Терміни й поняття

Еластичність цін і заробітної плати, кейнсианская економічна теорія, графіки споживання й заощаджень, граничний дохід, середня схильність до споживання й заощадження, гранична схильність до споживання й заощадження.

Література

1. Лівшиць А.Я. Введення в ринкову економіку: Курс лекцій.- М.,1991.

2. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економіка: принципи, проблеми й політика: Пер.с англ. - К., 1993.

3. Ринкова економіка: Підручник в 3 т.- М.,1992.

4. Самуэльсон И. Економіка: Пер. с англ. В 2-х т.- М., 1992.

5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економіка: Пер. с англ. - М., 1993.

6. Курс економічної теорії /Під ред.М.Н.Чепурина, Е.А.Кисельовій. Кірова,1994.

7. Хейнс П. Економічний спосіб мислення: Пер.с англ. Изд. 2-і стереотипне - М., 1992.

8. Лемешевский И.М. Теорії національної економіки. Мінськ, 1994.

9. Основи ринкової економіки/ Під ред. В.Д.Камаева, Б.И.Долишенко. М., 1991.

10. Райзберг Р.Б. Ринкова економіка. М., 1993.

11. Загальна економічна теорія: Курс лекцій/Під ред. Г.П.Журавльовій. М., 1994.

12. Сидорович А.В., Тарануха Ю.В. Економічна теорія: наочні матеріали. М., 1993.

Тема 9. Рівноважний обсяг виробництва в кейнсианской моделі

План лекції:

1. Принцип зіставлення видатків і обсягу виробництва. Метод вилучення ін'єкцій.

2. Порівняння запланованих і фактичних інвестицій. Відсутність рівноваги й товарно-матеріальні запаси. Досягнення рівноваги.

3. Зміна рівноважного ЧНП і мультиплікатор. Ефект мультиплікатора. Парадокс ощадливості.

4. Рівновага й ЧНП в умовах повної зайнятості. Рецессионный розрив. Інфляційний розрив.

5. Зовнішня торгівля й рівноважний обсяг виробництва. Чистий експорт і сукупні видатки. Чистий експорт і рівноважний ЧНП. Зовнішньоекономічні зв'язки.

6. Приведення у відповідність двох макромоделей. Побудова кривої сукупного попиту.

7. Зрушення кривої сукупного попиту. Фактори, що впливають на зрушення кривої сукупного попиту.

8. Мультиплікатор і зміна рівня цін. Інфляція й мультиплікатор.

У закритій економіці, на якій не впливає держава, при рівноважному рівні ЧНП сукупні видатки й обсяг виробництва рівні, що на графіку відповідає крапці, де лінія З + 1п перетинає бісектрису. При будь-якому рівні ЧНП вище рівноважний обсяг виробництва буде перевищувати сукупні видатки, що приводить до непередбачених інвестицій у товарно-матеріальні запаси, падінню прибутку й в остаточному підсумку - до зменшення обсягу виробництва, зайнятості й доходу. При будь-якому рівні ЧНП нижче рівноважного сукупні видатки будуть перевищувати обсяг виробництва, викликаючи тим самим непередбачене скорочення інвестицій у товарно-матеріальні запаси, значний зростання прибутку й у підсумку - ріст ЧНП.

Додатковий метод "рівності вилучень - ін'єкцій" дозволяє визначити рівновага ЧНП у крапці, де сума заощаджень домогосподарств дорівнює сумі запланованих інвестицій. Це саме та крапка, у якій перетинаються графіки заощаджень і запланованих інвестицій. Будь-який надлишок заощаджень над запланованими інвестиціями служить причиною недостатності загальних видатків, що викликає падіння ЧНП. Будь-який надлишок запланованих інвестицій над заощадженнями приводить до надлишку загальних видатків, що сприяє росту ЧНП. Такі зміни в ЧНП будуть в обох випадках коректувати зазначені розбіжності заощаджень і запланованих інвестицій.

Зрушення в графіках співвідношення заощаджень я споживання або в графіку інвестицій приводять до такої зміни рівня рівноваги обсягу виробництва й доходу, що у кілька разів більше вихідної зміни у видатках. Цей феномен, що супроводжує як приросту, так і скороченню видатків, називається ефектом мультиплікатора. Простий мультиплікатор дорівнює зворотній величині граничної схильності до заощадження.

Парадокс ощадливості укладається в тім, що спроба суспільства більше зберігати (що знаходить висвітлення в зрушенні нагору графіка заощаджень) може виявитися марної у зв'язку з багаторазовим зниженням рівноважного ЧНП. Якщо, однак, існує інфляція попиту, збільшення заощаджень відіб'ється на падінні рівня цін. Але якщо додаткові заощадження йдуть на інвестиції, рівновагу ЧНП не змінюється й економіка буде розвиватися прискореним темпом.

Рівноважний рівень ЧНП може й не збігатися з безынфляционным рівнем ЧНП при повній зайнятості. Величина, на яку сукупні видатки менше ЧНП при повній зайнятості, називається рецесснонным розривом; цей розрив породжує зниження реального рівня ЧНП. Величина, на яку сукупні видатки перевищують ЧНП в умовах повної зайнятості, називається інфляційним розривом; він породжує інфляцію попиту.

Позитивний чистий експорт викликає збільшення сукупних видатків і тим самим внутрішнього ЧНП, негативний же-зниження сукупних видатків і відповідно - внутрішнього ЧНП. Зростання експорту або зменшення імпорту впливає на ЧНП, а падіння експорту й росту імпорту мають зворотний ефект.

Виходячи з моделі "видатки - обсяг виробництва" можна побудувати отлого похилу криву сукупного попиту, змінюючи рівень цін і визначаючи, як наступні зрушення сукупних видатків відіб'ються на зміні рівноважного рівня фактичного обсягу виробництва. Зрушення кривої сукупного попиту взаємозалежні зі зрушеннями кривої сукупних видатків, викликаними такими факторами, які не впливають на рівень цін, в оряводят до зміни видатків на споживання, інвестиції й чистий експорт,

При постійному рівні цін модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" дає та ж багаторазова зміна реального ЧНП, що й модель "видатки - обсяг виробництва".

На проміжному й класичному відрізках кривій сукупної пропозиції модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" показує, що дія мультиплікатора буде послаблятися, тому що частина будь-якого приросту сукупного попиту буде зводитися на пет інфляцією.