Література

1. Долан Э.Дж., Линдсэй Д.Б. Макроекономіка. Пер. с англ. - Спб., 1994.

2. Лівшиць А.Я. Введення в ринкову економіку: Курс лекцій.- М.,1991.

3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економіка: принципи, проблеми й політика: Пер.с англ. - К., 1993.

4. Ринкова економіка: Підручник в 3 т.- М.,1992.

5. Самуэльсон И. Економіка: Пер. с англ. В 2-х т.- М., 1992.

6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економіка: Пер. с англ. - М., 1993.

7. Курс економічної теорії /Під ред.М.Н.Чепурина, Е.А.Кисельовій. Кірова,1994.

8. Хейнс П. Економічний спосіб мислення: Пер.с англ. Изд. 2-і стереотипне - М., 1992.

9. Лемешевский И.М. Теорії національної економіки. Мінськ, 1994.

10. Основи ринкової економіки/ Під ред. В.Д.Камаева, Б.И.Долишенко. М., 1991.

11. Райзберг Р.Б. Ринкова економіка. М., 1993.

12. Загальна економічна теорія: Курс лекцій/Під ред. Г.П.Журавльовій. М., 1994.

13. Сидорович А.В., Тарануха Ю.В. Економічна теорія: наочні матеріали. М., 1993.

14. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. Основи економічної теорії. М., 1996.

Тема 17. Міжнародна економічна інтеграція

План лекції:

1. Поняття міжнародного поділу праці. Рівень участі країни в міжнародному поділі праці: приклад Україна.

2. Зовнішньоекономічна стратегія фірми, галузі, країни.

3. Поняття, утримування й фактори інтеграції.

4. Теорії міжнародної економічної інтеграції.

5. Головні інтеграційні угруповання миру. Механізм інтеграції - ЄС. Економічна інтеграція в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. СНД.

В основі світового господарства, що сформувалося на базі національних господарств і економічних зв'язків між ними, лежить міжнародний поділ праці (МРТ). Воно являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних товарів і послуг, якими ці країни обмінюються між собою.

У сучасних умовах МРТ впливає на поділ праці усередині країни й форми цього поділу. Підсилюється й тенденція до відкритої економіки, тобто економіці без обмежень на міжнародний обмін товарами, послугами, робочою силою, капіталом, технологією.

Чим вище рівень економічного розвитку країни, тим активніше й многообразнее форми її зовнішньоекономічних зв'язків, однак це насамперед зовнішня (міжнародна) торгівля й міжнародний рух капіталу. Тому участь країни в МРТ визначається, у першу чергу, її участю в цих двох формах зовнішньоекономічних зв'язків.

На світовому ринку конкурують насамперед фірми, на базі діяльності яких формується зовнішньоекономічна стратегія (ВЭСТ) фірми, галузі, а потім і країни. Але цей процес має двосторонній характер, і, у свою чергу, ВЭСТ країни усе більш активно й реально впливає на прийняття рішень на галузевому й фірмовому рівнях. Країна домагається успіху тоді, коли умови в ній благоприятствуют проведенню оптимальної ВЭСТ для якої-небудь галузі або її сегмента. Звідси одна з головних цілей ВЭСТ - це перетворення лідерства національних фірм на внутрішньому ринку в лідерство на міжнародному ринку.

Центральне місце у ВЭСТ займає ВЭП, що представляє собою діяльність держави, спрямовану на розвиток і регулювання зовнішньоекономічних відносин, оптимізацію участі в МРТ. ВЭП нерозривно пов'язана із внутрішньою економічною політикою держави.

Економічна інтеграція являє собою об'єктивний процес, заснований на інтернаціоналізації господарського життя й міжнародному поділі праці. При цьому взаємодія здійснюється як на макро-, так і на мікрорівні. Основні форми міжнародної економічної інтеграції - зона вільної торгівлі, митний союз, економічний і валютний союз.

Міжнародні інтеграційні процеси все більшою мірою визначаються не чисто торговельними зв'язками, а довгостроковим співробітництвом окремих фірм, що насамперед входять у системи різних ТНК.

У світовому господарстві виділяються регіони, де процеси економічної інтеграції найбільш виражені: Західноєвропейський, Північноамериканський і Азіатсько-тихоокеанський. Однак механізм і ступінь інтегрування в кожному з регіонів мають свої особливості.

Найбільш зрілою формою економічної інтеграції є існуючий у Західній Європі ЄС, що сформувалася на основі цілого ряду договорів і угод. У рамках ЄС не тільки скасовані бар'єри на шляху руху товарів, послуг, капіталу й робочої сили, але й створюється економічний, валютний і політичний союз. Реалізація прийнятого в 1987 р. Єдиного європейського акту передбачає також створення в Західній Європі єдиного європейського економічного простору, у яке ввійдуть і інші європейські країни.

Розпад СРСР привів до руйнування єдиного народногосподарського комплексу країни, розриву господарських зв'язків між колишніми союзними республіками, що негативно позначилося на їхньому розвитку. Перед ними встала проблема збереження єдиного економічного простору, що припускає максимальне використання переваг інтеграції, Крім цього потужними інтегруючими факторами є сформовані протягом багатьох років спільної взаємодії виробнича й соціальна інфраструктура, культурна і язикова спільність, єдність науково-дослідної сфери, інформаційної системи.