- •Наукові підходи до трактування поняття «фінансовий менеджмент». Сутність категорії «фінансовий менеджмент».
- •2.2. Стратегія, склад та структура політики фінансового менеджменту на підприємстві.
- •3. Неокласична економічна теорія фінансового менеджменту: теорія портфелю, теорія структури капіталу, теорія агентських відносин і теорія асиметричної інформації.
- •4. Суб’єкт та об’єкт фінансового менеджменту. Цілі та задачі управління фінансами підприємства.
- •5. Підприємство як підсистема національного господарства.
- •6. Організаційне та інформаційне забезпечення процесу управління фінансами.
- •7. Поняття фінансової звітності та її значення в ринковій економіці.
- •8. Вимоги до фінансової звітності та якісні характеристики фінансової звітності.
- •9. Класифікація та склад фінансової звітності.
- •10. Склад активів та пасивів підприємства.
- •11. Поняття, види та значення грошових потоків для підприємства.
- •12. Аналіз грошових потоків підприємства.
- •13. Управління грошовими потоками.
- •14. Управління фінансовим циклом підприємства.
- •15. Вимоги до фінансової звітності та якісні характеристики фінансової звітності.
- •16. Вартість грошей і час.
- •17. Методи визначення вартості грошової одиниці.
- •18. Рентні платежі (ануїтети) та їх оцінка.
- •19. Назад Доходність фінансових операцій.
- •20. Оцінка фінансових активів.
- •21. Нарахування складних та простих відсотків.
- •22. Нескінченний компаундинг та безумовні й умовні ренти.
- •23. Прибуток як фінансова категорія.
- •24. Операційний аналіз на підприємстві.
- •25. Управління витратами на підприємстві.
- •26. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві.
- •27. Управління використанням прибутку.
- •28. Сутність та структура оборотного капіталу.
- •29. Метод пропорційної оцінки потреби у фінансуванні, кошторисний метод, методи трендового аналізу та економічного моделювання.
- •30. Нормування як метод оптимізації оборотних активів.
- •31. Основні види запасів на підприємстві.
- •32. Нормування оборотних активів на готову продукцію.
- •33. Джерела формування оборотних засобів.
- •34. Управління активами.
- •35. Метод оцінки за фактичною собівартістю придбання.
- •36. Завдання управління дебіторською заборгованістю.
- •37. Поняття та складові власного капіталу.
- •38. Порядок формування статутного капіталу.
- •39. Поняття та нормативна класифікація зобов’язань підприємства.
- •40. Облігації та види векселів (простий і переказний).
- •41. Вплив ціни і структури капіталу на вартість підприємства.
- •42. Маржинальна (гранична) вартість капіталу.
- •43. Альтернативні мм теорії. Теорія г. Дональдсона.
- •44. Сутність, класифікація та методи аналізу інвестиційних проектів.
- •45. Економічний зміст, поняття та класифікація фінансового ризику.
- •46. Управління фінансовим ризиком та визначення ризику портфелю інвестицій.
- •47. Страхування ризиків.
- •48. Зміст і завдання аналізу фінансової звітності.
- •49. Методи аналізу фінансової звітності.
- •50. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу.
- •51. Аналіз Звіту про фінансові результати підприємства.
- •52. Аналіз звіту про рух грошових коштів
- •53. Аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства.
- •54. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства
- •55. Показники ділової активності підприємства
- •56. Місце фінансового планування і прогнозування в ринковій економіці
- •57. Принципи і методи фінансового планування
- •58. Поняття банкрутства та його правове забезпечення
20. Оцінка фінансових активів.
Оцінка облігацій з купоном. Грошовий потік в цьому випадку складається з однакових за роками надходжень (С) і номінальної вартості облігації (М), які сплачуються в момент погашення.
(4.64)
де FM2 (r, n) і FM4(r, n) – дисконтуючі множники з фінансових таблиць.
Визначення вартості дисконтного векселя. Дисконтні векселі котируються на підставі ставки дисконту. Вона говорить про величину знижки, яку продавець надає покупцю. Ставка дисконту вказується у відсотках до номіналу векселя як простий відсоток в розрахунку на рік. Ставку дисконту можна перерахувати в грошовий еквівалент за допомогою формули:
D=N(dt/360)
де: D – дисконт векселя;
N – номінал векселя;
d – ставка дисконту;
t – число днів з моменту придбання векселя до його погашення.
В знаменнику зазначається 360 днів, оскільки розрахунки з векселем здійснюються на базі фінансового року, який становить 360 днів.
21. Нарахування складних та простих відсотків.
Декурсивний спосіб нарахування відсотків є поширеним в світовій практиці; антисипативний метод нарахування відсотків застосовувався в країнах розвинутої ринкової економіки, як правило, в періоди високої інфляції. Але незалежно від способу нарахування відсотків відсоткові ставки можуть бути простими і складними.
Простий відсоток- нарахування відсотку лише на початково інвестовану суму.
Наприклад, на початку року інвестор розміщує на рахунку в банку суму Р під відсоток r. Через рік він одержить суму Р1, яка дорівнює початково інвестованим коштам плюс нараховані відсотки, або
Р1 = Р + Рr = Р (1 + r)
Через два роки сума на рахунку складатиме:
Р2 = Р + Рr + Рr= Р (1 + 2r)
Аналогічно можна представити суму Рn, яку вкладник одержить через n років:
Рn = Р (1 + r n),
де: Рn – майбутня вартість;
Р – сьогоднішня вартість,
r-відсоткова ставка,
n-період часу нарахування відсотку.
Якщо відсотки нараховуються менше року, то застосовується формула :
Рt = Р (1 + r (t/365))
В залежності від способу визначення тривалості фінансової операції розраховується або точний, або приблизний (комерційний) відсоток.
Дата видачі і дата погашення позики завжди приймаються за один день. При цьому можливі два варіанти:
використовується точна кількість днів позики, яка визначається по спеціальних таблицях, де вказані порядкові номери кожного дня року; з номеру, який відповідає дню закінчення позики, рахують день першого дня;
береться приблизна кількість днів позики, коли тривалість повного місяця приймається за 30 днів; цей метод використовується, коли не потрібна велика точність, наприклад, при частковому погашенні позики.
Складний відсоток: нарахування відсотку один раз на рік
У довгострокових фінансово-кредитних угодах частіше використовують нарахування складних відсотків. При нарахуванні складних відсотків їх нараховують не тільки на основну суму, а й на суму, що включає як основну суму, так і нараховані раніше відсотки. У цьому випадку кажуть, що відбувається капіталізація відсотків в міру їх нарахування.
Аналогічно можна показати, що через n років сума на рахунку зросте до величини:
Рn = Р (1 + r)n
Нарахування відсотків декілька разів на рік. Складний відсоток може нараховуватися частіше, ніж один раз на рік, наприклад, раз в півроку, квартал, місяць тощо. Нарахування складних відсотків декілька разів на рік називається компаундингом.
Відсотки, що нараховуються з певною періодичністю, називаються дискретними:
Рn = Р (1 + r /m)nm,
де: m – періодичність нарахування відсотку протягом року.