- •Є.М. Бабич, в.Є. Бабич розрахунок і конструювання залізобетонних балок
- •Розрахунок і конструювання нерозрізних двопролітних залізобетонних балок
- •Складання розрахункової схеми балок
- •Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балок
- •1.3. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •1.3.1. Визначення оптимальних розмірів поперечного
- •1.3.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балок
- •1.4.1. Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності похилої смуги
- •1.4.3. Розрахунок міцності похилих перерізів балок на дію згинальних моментів
- •1.5. Розрахунок балок за розкриттям тріщин
- •1.6. Розрахунок балок за деформаціями
- •1.7. Армування балок
- •2. Розрахунок і конструювання однопролітних залізобетонних балок з консолями
- •2.1. Складання розрахункової схеми балок
- •2.2. Визначення згинальних моментів і поперечних сил
- •2.3. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •2.3.1. Визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу балок
- •2.3.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •2.4. Розрахунок міцності похилих перерізів балок
- •2.4.1. Розрахунок поперечних стержнів
- •2.4.2. Перевірка міцності похилої смуги між тріщинами
- •2.4.3. Розрахунок міцності похилих перерізів балок на дію
- •2.5. Розрахунок балок за розкриттям тріщин
- •2.6. Розрахунок балок за деформаціями
- •2.7. Армування балок
- •3. Приклад 1. Розрахунок і конструювання залізобетонної двопролітної балки
- •1. Вихідні дані для проектування балки
- •Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку
- •3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки
- •4. Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності стиснутої смуги між похилими тріщинами
- •Розрахунок балки за розкриттям тріщин
- •Розрахунок балки за деформаціями
- •8. Армування балки
- •4. Приклад 2. Розрахунок і конструювання залізобетонної однопролітної балки з консоллю Вихідні дані для проектування балки
- •2. Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку
- •3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки
- •4. Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •4.1 Визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу балки
- •4.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності стиснутої смуги між похилими
- •Розрахунок балки за розкриттям тріщин
- •Розрахунок балки за деформаціями
- •8. Армування балки
- •Рекомендована література
- •Додаток а Нормативні і розрахункові характеристики бетону і арматури
- •Додаток б Табличні коефіцієнти та конструктивні вимоги до арматурних виробів
- •Додаток в в.1. Вихідні дані для самостійного виконання розрахунку і конструювання балок
- •В.2. Рекомендації до оформлення самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю знань
- •Предметний покажчик
- •Розрахунок і конструювання залізобетонних балок
- •33028, М. Рівне, вул.. Соборна, 11.
- •Є.М. Бабич, в.Є. Бабич розрахунок і конструювання залізобетонних балок
4. Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
4.1 Визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу балки
Попередньо визначаємо граничну відносну висоту стиснутої зони бетону ξR, за якої напруження розтягання в арматурі σs будуть досягати граничних значень σs → Rs (Rs – розрахунковий опір арматури розтяганню), за формулою
= ,
де ω – характеристика стиснутої зони бетону, яка обчислюємо за
формулою
=0,85 - 0,008×0,9×14,5= 0,746.
Rb – розрахунковий опір бетону осьовому стиску (Rb = 14,5 МПа,
табл.. А.1 додатку А [5]);
σsR – напруження в арматурі, яке приймаємо рівним σsR = Rs (Rs =
= 365 МПа [3, 5];
σsc,u – граничні напруження в арматурі стиснутої зони, яке при γb2
= 0,9 приймаємо рівним σsc,u = 500 МПа [3, 5].
Дійсне значення відносної висоти стиснутої зони бетону ξ не повинно перевищувати ξR (ξ ≤ ξR), а для статично невизначених конструкцій з метою обмеження ширини розкриття тріщин рекомендується приймати ξ ≤ 0,35. Тому попередньо в розрахунках приймаємо ξ = 0,35.
Для визначення розмірів поперечного перерізу балки попередньо задаємося шириною балки b = 25см.
Необхідну робочу висоту перерізу знаходимо за формулою
= = 44,6см,
де α m – коефіцієнт, який при ξ = 0,35 дорівнює αm = 0,289 (табл. В.1
додатку В [2, 5]).
Повна висота перерізу за умови розташування стержнів в два ряди по висоті визначаємо за формулою (рис. 5)
= 44,6+2+0,5×2+0,5×5 = 50,1 см,
де d – діаметр робочої поздовжньої арматури, попередньо
приймаємо d = 20 мм;
u – товщина захисного шару бетону, приймаємо u = 20 мм;
v1 – віддаль між осями поздовжніх стержнів, приймаємо
v1 = 50 мм (табл. В.3 додатку В [2, 5]).
Приймаємо h = 55 см.
Для прийнятих розмірів балки повинна виконуватися умова
0,3h =0,3×55 = 17,5 см ≤ b=25 см ≤ 0,5h = 0,5×55 = 27,5см.
Умова виконується, приймаємо переріз см.
4.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів
Визначаємо за прийнятої повної висоти перерізу значення робочої висоти перерізу
= 55 – 2 – 0,5×2 – 0,5×5 = 49,5см.
З табл. 2 приймаємо максимальний момент М = МВ = 187,63 кНм і визначаємо коефіцієнт за формулою
= = 0,235.
За табл. В.1 додатку В [2, 5 ]за знайденим коефіцієнтом α визначаємо коефіцієнти ξ і η: ξ = 0,27 і η = 0,865.
Перевіряємо умову ξ ≤ ξR 0,27< 0,35. Умова виконується.
Знаходимо необхідну площу поздовжньої робочої арматури на опорі за формулою
12,00 см2.
За табл. В.2 додатку В [5] визначаємо кількість стержнів і їхній діаметр d. Приймаємо 4 Ø 20 А400С (Аs = 12,56см2). Оскільки в прольоті згинальний момент мало відрізняється від опорного, то і в прольоті приймаємо 4Ø20 А400С (Аs = 12,56см2). Коефіцієнт армування поперечного перерізу складає
> 0,05%.
Розрахунок міцності похилих перерізів балки
Розрахунок поперечних стержнів
Розрахунок міцності похилих перерізів балки виконуємо на дію максимальної поперечної сили Q = 250,43 кН (табл. 2).
Розрахунок поперечних стержнів не виконують, якщо дотримується умова
= 0,6×1,05×25×49,5/10 = 77,96 кН < Q = 250,43 кН,
де - розрахунковий опір бетону розтяганню, для бетону В25
= 1,05МПа (табл. А.1 додатку А [5]).
Умова не виконується, а тому необхідно розрахувати поперечні стержні. Для поперечної арматури класу А240С з урахуванням конструктивних вимог табл. В.3 додатку В [5] приймаємо діаметр поперечних стержнів dw = 8 мм (fsw = 0,503 см2). Кількість поперечних стержнів в одному перерізі приймаємо nw = 2 (балку армуємо двома каркасами).
Необхідне зусилля qsw, яке повинні витримати поперечні стержні, що приходиться на одиницю довжини балки, визначимо за формулою
кН/см,
де φb2 = 2,0 – для важкого бетону [3].
Необхідний крок поперечних стержнів визначимо за формулою
см,
де Rsw = 175 МПа (табл. А.1 додатку А).
За конструктивними вимогами в приопорній зоні на довжині ¼ прольоту крок поперечних стержнів при висоті балок більше 45 см
не повинен перевищувати s ≤ h/2 = 55/2 = 27,5 см і s ≤ 15 см, за конструктивними вимогами s ≥ 5 см (табл. Б.3 додатку Б [5]).
За умови, щоб не відбулося руйнування по похилому перерізу між поперечними стержнями їхній максимальний крок визначимо за формулою
см.
Приймаємо крок поперечних стержнів в приопорній зоні s = 10 см. Зусилля, що можуть сприйняти поперечні стержні qsw, визначимо за формулою
кН/см.
Несучу здатність балки по похилому перерізу визначимо за формулою
= 300,9 кН > Q = 250,43 кН.
В середній частині балки крок поперечних стержнів приймаємо
s = 3h/4 = 3 × 55 / 4 ≈ 40 см.