- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •2. Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Немодифіковані:
- •Модифіковані:
- •Потенційно або частково модифіковані:
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •Стабільна стенокардія напруження
- •Нестабільна стенокардія (до 28 діб від моменту розвитку).
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Типовий
- •Атипові
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •За розміром некрозу
- •В е л и к о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда з патологічним зубцем q)
- •За локалізацією
- •За перебігом
- •Фізикальні методи дослідження
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Критерії ішемії міокарда
- •Критерії пошкодження
- •Критерії некрозу міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •Мукоциліарноі недостатності
- •Обструкціі бронхіального дерева
- •Інтоксикаціі
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Дифузний (хоча й нерівномірний) характер ураження бронхіального дерева
- •Прогресуючий перебіг захворювання з періодами загострень і ремісій
- •Домінування серед клінічних симптомів кашлю, виділення харкотиння, задишки.
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь і).
- •Крупозну пневмонію (дольову або плевропневмонію)
- •Вогнищеву пневмонію (або бронхопневмонію)
- •Інтерстиціальну пневмонію (з втягненням у процес в першу чергу сполучної тканини стінок альвеол, перибронхіальної тканини та сполучної тканини навколо вкровоносних судин).
- •Іритативний (подразнений) гастрит.
- •Токсико-інфекційний гастрит.
- •Корозивний гастрит.
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •Гострий холецистит
- •У зоні гемороїдальних венозних сплетінь, анастомози між веною брижджі і гемороїдальними венами;
- •У зоні стравохідно-шлункових сплетінь (у верхню порожнисту вену);
- •У системі біляпупкових вен, що анастомозують з венами черевної стінки та діафрагми, які несуть кров у верхню та нижню порожнисті вени.
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
Іритативний (подразнений) гастрит.
Токсико-інфекційний гастрит.
Корозивний гастрит.
Іритативний гастрит зустрічається найбільш часто у практиці лікаря. Причиною його розвитку можуть бути як екзогенні, так і ендогенні фактори.
Екзогенний гострий гастрит може бути викликаний переїданням, вживанням гарячої, важко перетравлюваної, недоброякісної їжі.
Відома подразнююча дія на слизову оболонку шлунку алкоголю, лікарських препаратів. Можливий розвиток його і в результаті алергічної реакції на вживання тих чи інших видів їжі - деяких видів риби, раків, грибів, яєць, полуниці, суниці та ін.
Нарешті однією з найважливіших екзогенних причин гострого гастриту є вживання інфікованих сальмонелами, стафілококами та іншими мікробами харчових продуктів. Запальний процес, що виникає при цьому, не обмежується шлунком, а також вражає кишківник.
Ендогений гастрит виникає при опіках, переливанні крові іншої групи, при тяжких радіаційних ураженнях, азотемії і т.д.
Симптоми гострого гастриту з'являються звичайно через 4-8 годин після впливу етіологічного фактору.
Хвилюють відчуття тяжкості та заповнення епігастральної ділянки, нудота, блювота, іноді головний біль, запаморочення.
Блювотні маси спочатку складаються із залишків їжі, потім із рідини з домішками слизу та жовчі.
При огляді шкіряні покриви та видимі оболонки бліді, язик обкладений сірувато-білим нальотом.
Пульс звичайно частий, артеріальний тиск дешо знижений, у важких випадках може розвиватися колапс.
Живіт втягнутий, при пальпації відмічається болючість в епігастральній ділянці.
Можливе підвищення температури тіла, іноді спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз. В шлунковому вмісті багато слизу; секреторна та кислотоутворююча функції можуть бути як пригнічені, так і посилені. Моторні розлади проявляються пілороспазмом, гіпотонією шлунку.
Гострий період захворювання при вчасно початому лікуванні продовжується 2-3 дні.
Гострий токсико-інфекційний гастрит розвивається при ряді гострих інфекційних захворювань (грип, кір, висипний тиф, дифтерія, скарлатина, пневмонія). При цьому слизова шлунку пошкоджується гематогенним шляхом.
Для клінічноі картини гострого гастриту при інфекційних захворюваннях та інших ендогенних інтоксикаціях характерні диспептичні явища (втрата апетиту, нудота,зрідка блювота), зниження секреторної функції шлунку. Симптоми захворювання виражені виражені звичайно менш чітко, ніж при іритативному гастриті.
Гострий корозивний гастрит розвивається в результаті потрапляння в шлунок речовин, які здатні глибоко пошкоджувати його тканини. Серед них частіше зустрічаються міцні кислоти (азотна, сірчана, соляна і особливо оцтова), потім сулема і набагато рідше їдкі луги (каустична сода, нашатирний спирт, їдкий натр).
Після прийому речовини з'являється біль в роті, вздовж стравоходу, в епігастральній ділянці. Майже одночасно виникає значна салівація, блювота буруватою рідиною, іноді з домішками яскраво червоної крові. За запахом блювотних мас можна в частині випадків визначити, чим саме викликане отруєння.
При огляді хворого звертають увагу на характер опіків слизової оболонки губ, кутів рота, м'якого піднебіння, що сприяє визначенню виду отрути. Так від сірчаної та соляної кислот на слизовій оболонці з'являються сірувато-білі плями; від азотної - зеленувато-жовті; від карболової - яскраво-білі, що нагадують вапняний наліт; від оцтової - поверхневі білувато-сірі опіки.
Пульс звичайно частий, артеріальний тиск знижений; у важких випадках може розвинутись шок, який часто є передвісником швидкої смерті.
Пальпація живота виявляє виражену болючість в епігастральній ділянці, а нерідко - симптоми подразнення очеревини. Останні можуть бути передвісником перфорації і розвитку дифузного перитоніту.
В багатьох випадках присутні явища токсичного ураження нирок, що проявляється оліго- і анурією, наявністю в сечі білку, циліндрів. Нерідко з'являється жовтяниця, пов'язана з гемолізом і токсичним гепатитом.
Наслідками корозивного гастриту можуть бути рубцеві зміни, особливо в пілоричному і кардіальному відділах шлунку.
Основними принципами лікування гострого гастриту є промивання шлунку, голод 1-2 доби, корекція водно-електролітичних порушень, боротьба з гострою серцево-судинною недостатністю.
Хронічний гастрит – хронічне запалення слизової оболонки, яке характеризується її клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації і внаслідок цього атрофією залозового епітелію (при прогресуючому перебігу), кишковою метаплазією, порушенням секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка.
Етіологія хронічного гастриту
І. Екзогенні фактори
Хелікобактерна інфекція.
Аліментарний фактор.
порушення ритму харчування;
вживання недоброякісної їжі;
зловживання дуже гострою їжею;
зловживання дуже гарячою або дуже холодною їжею;
харчова алергія.
Порушення жувального апарата.
Лікування гастротропними медикаментами (НПЗП, саліцилати, калію хлорид, резерпін, протитуберкульозні)
Зловживання алкоголем
Паління
Професійні шкідливі фактори (вугільний, металічний пил, пари кислот, лугів)
ІІ. Ендогенні фактори
Аутоімунний фактор (утворення аутоантитіл до паріетальних клітин).
Дуоденогастральний рефлюкс.
Хронічні інфекції (порожнини рота, носоглотки, органів дихання).
Захворювання ендокринної системи
Захворювання, що призводять до тканинної гіпоксії (легенева і серцева недостатність).
Аутоінтоксікація при хронічній нирковій недостатності (виділення азотистих продуктів слизовою оболонкою шлунка).