- •1. Як ви реалізуєте у своїй професійній діяльності пораду в. О. Сухомлинського про те, що не має і не може бути абстрактного учня?
- •4.Кожний учитель мріє про те, щоб учіння під час його уроків було цікавим для учнів. Як зробити урок цікавим? Охарактеризуйте основні шляхи формування в учнів інтересу до знань.
- •5. Як досягнути того, щоб під час проведення уроків учні були уважними?
- •6.Яким чином ви зможете реалізувати пораду Сухомлинського про те що наочність – стежина пізнання і світло , яке осяє цю стежину
- •12.Сформулюйте завдання і зміст роботи з важковиховуваним учнем
- •19. Кожний раз,коли треба поговорити з учнем про його вчинок, в якому ……..
- •22. Обгрунтуйте положення Триєдність процесу навчання
- •23. За яких умов можливо застосувати частково-пошуковий метод засвоєння нових знань. Опишіть дії вчителя і учнів.
- •35. Довести що процес навчання є системою. Яке практичне значення має уявлення вчителя про процес навчання як систему , що функціонує під час уроку
- •36. Якщо керуватися принципами диференціації, індивідуалізації навчання, то якими способами їх можливо реалізувати під час уроку?
- •43. Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: «Особливості виховання дітей підліткового віку».
- •44.Розкрийте суть Стимулювання процесу навчання (стимулююче-мотиваційний компонент)
- •45. Охарактеризуйте способи мотивації навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку засвоєння знань.
- •3. Формування мотивації на окремих етапах уроку
- •46. Підготуйте вступне слово вчителя до години класного керівника
- •47.Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку індуктивно (використайте шкільний підручник за фахом).
- •48 Обґрунтуйте і наведіть конкретні приклади взаємопереходу методу в прийом і, навпаки, прийому у метод (за фахом).
- •49. Проблема «Молодь і сучасне суспільство». Сформулюйте тему диспуту, мету та основні питання для обговорення.
- •50. Складіть розгорнутий план години класного керівника про необхідність читання класичної літератури. Запропонуйте інші форми виховної роботи, які можна використовувати при розв’язанні даної проблеми
- •58 Прокоментуйте цитату в. Сухомлинського “Немає ні однієї педагогічної закономірності, немає ні однієї істини, яка була б абсолютно однаково застосована до всіх дітей”
- •62.Запрпонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів теоретичних знань
- •63. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів фактичних знань, охарактеризуйте їх.
- •64 Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів практичних умінь і навичок. Охарактеризуйте їх.
- •65.Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів абстрактного, словесно-логічного мислення, охарактеризуйте їх.
- •66 Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів наочно-образного мислення, охарактеризуйте їх.
- •67. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів самостійності мислення, охарактеризуйте їх.
- •68.Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів пізнавальних інтересів, охарактеризуйте їх.
- •69. Порівняйте основні види контролю, їх дидактичні функції.
- •70Порівняйте критерії оцінювання знань і критерії і критерії оцінювання навчальних досягнень
- •76 Охаректеризуйте рівні засвоєння знань як опис цілей результатів навчання
1. Як ви реалізуєте у своїй професійній діяльності пораду в. О. Сухомлинського про те, що не має і не може бути абстрактного учня?
Чому часто вже в І класі з’являються невстигаючі, відстаючі, а в II і III класах іноді вже можна зустріти безнадійно відстаючого учня, на якого вчитель, як кажуть, махнув рукою? Тому що немає індивідуального підходу до дітей у найважливішій, найголовнішій сфері шкільного життя — у сфері розумової праці.
Неоднакові й дитячі сили, потрібні для розумової праці. Один сприймає, осмислює, запам’ятовує швидко, зберігає в пам’яті довго й міцно; в іншого ж розумова праця відбувається зовсім по-іншому.
Немає абстрактного учня, до якого можна було б прикласти механічно всі закономірності навчання й виховання. Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні.. Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в дальшому, — це надзвичайно важлива складова частина педагогічної мудрості.
Збереження й виховання почуття власної гідності кожного учня залежить від того, як уявляє вчитель його особисті успіхи в навчанні. Не можна вимагати від дитини неможливого. Будь-яка програма з будь-якого предмета — це певний рівень, коло знань, але не жива дитина. До цього рівня, до цього кола знань різні діти йдуть по-різному. Одна дитина вже в І класі може цілком самостійно прочитати задачу й розв’язати її; інша ж зробить це в кінці другого, а то й третього року навчання. Треба вміти визначити, яким шляхом, з якими уповільненнями й труднощами дитина може підійти до рівня, передбаченого програмою, як конкретно реалізувати програму в розумовій праці кожного учня.
Мистецтво й майстерність навчання, і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці. А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація — і в змісті розумової праці (в характері завдань), і в часі. Досвідчений педагог дає одному учневі дві, три, а то й чотири задачі на урок, іншому ж — тільки одну. Один одержує складнішу задачу, інший — простішу. Один виконує творчу письмову роботу з мови, наприклад пише твір, інший працює над текстом літературного твору.
При такому підході всі учні просуваються вперед — одні швидше, інші — повільніше. В оцінці, що її дістає дитина за свою роботу, вона бачить власну працю, напруження зусиль; навчання приносить їй моральне задоволення, радість відкриття. Взаємна доброзичливість учителя й учня при цьому поєднується із взаємним довір’ям. Учень не бачить в учителеві тільки строгого контролера, а в оцінці — палицю. Він відверто говорить учителеві: ось це в мене не вийшло, цього я не зміг зробити. Його сумління дуже чутливе, він не може йти на списування, використання шпаргалки; йому хочеться утвердити свою гідність.
2. При перевірці виконання домашніх завдань, часто виникає така ситуація: як тільки учень починає відповідати, всі інші учні займаються своїми справами, зазвичай над відповіддю думає тільки той, хто очікує наступного виклику. Як досягнути того, щоб під час перевірки домашніх завдань над поставленими запитаннями – завданнями думали всі учні, і щоб учитель мав можливість перевірити роботу всіх школярів (за В. О. Сухомлинським)?
На думку вченого у такому підході важливі два моменти:
1. перевірка знань є активним застосуванням знань, а отже, чорновий зошит є застереженням від зубрінь.
2. Вчитель отримує можливість уважно стежити за роботою слабо встигаючих учнів, врахувати їхні індивід сили і можливості.
За порадою Сухомл виконання завдань у чорновому зошиті ефективно допомагає учням також повторювати та узагальнювати , наприклад, на початку навч року раніше вивчений матріал.Педагог застерігає вчителів від того , щоб єдиною метою перевірки знань було- поставити учневі оцінку. Важливішими цілями повинні бути осмислення, розвиток, поглиблення знань учнів Цей нюанс учительської праці потрібно врахувати при організації перевірки дз..