Аудит фінансового стану підприємства

1. Аналіз стану та результатів діяльності підприємства при проведенні аудиту

2. Аудит облікової політики.

1. Аналіз стану та результатів діяльності підприємства при проведенні аудиту

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор насамперед досліджує показники балансу, його активів і пасивів, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності і рентабельності активів і пасивів.

Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом – з іншого.

Аудит фінансового стану підприємства важливо починати з визначення платоспроможності і ліквідності. Джерелами визначення показників фінансового стану можуть бути:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• дані статистичної звітності;

• дані оперативного обліку підприємства;

• додаткова інформація.

Результати аналізу повинні ґрунтуватися на інформації бухгалтерської звітності, достовірність якої підтверджена. Набір економічних показників, що характеризують фінансовий стан і активність підприємства, передбачає розрахунок таких індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, рентабельності.

Методика аналізу та послідовність:

• попереднє ознайомлення з результатами роботи підприємства;

• розрахунок основних показників;

• порівняння розрахованих значень з нормативними;

• віднесення підприємства до певного класу за фінансовим станом.

Аналітична робота аудитора може передбачати:

• експрес-аналіз фінансового стану;

• деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Аудит фінансово - господарської діяльності підприємства проводиться в три етапи.

На першому етапі приймається рішення про доцільність аудиту фінансової звітності і перевіряється її готовність до читання. Задачу про доцільність аудиту дозволяє вирішити ознайомлення з аудиторським висновком. Існує два основних типи аудиторських висновків: стандартний і нестандартний. Стандартний аудиторський висновок являє собою уніфікований коротко викладений документ, що містить позитивну оцінку аудиторської фірми про вірогідність представленої в звіті інформації і її відповідності діючим нормативним документам. У цьому випадку проведення аудиту доцільно і можливо, тому що звітність у всіх істотних аспектах об'єктивно відбиває фінансово - господарську діяльність підприємства.

Нестандартний аудиторський висновок складається в тих випадках, коли аудиторська фірма не може скласти стандартний аудиторський висновок у силу ряду причин, а саме: деякі помилки в бухгалтерській звітності фірми, різні невизначеності фінансового і організаційного характеру і т. п. У цьому випадку цінність аналітичних висновків складених по даній звітності знижується.

Перевірка готовності звітності до читання носить технічний характер і зв'язана з візуальною перевіркою наявності необхідних звітних форм, реквізитів і підписів на них, а також найпростішою рахунковою перевіркою проміжних підсумків і валюти балансу.

Мета другого етапу — ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу, це необхідно для того, щоб оцінити умови функціонування підприємства в даному звітному періоді і врахувати при аудиті фактори, вплив яких спричинило зміни в майновому і фінансовому положенні організації і які знайшли своє відображення в пояснювальній записці.

Третій етап є основним в аудиті господарської діяльності. Метою цього етапу є оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану суб'єкта господарювання. Необхідно відзначити, що ступінь деталізації аудиту фінансово-господарської діяльності може змінюватися в залежності від поставлених цілей.

На початку, аудиту доцільно охарактеризувати фінансово — господарську діяльність підприємства, указати галузеву приналежність та інші відмітні ознаки.

Аудит фінансово — господарського стану підприємства складається з наступних основних компонентів: аудит майнового стану; аудит ліквідності; аудит фінансової стійкості; аудит ділової активності; аудит рентабельності.

Ці складові частини тісно взаємопов'язані між собою і їхній поділ необхідний лише для більш чіткого поділу і розуміння висновків по аналітичних процедурах аудиту фінансово — господарської діяльності підприємства.

Уніфікована технологія проведення аналізу в ході аудиту та його етапи:

• попередній етап: звітність готують до подальшої аналітичної роботи - оцінюють правильність її складання, ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву Балансу, Звіту про фінансові результати, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на підставі опрацьованої первинної інформації відбирають абсолютні та відносні показники, які адекватно характеризують ту чи іншу сторону діяльності підприємства, і визначають порядок їхніх розрахунків. Усі показники зводять в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень;

• аналітичний етап: визначають вид і необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методичні прийоми аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, проводять необхідні розрахунки;

заключний (інтерпретаційний) етап аналізу: описують отримані результати розрахунків, формують висновки, готують аналітичні записки, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що результати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану підприємства.

Завдання експрес-аналізу полягає в простому та наочному оцінюванні фінансового стану господарюючого суб'єкту. В рамках експрес-аналізу доцільно використовувати таку послідовність взаємопов'язаних і нескладних за структурою та кількістю показників таблиць:

• господарські засоби підприємства та їхня структура (містить такі показники, як величина господарських засобів в оцінці"нетто", основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби, власні оборотні засоби);

• основні засоби підприємства (наводиться вартісна оцінка основних засобів, у тому числі активної їхньої частини за первісною і залишковою вартістю, частка орендованих основних засобів,коефіцієнти зносу та оновлення);

• структура та динаміка оборотних засобів підприємства (наводиться укрупнене групування статей другого розділу балансу, а також: ряд специфічних показників, таких як величина власних оборотних засобів, їх частка в покритті товарних запасів тощо);

• основні результати господарської діяльності підприємства (обсяг товарообороту, прибуток, рентабельність, рівень валового доходу, рівень витрат обігу, фондовіддача, виробіток, показники оборотності);

• ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники загального обсягу фінансових ресурсів, в тому числі власних, залучених ресурсів, рентабельність авансованого капіталу,рентабельність власного капіталу тощо).

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого та деталізованого аналізу фінансових результатів і фінансового стану.

Деталізований аналіз фінансового стану є детальнішою характеристикою майнового та фінансового стану підприємства, результатів діяльності в звітному періоді, а також прогнозування його розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює та розширює окремі процедури експрес-аналізу, при цьому ступінь деталізації залежить від потреб користувачів.

Оптимізація трудомісткості здійснення аудиторської перевірки досить важлива. У зв'язку з цим велику роль відіграють аналітичні процедури, які є одним із способів отримання аудиторських підтверджень. Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної інформації і при цьому потребує набагато менше витрат, ніж: застосування багатьох прийомів дослідження фактів.