділів стравоходу. В. Кровотечу шлункову. С. Кровотечу з 12-ти палої кишки.

Д. Підвищену кислотність шлункового соку. Е. Знижену кислотність шлункового соку.

27. Хворий скаржиться на тупі постійні болі в епігастраль­ній області, зниження апетиту, відрижку тухлим, рідкий стілець. Проведена внутрішньошлункова рН-метрія. Які найбільш вірогідні показники шлункової секреції у даного хворого ?

Тіло шлунку Антрум

А. 0,9 - 1,3 1,8 - 2,7

В. 1,2 - 1,8 2,5 - 3,5

С. 1,5 - 2,2 2,5 - 3,5

Д. 1,8 - 2,5 3,0 - 4,0

Е. 3,5 - 4,5 5,0 - 5,5

28. Хворий поступив у стаціонар з загостренням хронічного коліту. В анамнезі - перенесена в дитинстві дизентерія, після якої хворого на протязі останніх 20-ти років періодично турбують­ тупі болі в черевній по­рожнині і диспептичні явища з боку кишківника. При лабораторному дослідженні калу виявлені креато­рея і стеаторея. Про який синдром патології органів травлення іде мова ?

А. Малдігестії. В. Малабсорбції. С. Подразнення товстого кишківника. Д. Диспептичний синдром. Е. Дисбактеріоз.

29. Хворий знаходився на стаціонарному лікуванні в гастро­енте­­ро­ло­гічному відділенні з приводу виразкової хвороби 12-ти палої кишки. В результаті детального обстеження у хво­рого виявлена пенетруюча виразка в підшлункову залозу. Рекомен­доване оперативне втручання. Хворий переведений в хірургічне відділення, де йому зробили резекцію шлунку. На 3-й післяопера­ційний день стан хворого різко погіршився. При обстеженні хво­рого лікар відмітив у нього симптом “гробової тиші”. Про що свідчить даний симптом?

А. Про появу кровотечі. В. Про розходження післяопераційного шва. С. Про демпінг-синдром.

Д. Про непрохідність кишківника. Е. Про утворення післяопераційної кили.

30. Хвора К.,31 рік поступила в лікарню для обстеження. Об‘єктивні дані свідчать про дискінезію жовчовивідних шляхів. Проведено дуоденальне зондування. Який час виділення порції "А" жовчі в нормі?

А. 1-2,5 хв. В. 3-6 хв. С. 7-8 хв. Д. 9-ІІ хв. Е. 12-15 хв.

31. В ургентному порядку поступила хвора К. з вираженим нападом бо­лю в правому підребір’ї з іррадіацією в праве плече, праву лопатку. Після обстеження хворій виставлено діагноз: жовчнокам’яна хвороба.

Які лабораторно-функціональні методи обстеження необхідно приз­начити хворій?

А. рН-метрію шлунку. В. Аналіз кала на скриту кров. С. Контрастне рентгенологічне дослідження (холецистографію).

Д. Пробу Зимницького. Е. Аналіз сечі по Нечипоренко.

32. Хворого Г., 50 років, на протязі 10 років постійно турбували болі в правому підребір’ї. Не лікувався. Вперше жовтяниця з’явила­ся 3 роки тому. При обстеженні в районній лікарні діагносто­вано холецистит і холангіт. Після лікування хворому стало краще, був виписаний з добрим ефектом. Але через 3 міс., після стресу та порушення дієти у хворого різко посилилась жовтяниця, під­нялась температура до 39⁰ С. В анамнезі життя - 10 років страждає на жовчно-кам’яну хворобу. При поступленні - жовтяниця шкіри та склер, інтенсивний шкірний свербіж, немотивований підйом гарячки. Зовнішньо-печінкових ознак немає. Печінка виступає на 5 см із-під підребір’я по правій середньоключичній лінії. Селезінка біля краю ребер­ної дуги.

Біохімічний аналіз крові: білірубін-102мкмоль/л. Після обстеження хворому виставлено діагноз: вторинний біліарний цироз печінки. Які допоміжні інструментальні методи дослідження необхідно призначити хворому?

А. Гастродуоденоскопію. В. Ультразвукове дослідження печінки та селезінки. С. Рентгенографію ШКТ.

Д. Фракційне дослідження секреторної функції шлунку. Е. Дуоденальне зондування.

33. В терапевтичне відділення поступив хворий з жовтяни­цею. Об’єктивні дані свідчать про наявність у хворого вірусного гепатиту. Які показники найбільш вірогідно підтверджують діагноз?

А. Креатинінфосфокіназа. В. Аланінамінотрасфераза Д. Лактатдегідрогеназа. Е. Маркери вірусного гепатиту.

34. Хвора Н., 29 років. Скарги на болі в правому підребер’ї з іррадіацією під праву лопатку, які турбують протягом 3-х місяців, посилюються через 2-3 год. після прийому їжі, відчуття повноти і важкості після їжі, нудоту, гіркоту в роті. Об-но: дихання везикулярне. Рs-78/хв. АТ-120/80 мм рт.ст. Живіт рівномірно здутий, при пальпації болючий в правому підребер’ї. Склери субіктеричні. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера, Мюссі. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. Лабораторно: Л-11,7х10⁹/л; ШОЕ-20 мм/год. Ваш діагноз ?

А.Хронічний панкреатит. В. Хронічний персистуючий гепатит.

С. Хронічний некалькульозний холецистит у фазі загострення. Д. Виразкова хвороба 12-палої кишки.

Е. Хронічний холангіт.

35. Хворий скаржиться на ниючий постійний біль в правому підребер`ї, нудоту. 5 років тому лікувався з приводу вірусного гепатиту В. У хворого жовтяниця. Печінка збільшена, ущільнена, край її гострий. Жовчний міхур не промацується. Загальний білірубін крові –40,0 мкмоль/л, АлАТ- 4,0ммоль/ч-л, АсАТ –1,5 ммоль/ч-л. Ваш діагноз?

А.Цироз печінки. В. Хронічний холецистит. С. Хронічний гепатит. Д. Хронічний панкреатит. Е. Жовчнокам`яна хвороба.

36. Хворий скаржиться на біль в животі, шлункові розлади, загальну слабкість. Під час об`єктивного дослідження виявлено метеоризм. Товстий кишківник спазмований, різко болючий. Який метод дослідження допоможе встановити діагноз?

А. Фіброгастроскопія. В. Рентген дослідження шлунку. С. Холецистографія.

Д. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Е. Іригоскопія.

37. У хворого на протязі 5 років під час ендоскопії виявляється атрофія і згладженість складок слизової оболонки шлунку. З яким подразником слід провести дослідження секреторної та кислотоутворюючої функції шлунка?

А. Гістамін. В. Капустний відвар. С. М`ясний бульйон. Д. Розчин алкоголю. Е. Розчин кофеіну.

38. Хворий 10 років страждає на виразкову хворобу 12-палої кишки. Скаржиться на відрижку «тухлим», блювання через 6-8 годин після вживання їжі. Який метод слід застосувати для уточнення діагнозу ускладнення ?

А. Фіброгастродуоденоскопія. В. Рентгеноскопія шлунка. С. Іригоскопія.

Д. Дослідження шлункової секреції. Е. Дуоденальне зондування.

39. Хворому на хронічний холецистит проведено багатомоментне дуоденальне зондування. Які зміни Ви очікуєте під час загострення хвороби?

А. Збільшення тривалості ІV фази. В. Збільшення лейкоцитів у порції «А». С. Збільшення лейкоцитів у порції «С».

Д. Скорочення фази замкнутого сфінктера Одді (ІІ фази). Е. Збільшення лейкоцитів у порції «В».

40. При поступленні в клініку хворий скаржився на “пізні”, “голод­ні”, “сезонні болі” в епігастральній області і в мезогастрії, нудоту, печію, відрижку кислим. Ендоскопічно у хворого діагностована виразка 12-ти па­лої кишки. Який стан шлункової секреції найбільш характерний для вираз­кової хвороби 12-ти палої кишки?

А. Нормацидний стан. В. Гіперацидний стан. С. Гіпоацидиий стан. Д. Анацидний стан.

41. Хворий скаржиться на тупі болі в черевній порожнині, які не за­лежать від прийому їжі; метеоризм, закрепи (стілець 1 раз у 3-4 дні, форма калових мас - “овечий” кал). Для якої патології характерний “ове­чий” кал?

А. Гострого ентериту. В. Хронічного ентериту. С. Гострого коліту.

Д. Хронічного гіпомоторного (спастичного) коліту. Е. Хвороби Крона.

42. Хворий лікується в гастроентерологічному стаціонарі з приводу виразкової хвороби 12-ти палої кишки на протязі 10 днів. Особливого покращення загального стану хворий не відмічає, навпаки, з’явились опе­різуючі болі в мезогастрії. Про включення якого органу в загальний па­тологічний процес свідчать такі болі?

А. Печінки. В. Селезінки. С. Підшлункової залози. Д. Жовчного міхура. Е. Кишківника.

43. Хвора К., 31 рік, поступила в лікарню на обстеження. При по­верх­не­вій пальпації відмічається напруження м’язів черевної стінки, різка болючість в ділянці правого підребір’я. Симптом Захаріна (різке постукування або надавлювання в проєкції жовчного міхура), симптом Василенка (різ­ка біль при постукуванні в ділянці жовчного міхура на висоті вдоху), симптом Образцова-Мерфі (різка біль при введенні кисті руки в ді­лянку правого підребір’я на висоті вдоху) - позитивні. Є зони шкірної гіперестезії під нижнім кутом правої лопатки та в ді­лянці ІХ-ХІ міжребірь. Печінка не збільшена.

Для якого захворювання характерні вищенаведені дані?

А. Холециститу. В. Гепатиту. С. Панкреатиту. Д. Гастриту. Е. Виразкової хвороби.

44. В терапевтичне відділення поступила хвора Н., 36 років зі скар­гами на болі в правому підребір’ї, які виникають через 3-4 години після жир­ої їжі, гіркий присмак у роті. Дані ехографії жовчного міхура та печінки, фракційного дуоденаль­ного зондування свідчать про хронічний холецистит. Який час виділення міхурної жовчі порції "В" вказує на гіпер­кінезію жовчного міхура?

А. 10-І5 хв. В. 20-25 хв. С. 25-30 хв. Д. 30-35 хв. Е. 35-40 хв.

45. В ургентному порядку в лікарню доставлена хвора К., 34 роки. Після об’єктивного обстеження та даних пероральної холецистографії виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба. Яка іррадіація болі при жовчно-кам’яній хворобі?

А. В ліву руку В. В праве плече, шию, під праву лопатку. С. В обидві руки.

Д. В пах, яєчко, ногу. Е. На внутрішню поверхню лівої руки.

46. Хірург 39 років, під час операції помітив на руці маленьку под­ряпину, не надав цьому належної уваги. Через 3 місяці з’явився дискомфорт в епігастральній ділянці, збільшена немотивована слабкість. Через 1 тиждень колеги по роботі помітили субіктеричність склер.Об’єктивно: АТ-110/60 мм.рт.ст. Пульс 88 уд/хв., задовільного наповнення і напруження. Язик у кореня обкладений білим нальотом. Шкіра при денному освітленні жовтяниста. Печінка виступає з-під ребер­ної дуги по середньо-ключичній лінії на 4 см., край м’який, болючий, заокруглений. Селезінка не пальпується. Попередньо був виставлений діагноз вірусного гепатиту. Які допоміжні методи дослідження треба призначити хворому?

А. Маркери вірусного гепатиту. В. Альфа-амілазу сечі. С. Копрограму. Д. Пробу Зимницького. Е. Пробу Нечипоренко.

47. Хворий М., 45р. Скарги на відчуття важкості і розпирання в епігастрії після вживання їжі, відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, зменшення маси тіла на 7 кг за рік, загульну слабість. Хворіє 10 років, періодично лікується стаціонарно. Об-но: дихання везикулярне, пульс 88/хв. АТ-110/70 мм рт.ст. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в епігастрії. Печінка не пальпується. Кал рідкий, без домішок слизу та крові. Рентгеноскопія шлунку – згладжений рельєф слизової оболонки, вздовж малої кривизни не візуалізується. ФГДС: вогнищеве витончення слизової оболонки, колір блідий, багато слизу. Ваш діагноз:

А. Виразкова хвороба шлунку. В. Хронічний ідіопатичний панкреатит. С. Хронічний гастрит тип А.

Д. Хронічний холецистит. Е. Хронічний гастрит тип В.

48. Хвора 25р., поступила зі скаргами на болі в епігастрії, які виникають після прийому їжі через 2 год.,супроводжуються блювотою,печією,крім того больовий синдром відмічається вночі і зранку натще. Хворіє протягом 6 років хронічним гастродуоденітом.Втратила у вазі 8 кг. При об’єктивному обстеженні виявлено болючість в гастродуоденальній зоні, в точках Опенховського, Гербста. Печінка не збільшена. Селезінка не пальпується. Стілець схильний до закрепів. ЗАК: Нв-100г/л; лейкоцити - 8,0х10⁹/л; ШОЕ-20 мм/год; ФГДС: слизова шлунку гіперемована, багато слизу, виразковий дефект - 8 мм в цибулині 12-палої кишки, дно покрите фібрином Ваш діагноз ?

А. Хронічний гастрит А з ерозіями слизової. В. Виразкова хвороба 12-палої кишки в ст. загострення.

С. Хронічний гастрит В з ерозіями слизової. Д. Рак шлунку. Е. Хронічний панкреатит.

49. Хворий Т., 24 років, скаржиться на відчуття важкості та тупий ниючий біль в епігастрії, який виникає незабаром після їжі, зниження апетиту, нудоту, відрижку тухлим. Хворіє 2 роки. Захворювання пов'язує з порушеннями дієти. Об'єктивно: при пальпації - розлитий помірний біль в епігастрії, печінка не збільшена. При ФГДС дослідженні: слизова оболонка шлунку бліда з ділянками гіперемії, стоншена, складки згладжені. Про яке захворювання йдеться?

А. Хронічний гастрит тип В. В. Рак шлунку. С. Виразкова хвороба шлунку.

Д. Хронічний гастрит тип А. Е. Хронічний езофагіт.

50. У хворого К., 41 р. з хронічним гепатитом, який обумовлений вірусом В, з'явилися скарги на сонливість, підвишену кровоточивість, періодичну жовтяницю та асцит. Який клінічний синдром ускладнив перебіг захворювання?

А. Астено-вегетативний синдром. В. Синдром холестазу. С. "Малої" печінкової недостатності.

Д. Синдром портальної гипертензії. Е. Печінкова кома.

51. Жінка 24 років відмічає важкість у правому підребер’ї, нудоту, температуру, жовтяницю. Об’єктивно: печінка на 5 см виступає з під реберної дуги, чутлива при пальпації. Найбільш інформативним методом діагностики у даному випадку є:

А. Ультразвукове дослідження. В. Сцинтіграфія печінки. С. Сканування печінки, біохімія крові.

Д. Холецистографія. Е. Ретроградна холецистопанкреатографія.

52. Хворий 22 років. Скаржиться на біль у надчеревній ділянці, особливо у нічний час або натщесерце. При рентгенологічному дослідженні виявлено гостру виразку цибулини 12п. кишки. Яка ведуча рентгенологічна ознака цієї хвороби?

А. Наявність інфільтративного валу. В. Деформація 12п.кишки. С. Гіпертрофія складок слизової оболонки.

Д. Ніша на контурі. Е. Дефект наповнення кишки.

53. Жінка 38 р. скаржиться на почуття важкості, постійний ниючий біль у правому підребер‘ї, ранком-відчуття гіркоти в роті, нудоту. Хворіє 8 років,погіршення стану пов‘язує з прийомом жирної їжі.Об‘єктивно: шкіра звичацного кольору, язик обкладений білим накипом. Живіт при пальпації м‘який,помірно болісний у правій епігастральній ділянці. Печінка біля краю реберної дуги. Симптом Ортнера позитивний праворуч.Стілець 1 раз у 3 дні, звичайного кольору. В крові: Л-9,4х10⁹/л, ШОЄ-18 мм/год. Який попередній діагноз найбільш імовірний?

А. Хронічний холецистит. В. Хронічний панкреатит. С. Гострий холецистит.

Д. Гострий панкреатит. Е. Жовчно-кам‘яна хвороба.

54. У хворої К., 25 років, під час клінічного обстеження виявлені позитивні симптоми Ортнера, Кера, Пекарського. Показники міхурної жовчі: щільність становить 1015, рН – 5,5; концентрація сіалових кислот 154 од., концентрація холестерину – 8,5 ммоль/л, наявність С-реактивного білка. Сонографічні зміни: товщина стінки жовчного міхура 6 мм, наявність тіні від стінок жовчного міхура, позитивний сонографічний симптом Мерфі. Вкажіть вірогідний діагноз.

А. Хронічний безкам’яний холецистит, стадія загострення, за наявності гіпокінезії жовчного міхура.