- •Наукові підходи до трактування поняття «фінансовий менеджмент». Сутність категорії «фінансовий менеджмент».
- •2.2. Стратегія, склад та структура політики фінансового менеджменту на підприємстві.
- •3. Неокласична економічна теорія фінансового менеджменту: теорія портфелю, теорія структури капіталу, теорія агентських відносин і теорія асиметричної інформації.
- •4. Суб’єкт та об’єкт фінансового менеджменту. Цілі та задачі управління фінансами підприємства.
- •5. Підприємство як підсистема національного господарства.
- •6. Організаційне та інформаційне забезпечення процесу управління фінансами.
- •7. Поняття фінансової звітності та її значення в ринковій економіці.
- •8. Вимоги до фінансової звітності та якісні характеристики фінансової звітності.
- •9. Класифікація та склад фінансової звітності.
- •10. Склад активів та пасивів підприємства.
- •11. Поняття, види та значення грошових потоків для підприємства.
- •12. Аналіз грошових потоків підприємства.
- •13. Управління грошовими потоками.
- •14. Управління фінансовим циклом підприємства.
- •15. Вимоги до фінансової звітності та якісні характеристики фінансової звітності.
- •16. Вартість грошей і час.
- •17. Методи визначення вартості грошової одиниці.
- •18. Рентні платежі (ануїтети) та їх оцінка.
- •19. Назад Доходність фінансових операцій.
- •20. Оцінка фінансових активів.
- •21. Нарахування складних та простих відсотків.
- •22. Нескінченний компаундинг та безумовні й умовні ренти.
- •23. Прибуток як фінансова категорія.
- •24. Операційний аналіз на підприємстві.
- •25. Управління витратами на підприємстві.
- •26. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві.
- •27. Управління використанням прибутку.
- •28. Сутність та структура оборотного капіталу.
- •29. Метод пропорційної оцінки потреби у фінансуванні, кошторисний метод, методи трендового аналізу та економічного моделювання.
- •30. Нормування як метод оптимізації оборотних активів.
- •31. Основні види запасів на підприємстві.
- •32. Нормування оборотних активів на готову продукцію.
- •33. Джерела формування оборотних засобів.
- •34. Управління активами.
- •35. Метод оцінки за фактичною собівартістю придбання.
- •36. Завдання управління дебіторською заборгованістю.
- •37. Поняття та складові власного капіталу.
- •38. Порядок формування статутного капіталу.
- •39. Поняття та нормативна класифікація зобов’язань підприємства.
- •40. Облігації та види векселів (простий і переказний).
- •41. Вплив ціни і структури капіталу на вартість підприємства.
- •42. Маржинальна (гранична) вартість капіталу.
- •43. Альтернативні мм теорії. Теорія г. Дональдсона.
- •44. Сутність, класифікація та методи аналізу інвестиційних проектів.
- •45. Економічний зміст, поняття та класифікація фінансового ризику.
- •46. Управління фінансовим ризиком та визначення ризику портфелю інвестицій.
- •47. Страхування ризиків.
- •48. Зміст і завдання аналізу фінансової звітності.
- •49. Методи аналізу фінансової звітності.
- •50. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу.
- •51. Аналіз Звіту про фінансові результати підприємства.
- •52. Аналіз звіту про рух грошових коштів
- •53. Аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства.
- •54. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства
- •55. Показники ділової активності підприємства
- •56. Місце фінансового планування і прогнозування в ринковій економіці
- •57. Принципи і методи фінансового планування
- •58. Поняття банкрутства та його правове забезпечення
47. Страхування ризиків.
Страхування – фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку). Розрізняють внутрішнє і зовнішнє страхування фінансових ризиків.
Сутність зовнішнього страхування фінансових ризиків полягає в “передачі” фінансових ризиків (а відповідно, і фінансових втрат по них) стороннім господарюючим суб’єктам – партнерам по господарській діяльності, страховим компаніям тощо. На ринку страхових послуг страхові компанії надають послуги із страхування:
кредитних ризиків (товарних, експортних тощо);
інноваційних ризиків;
депозитних ризиків;
відповідальності;
ризиків на випадок недосягнення планового рівня рентабельності тощо.
В процесі зовнішнього страхування фінансові ризики “передаються” повністю або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню конкретних видів цих ризиків, що надаються нею.
Внутрішнє страхування фінансових ризиків передбачає формування підприємством певного “ризикового капіталу” в формі страхового (резервного) фонду, спеціальних цільових резервних фондів, відповідних резервних статей в капітальних і поточних бюджетах підприємства. Отже, таке страхування є системою заходів, що розробляється підприємством з метою забезпечення нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків в процесі господарської діяльності. В цій системі заходів виділяють, як правило, три основних напрямки внутрішнього страхування фінансових ризиків:
а) забезпечення компенсації можливих фінансових втрат по фінансових операціях, рівень ризику по яких перевищує середній ринковий рівень ризику;
б) забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок передбачуваної системи фінансових санкцій;
в) забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок резервування частини фінансових ресурсів. Однією з форм внутрішнього страхування фінансових ризиків є визначення розміру “премії за ризик” при здійсненні ризикових фінансових операцій (тобто формування оптимального співвідношення рівня доходності і ризику по певних фінансових операціях).
Забезпечення компенсації можливих фінансових втрат по фінансових операціях, рівень ризику по яких перевищує середній ринковий рівень ризику, здійснюється шляхом розрахунку і стягнення з контрагента додаткового доходу, який визначається як премія за ризик. Цей додатковий дохід повинен зростати пропорційно зростанню рівня ризику по фінансових операціях.
Забезпечення компенсації можливих фінансових втрат по фінансових операціях за рахунок системи штрафних санкцій, що передбачається, полягає в розрахунку і включенні до умов контрактів з контрагентами необхідних розмірів штрафів, пені, неустойок та інших форм фінансових санкцій у випадку порушення ними своїх зобов’язань (несвоєчасних платежів за продукцію, невиплати відсотків тощо). Рівень штрафних санкцій повинен в повній мірі компенсувати фінансові втрати підприємства в зв’язку з недоодержанням розрахованого доходу, інфляцією, зниженням вартості грошей тощо.