Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:

• Термометрія

• субфебрилітет 37,0-38,0⁰С (через 6-24 години)

• фебрильна температура (іноді)

• Загально-клінічний аналіз крові (симптом «перехресту» показників)

• лейкоцитоз (перші години хвороби)

• нейтрофільоз (зсув формули вліво)

• анеозинофілія

• прискорення ШОЕ (з 3-5 дня)

• Біохімічний аналіз крові

• поява тропонінів Т та I (через 3-4години)

• гіперферментемія

• КФК та її МВ-фракція (через 6-8 годин до 72 годин)

• АСТ, АЛТ (через 24 години до 3-5 днів)

• ЛДГ та її ЛДГ₁-фракція (через 24 години до 10-14 днів)

Зміни екг при гострому інфаркті міокарда

1. Критерії ішемії міокарда

• змінення форми (рівнобедрений, гострий) та полярності зубця Т

2. Критерії пошкодження

• зміщення сегменту ST вище або нижче ізолінії

• підйом сегменту ST до гори в грудиних відведеннях при субепі-кардіальному або трансмуральному пошкодженні передньої стінки лівого шлуночка

• депресія сегменту ST в грудиних відведеннях при субендокардіальному пошкодженні передньої стінки або трансмуральному пошкодженні задньої стінки лівого шлуночка

3. Критерії некрозу міокарда

• п е р е д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях І, aVL, V₃-V₆

• з а д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях ІІІ, aVF, II

Проведення хворим на інфаркт міокарда ехокардіографії дозволяє розширити уявлення про обсяг ураження міокарда та характер ускладнень. За допомогою цього методу дослідження можна виявити:

• Зони дискинезії міокарда

• Аневризма

• Зниження фракції викиду лівого шлуночка

• Пристінкові тромби

• Інфаркт міокарда правого шлуночка

Коли діагноз інфаркту міокарда викликає сумніви в спеціалізованих кардіологічних центрах використовують складніші методи неінвазивної (вентрикулографія, сцинтіграфія міокарда) та інвазивної діагностики (селективна коронарографія).

Радіонуклідні методи

• Сканування серця з ²¹Tl (чи сестамібієм)

• “холодне вогнище” – зони некрозу, що накопичує ізотоп через декілька годин після гострого інфаркту міокарда

• Сканування серця з ⁹⁹Тс – пірофосфатом

• “гаряче вогнище” – зони некрозу, що накопичує ізотоп через 12 годин та “світиться” протягом 2-3 місяців

• Вентрикулографія

• зони дискинезії міокарду

Рентгеноконтрасна коронарографія

• візуалізація ураження коронарних судин

• місце знаходження

• ступінь стенозу

• кількість

• анастомози

Рентгенконтрасна селективна коронарографія дозволяє уточнити локалізацію тромбу, провести спроби його локального лізису за допомогою тромболітиків (стрепкокіназа, актелізе) та вирішити питання щодо хірургічного лікування (ангіопластика, баланування судин, аортокоронарне шунтування), уточнення локалізації тромбу та спроб його лізісу.

5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.

Термін	Визначення
1.Бронхоспазм	Розвиток чи посилення задишки аж до нападів задухи, поява приступоподібного кашлю і свистячого дихання.
2.Запальний набряк бронхіальної стінки	Патологічний стан, який розвивається на фоні підвищення температури тіла, вираженого нездужання, зміни показників крові (лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, збільшення вмісту запальних кислот, СРП).
3. Гіпер- і дискринія	Поява збільшення харкотиння та зміна його реологічних властивостей.
4.Рарефікація	Гіперпластичні зміни, потовщення слизового та підслизового шарів, стенозування і облітерація з послідуючим зменшенням повітроносних шляхів.
5.Гіпотонічна дискінезія	Зниження тонусу трахеї і крупних бронхів внаслідок втрати еластичних властивостей з явищами провисання мембранозної частини у просвіт дихальних шляхів.
6.Колапс дрібних бронхів	Патологічне спадіння при видосі внаслідок зниження чи утрати легенями еластичних властивостей.
7.Бронхіт	Гостре чи хронічне ураження бронхів під впливом фізичних, хімічних чи бактеріальних чинників.
8. Хронічне обструктивне захворювання легень	Клінічний симптомокомплекс, що проявляється бронхіальною обструкцією, порушенням бронхіальної прохідності, зумовленою тривалим перебігом обструктивних станів легень: хронічного обструктивного бронхіту, важкої бронхіальної астми, емфіземи легень.
9. Емфізема легень	– патологічний стан, що характеризується збільшенням розмірів повітряного простору, розміщеного дистальніше термінальних (нереспіраторних) бронхів, або із-за їх розширення чи внаслідок деструкції їх стінок.