67. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів самостійності мислення, охарактеризуйте їх.

Для розвитку самостійності мислення можна використовувати такі бінарні методи: практично-евристичний, практично-проблемний методи,  практично-дослідницький, наочно-евристичний, наочно-дослідницький методи.

Сутність дослідницького методу навчання передбачає наступне:— учитель разом з учнями формулює проблему, на розв'язання якої визначається певний відрізок навчального часу;— знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблем, порівнюючи різноманітні варіанти отриманих відповідей. Засоби для досягнення результату також визначають самі учні;— діяльність учителя потребує оперативного управління процесом розв'язання проблемних завдань;— навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, навчання супроводжується підвищеним інтересом, отримані знання відзначаються глибиною, міцністю, дієвістю.

Дослідницький метод навчання передбачає творче засвоєння знань, виконує досить важливі функції. Він покликаний, по-перше, забезпечити теоретичне використання знань; по-друге, оволодіння методами наукового пізнання в процесі пошуку цих методів і використання їх; по-третє, сприяє формуванню рис творчої діяльності; по-четверте, є умовою формування інтересу, потреби в такій діяльності. В результаті дослідницький метод сприяє формуванню повноцінних, добре усвідомлених, оперативно й гнучко використовуваних знань і формуванню досвідум творчої діяльності.

Проблемні ситуації створювати потрібно починаючи наприклад з 5 кл.(під час вивчення розподільного закону множення пропоную учневі записати на дошці і добудувати двох двоцифрових чисел, до цього добутку додаю добуток своїх двоцифрових чисел і відразу записую результат: 29*64+29*36=2900. Учні зацікавленні, починають пошуки правильної відповіді й розглядається розподільний закон у загальному вигляді). Часто проблемні ситуації створюю тому, що учні прагнуть до розв’язання нових, ще невідомих задач, застосувати набуті знання за аналогією. Залежно від рівня проблемності організовую роботу учнів над доведенням гіпотези по-різному:

Доведення повідомляю сам.

Доведення учні вивчають за підручником.

Учні готуються до самостійного пошуку доведення через систему усних підготовчих вправ.

Повідомляю учням план, за яким вони проводять доведення.

Учні самостійно проводять доведення, якщо воно не важче від будь-якої запропонованої задачі на доведення.

Проблемно-пошукові методи в навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.

Метод проблемного викладу є перехідним від виконавської до творчої діяльності. Він застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Метод проблемного викладу має такі характерні ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються;

2) учитель показує шлях дослідження проблеми, розв’язує її від початку до кінця;

3) учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються розв’язувати проблемні завдання.

Проблемний виклад навчального матеріалу може здійснюватися в процесі проблемної розповіді, проблемно-пошукової бесіди, лекції, під час використання наочних методів проблемно-пошукового типу і проблемно-пошукових вправ. Названий метод навчання застосовується у тих випадках, коли зміст навчального матеріалу спрямований на формування понять, законів чи теорій, а не на повідомлення фактичної інформації; коли зміст не є принципово новим, а логічно продовжує раніше вивчене, і учні можуть зробити самостійні кроки в пошуку нових елементів знань. Водночас використання проблемного методу вимагає великих витрат часу, не розв’язує завдань формування практичних умінь і навичок.