- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •2. Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Немодифіковані:
- •Модифіковані:
- •Потенційно або частково модифіковані:
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •Стабільна стенокардія напруження
- •Нестабільна стенокардія (до 28 діб від моменту розвитку).
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Типовий
- •Атипові
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •За розміром некрозу
- •В е л и к о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда з патологічним зубцем q)
- •За локалізацією
- •За перебігом
- •Фізикальні методи дослідження
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Критерії ішемії міокарда
- •Критерії пошкодження
- •Критерії некрозу міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •Мукоциліарноі недостатності
- •Обструкціі бронхіального дерева
- •Інтоксикаціі
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Дифузний (хоча й нерівномірний) характер ураження бронхіального дерева
- •Прогресуючий перебіг захворювання з періодами загострень і ремісій
- •Домінування серед клінічних симптомів кашлю, виділення харкотиння, задишки.
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь і).
- •Крупозну пневмонію (дольову або плевропневмонію)
- •Вогнищеву пневмонію (або бронхопневмонію)
- •Інтерстиціальну пневмонію (з втягненням у процес в першу чергу сполучної тканини стінок альвеол, перибронхіальної тканини та сполучної тканини навколо вкровоносних судин).
- •Іритативний (подразнений) гастрит.
- •Токсико-інфекційний гастрит.
- •Корозивний гастрит.
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •Гострий холецистит
- •У зоні гемороїдальних венозних сплетінь, анастомози між веною брижджі і гемороїдальними венами;
- •У зоні стравохідно-шлункових сплетінь (у верхню порожнисту вену);
- •У системі біляпупкових вен, що анастомозують з венами черевної стінки та діафрагми, які несуть кров у верхню та нижню порожнисті вени.
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
Фонокардіограма
Характерними ознаками звукової симптоматики цієї вади є
1.Збільшення амплітуди 1 тону на верхівці серця. Відсутність збільшення 1тону вказує на різке обмеження рухливості мітрального клапану (воронкоподібний стеноз), значне зниження скоротливої функції міокарду, а також може бути обумовлений миготливою аритмією.
2.Збільшення інтервалу Q-1 тон до 0,08-0,12 сек. Його величина знаходиться у прямій залежності від величини тиску у лівому передсерді, воно, в свою чергу, відображає ступінь звуження мітрального отвору.
3.Збільшення амплітуди 2 тону на легеневій артерії як результат переповнення малого кола кровообігу.
4.Розщеплення 2 тону до 0,04-0,06 сек. зі збільшенням легеневого компоненту, яке виникає внаслідок повільного звільнення правого шлуночка, запізнення закриття клапанів легеневої артерії.
5.Поява тону відкриття мітрального клапану, обумовленого потовщенням стулок мітрального клапану та укороченням їх вільного краю.При різкому обмеженні рухомості стулок він буде відсутній.
Велике значення в оцінці ступеня стенозу має часовий інтервал між другим та тоном відкриття мітрального клапану (OS) (інтервал II-OS).Він коливається від 0,04-0,12сек.Чим більший стеноз, тим раніше наступає відкриття мітрального клапану, а інтервал II-OS стає меншим.
У вигляді чіткої залежності цього інтервалу від градієнту тиску між лівим передсердям та шлуночком, він являється більш цінним в діагностиці ступеня стенозу у порівнянні з інтервалом Q-1 тон.
6.Діастолічний шум при мітральному стенозі починається (щелчком) відкриття мітрального клапану, а при відсутності його з’являється деякий проміжок після 2 тону.При вираженому стенозі він займає всю діастолу та має пресистолічне посилення. У разі мітрального стенозу характерним є тричленний ритм – “ритм перепілки”: додатковий тон відкриття мітрального клапану при значному ущільненні його стулок. Цей тон реєструється на ФКГ через 0,08-0,09 с після початку ІІ тону. Інколи він з’являється раніше, інколи, пізніше – через 0,10-0,11 с.
Потужність діастолічного шуму залежить від наступних факторів: величини мітрального отвору, градієнта тиску між лівим передсердям та лівим шлуночком, ступеня деформації та кальцинозу мітрального клапану, стану скоротливої функції лівого передсердя, наявності миготливої аритмії.
При дуже різкому звуженні мітрального отвору течія крові дуже мала, що не спричиняє інтенсивного шуму. В поєднанні з падінням контрактальної функції лівого передсердя, що може призвести до повного зникнення шуму (,,німа,,форма стенозу). При ФКГ аналізі подібних випадків треба мати на увазі збільшену амплітуду 1 тону, наявність тону відкриття мітрального клапану, розмір інтервалу Q-1 тон та 2-OS. Іноді появі діастолічного шуму на ФКГ сприяє положення хворого на лівому боці після фізичного навантаження.
ЕхоКГ: гіпертрофія та збільшення лівого пердсердя, зміни стулок мітрального клапана.
Стадії мітрального стенозу
1 стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
2 стадія - Ознаки порушення кровообігу в малому колі виявляються тільки при фізичному навантаженні.
3 стадія - У малому колі виражені ознаки порушення кровообігу, у великому - початкові ознаки застою.
4 стадія - Застій у великому колі кровообігу. Також відносяться хворі з миготливою аритмією та іншими симптомами ураження міокарду.
5 стадія -,,Дистрофічна,, стадія, відповідна до 3 стадії порушення кровообігу за класифікацією Н.Д.Стражеско і В.Х.Василенко.