- •1. Як ви реалізуєте у своїй професійній діяльності пораду в. О. Сухомлинського про те, що не має і не може бути абстрактного учня?
- •4.Кожний учитель мріє про те, щоб учіння під час його уроків було цікавим для учнів. Як зробити урок цікавим? Охарактеризуйте основні шляхи формування в учнів інтересу до знань.
- •5. Як досягнути того, щоб під час проведення уроків учні були уважними?
- •6.Яким чином ви зможете реалізувати пораду Сухомлинського про те що наочність – стежина пізнання і світло , яке осяє цю стежину
- •12.Сформулюйте завдання і зміст роботи з важковиховуваним учнем
- •19. Кожний раз,коли треба поговорити з учнем про його вчинок, в якому ……..
- •22. Обгрунтуйте положення Триєдність процесу навчання
- •23. За яких умов можливо застосувати частково-пошуковий метод засвоєння нових знань. Опишіть дії вчителя і учнів.
- •35. Довести що процес навчання є системою. Яке практичне значення має уявлення вчителя про процес навчання як систему , що функціонує під час уроку
- •36. Якщо керуватися принципами диференціації, індивідуалізації навчання, то якими способами їх можливо реалізувати під час уроку?
- •43. Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: «Особливості виховання дітей підліткового віку».
- •44.Розкрийте суть Стимулювання процесу навчання (стимулююче-мотиваційний компонент)
- •45. Охарактеризуйте способи мотивації навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку засвоєння знань.
- •3. Формування мотивації на окремих етапах уроку
- •46. Підготуйте вступне слово вчителя до години класного керівника
- •47.Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку індуктивно (використайте шкільний підручник за фахом).
- •48 Обґрунтуйте і наведіть конкретні приклади взаємопереходу методу в прийом і, навпаки, прийому у метод (за фахом).
- •49. Проблема «Молодь і сучасне суспільство». Сформулюйте тему диспуту, мету та основні питання для обговорення.
- •50. Складіть розгорнутий план години класного керівника про необхідність читання класичної літератури. Запропонуйте інші форми виховної роботи, які можна використовувати при розв’язанні даної проблеми
- •58 Прокоментуйте цитату в. Сухомлинського “Немає ні однієї педагогічної закономірності, немає ні однієї істини, яка була б абсолютно однаково застосована до всіх дітей”
- •62.Запрпонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів теоретичних знань
- •63. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів фактичних знань, охарактеризуйте їх.
- •64 Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів практичних умінь і навичок. Охарактеризуйте їх.
- •65.Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів абстрактного, словесно-логічного мислення, охарактеризуйте їх.
- •66 Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів наочно-образного мислення, охарактеризуйте їх.
- •67. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів самостійності мислення, охарактеризуйте їх.
- •68.Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів пізнавальних інтересів, охарактеризуйте їх.
- •69. Порівняйте основні види контролю, їх дидактичні функції.
- •70Порівняйте критерії оцінювання знань і критерії і критерії оцінювання навчальних досягнень
- •76 Охаректеризуйте рівні засвоєння знань як опис цілей результатів навчання
35. Довести що процес навчання є системою. Яке практичне значення має уявлення вчителя про процес навчання як систему , що функціонує під час уроку
Процес навчання як система.
Визначальними умовами навчання як діяльності є мета освіти і завдання (навчальні, виховні, розвиваючі) навчальної діяльності, потреби і мотиви навчально-пізнавальної діяльності школярів, зміст матеріалу, який підлягає засвоєнню учнями. Ці умови взаємопов’язані й взаємозалежні. Цілі навчання визначають його зміст. Потреби і мотиви навчальної діяльності суттєво впливають на активність учнів, їх ставлення до навчальної праці і зрештою на результати навчання. У свою чергу мотиви формуються в процесі навчання, залежать від його організації, методів і прийомів навчання, засобів і змісту навчального матеріалу. Цілі навчання зумовлюють також характер діяльності вчителя й учнів, форму, методи, засоби навчання. Результат навчання залежить від результату взаємодії всіх складових компонентів процесу.
Усе це свідчить про те, що процес навчання є складною цілісною системою. Найважливішими його структурними компонентами є: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний і оцінно-результативний.
Внутрішню структуру й організацію процесу навчання ілюструє схема «Процес навчання».
Осмислення даної схеми дозволяє зрозуміти суть процесу навчання і зробити такі висновки:
1. Навчання має двосторонній характер і зумовлює необхідність тісної взаємодії учителя та учнів на всіх етапах навчальної роботи, починаючи з постановки її цілі і закінчуючи оцінюванням знань. Якщо на одному з цих етапів той чи інший учень «не включається» в навчально-пізнавальну діяльність, його навчання припиняється.
2. Виділення окремих структурних компонентів процесу навчання дає чітке уявлення про те, як потрібно підходити до його організації. Ця організація містить: постановку цілей навчання, визначення завдань навчальної роботи, збудження потреби учнів в оволодінні навчальним матеріалом, чітке визначення його змісту, залучення учнів до пізнавальної діяльності з метою його осмислення, засвоєння тощо.
3. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання не обмежується тим, що викладаючи матеріал, учитель використовує певні методичні прийоми. Це завдання вирішується і при визначенні цілі навчання, завдань навчальної роботи, і при формуванні мотиваційної сфери учнів, і при структуруванні змісту навчальних занять та ін.
4. Компоненти процесу навчання характеризують певний етап (цикл) взаємодії педагога й учнів. Схема показує зміну процесу в часі, його постійний рух, розвиток, тобто динамізм.
5. Процес навчання в сучасних умовах є безперервним, таким, що вказує на єдність усіх ступенів навчання, наступність етапів навчальної роботи. Саме тому його називають перманентним.
36. Якщо керуватися принципами диференціації, індивідуалізації навчання, то якими способами їх можливо реалізувати під час уроку?
|
Назва принципу |
Засоби реалізації
|
1 |
До основних принципів рівневої диференціації віднесемо такі: виділення і відкритого пред’явлення учням результатів навчальних досягнення (за рівнями); “ножиць” між рівнями вимог і навчання: рівень вимог має бути вищим за рівень навчальних досягнень; формування опри: в усіх учнів класу незалежно від їхніх здібностей і навчальних можливостей повинні бути сформовані опорні знання та вміння; послідовності у просуванні за рівнями навчання; індивідуалізації, який дає змогу враховувати індивідуальний темп просування в навчанні; відповідності між змістом, контролем та оцінкою; добровільності у виборі рівня навчання: кожен учень добровільно вибирає рівень засвоєння навчального матеріалу. |
Ефективною формою реалізації рівневої диференціації є об’єднання дітей у групи з урахуванням їх самооцінки. У кожній групі слід пропонувати учням добірку завдань на вибір. Тоді кожний учень має просуватися від зони найближчого розвитку до зони актуального розвитку. Така організація роботи можлива, якщо вчитель знає мотивацію навчання кожного учня, а також рівень засвоєння кожним попереднього матеріалу. Оскільки в диференційованих завданнях прискорюється період від дій у співпраці з учителем до частково або повністю самостійної роботи, то слід цілеспрямовано формувати в учнів уміння і навички працювати самостійно. Групова робота базується на соціально-типових, спільних властивостях (особливостях, якостях, характеристиках) притаманних групі учнів як частині класу, і характеризується можливістю виконання спільних або індивідуальних рівневих завдань. Диференціація може здійснюватися за обсягом або змістом матеріалу, мірою допомоги вчителя та іншими ознаками. |
2 |
Індивідуалізація |
під час пояснення нового матеріалу вчитель зважає на учнів ,для яких він може бути незрозумілим; під час самостійної роботи частіше підходить до відстаючих учнів,допомагає і підбадьорює їх; індивідуалізує домашнє завдання; частіше створює вибіркову перевірку зошитів учнів,яким важче дається навчання.
|
Індивідуалізація на уроці дає змогу враховувати темпи роботи кожного учня,його підготовленість,створює можливості для диференціації завдань ,контролю і оцінювання результатів,забезпечуючи відносну самостійність .Але потребує значних затрат часу і зусиль учителя.