Бастардо магарачський

І. Синоніми. Магарач № 217.

ІІ. Походження сорту. (Бастардо x Сапераві), Інститут винограду і вина "Магарач", Ялта, Україна.

V. Ботанічний опис. Коронка молодого пагона сильно опушена, біла, з яскраво-малиновою каймою. Опушення молодих листів поступово зникає від верхнього до нижнього. Однорічні пагони ясно-коричневі, з темно-коричневими вузлами. Листок середньої величини, округлий, пʼятилопатевий, центральна лопать злегка витягнута. Верхні бічні вирізи відкриті, ліровидні, з майже паралельними сторонами, рідше закриті, нижні – невеликі, відкриті. Кінцеві й крайові зубці трикутні гострі. Черешковая виїмка закрита, з овальним просвітом. Нижня поверхня листка покрита слабким павутинисто-щетинистим опушенням. Квітка двостатева. Гроно середньої величини, цилиндро-конічна або конічна з лопатями, варіює по щільності. Ніжка грона тонка, довга. Середня маса грона 176 г. Ягода середньої величини або дрібна (довжиною 15,5, шириною 12 мм), овальна, темно-синя, покрита густим пруіном. Мʼякуш зеленувата, соковита, солодка, без аромату. Насінь у ягоді 2–4. Провідні ознаки сорту винограду Бастардо магарачський листи середньої величини, з короткими черешками, винно-червоні ; циліндро-конічні або конічні щільні грона; темно-сині, середньої величини або дрібні ягоди з густим пруіном.

VI. Агробіологічна характеристика. Вегетаційний період. Період від розпускання бруньок до технічної зрілості винограду становить 146 днів при сумі активних температур 2881°С. Лоза визріває добре. Урожайність. Середня врожайність 107,1 ц/га (максимальна 182,1 ц/га). Відсоток плодоносних вічок 49. Кількість грон на розвинених вічок 0,6–0,7, на плодоносному 1,2–1,3. Сорт винограду відносно стійкий до грибних хвороб – мілдью й оїдіуму. В умовах степового Криму він відрізняється достатньою стійкістю до ґрунтової посухи.

VII. Технологічна характеристика. Середня маса 100 ягід 160 г. Цукристість ягід 23,6 г/100 мл, кислотність 8 г/л. Десертне вино темно-рубінового забарвлення, іскристе, бархатне, із шоколадними тонами. Середня багаторічна дегустаційна оцінка вина 9,1 бала. Виноград використовують для одержання напівсолодкого й сухого вина, споживання у свіжому виді.

БІЯНКА

ІІ. Походження сорту. (Виллар блан x Шасла бувье) Угорщина.

V. Ботанічний опис. . Грони невеликі, масою 90–120 г, циліндрові, помірній щільності. Ягоди середні і дрібні, масою 1,5 г, округлі або злегка овальні, жовто-зелені. Смак гармонійний. Мʼякуш соковитий, шкірка тонка.

VI. Агробіологічна характеристика. Раннього терміну дозрівання. Кущі среднерослі. Визрівання пагонів добре. Коєфіцієнт плодоношения 1,8, плодоносності 1,9–2.  Сорт винограду Біанка стійкий до мілдью, оідіуму, серої гнилі. Толерантний до філоксери. Морозостійкий –25–27°С. Сумісна з більшістю підщеп. Рекомендується для неукривної кореневласної культури без хімічного захисту. Має пряморослі пагони, ажурну крону.  Із-за дрібних грон, потрібний більший час на прибирання винограду.

VIІ. Технологічна характеристика. Цукристість 20–28% при кислотності 7–9 г/л. Виноград може тривало висіти на кущах, накопичуючи цукор, з невеликим зниженням кислотності, що дозволяє, залежно від термінів прибирання, готувати з Біанки сухі, напівсолодкі, кріплені і десертні вина.

Завдання. Користуючись визначниками і атласами зробити опис 3–4 сортів, описавши їх характерні ознаки.

Матеріали та обладнання. Визначники, атласи, зразки листків, пагонів, грон, зошит, ручка.

Питання для самоперевірки.