Арочний

ІІ. Походження сорту. Гридна форма.

V. Ботанічний опис. Грона великі 400–600 г, цилиндроконiчнi, помірно щільні і щільні, добре виконані і вирівняні по масі, без горошення. Ягоди великі 17–18 x 24–25 мм, овально, рожеві, на сонці червоного кольору, гармонійного смаку, з щільною мʼясистою мʼякоттю, іноді насіння досить велике. Шкірка зʼїдається.

VI. Агробіологічна характеристика. раннього терміну дозрівання 115–120 днів. Кущі сильнорослi. Пагони визрівають дуже добре, практично на всю довжину приросту. Живці укоріняються добре, вступає в плодоношення на 2-й рік після посадки саджанцями. Маса грона 400–600 г. Відсоток плодоносних пагонiв 65–80 %, число грон на пагiн 1,5–1,8. Навантаження 30–40 вiчок на кущ, обрізування ліз на 6–8 вічок. Врожайність Арочного висока і стабільна. Грона можуть тривало зберігатися на кущах без втрати товарних якостей. Сорт чуйний на підвищені дози органічних і мінеральних добрив. Морозостійкість до –25 °С. Арочний підвищено стійкий до мілдью (3,5 балу), сірої гнилi, до оiдiуму стійкість середня.

VII. Технологічна характеристика. Цукристість 16–18 %, кислотність 4–5 г/л. Транспортабельність і товарність високі. Дегустаційна оцінка свіжого винограду 7,7 балу.

Завдання. Користуючись визначниками і атласами зробити опис 3–4 сортів, описавши їх характерні ознаки.

Матеріали та обладнання. Визначники, атласи, зразки листків, пагонів, грон, зошит, ручка.

Питання для самоперевірки.

Заняття 12. Характеристика і відмінні ознаки технічних сортів винограду

Мета. Вивчити районовані і перспективні для України технічних сортів винограду і визначити їх відмінні морфологічні ознаки і агробіологічні властивості.

Технічні сорти винограда – сорти для приготування вина, соків. Тут важливі високий вихід соку, показники, що впливають на якість отримуваного вина: цукристість, кислотність, вміст ароматичних речовин у мʼякуша і шкірці ягід винограду (на все це, особливо на останнє, так само, впливають ґрунтово-кліматичні умови виноградарства).

АЛІАТІКО

I. Синоніми. Ува ліатіка, Алеатіко неро, Москателі ліватіка

II. Походження сорту. Відноситься до західноєвропейської еколого-географічної групи сортів винограду.

III. Історія появи і поширення сорту в Україні. Завезений в Крим з Італії у 1830, а в 2-й половині 19 віку – в Узбекистан.

V. Ботанічний опис. Коронка молодого пагона середньоопушені, світло-зелена, з вино-червоними зубчиками. Молоді листки середньорозсічені, з бронзовим окайомлення і рідким павутинним опушенням. Визрілі однорічні пагони жовтувато-коричневі. Листок великий, округлий, середньо- і глибокорозсічені, 3-, 5-лопастный, темно-зелений. Верхні вирізи середньої глибини і глибоким, закриті, з видовжено-яйцевидним просвітом; нижні мілкі, відкриті. Черешкова виїмка закрита, з овальним просвітом або відкрита, ліровидна. Кінцеві і крайні зубці трикутні, гострі. Опушення нижньої частини листка відсутнє або дуже рідке, щетинисте. Квіти двостатеві. Грона середня (довжина 10–16, ширина 8–10 см), циліндрично-конічна, щільна або середньо рихла, інколи з крилом. Ніжка грони коротка, довжиною 3 см. Ягода середньої величини (діаметр 13–16 мм), округла, чорна, з сизувато восковим нальотом. Шкірка товста, міцна. Мʼякоть соковита, зелена. Смак у винограду приємний, зі слабким мускатним ароматом. Насіння у ягоді 1–3.

VI. Агробіологічна характеристика. Вегетаційний період від розпускання бруньок до знімальної стиглості 164 дні, при сумі активних температур 2945°С. Урожайність становить 76–171 ц/га. Маса грони 130–140 г. Кущі сильнорослі, з вертикальними пагонами. Визрівання лози задовільне. Плодоносних пагонів 45%. Середня кількість грон на ростових пагонах 0,7, на плодоносних 1,4. Сорт нестійкий проти мілдью, оїдіуму, бактеріального раку, нестійкий проти сірої гнилі і філоксери. Він відрізняється підвищеними вимогами до тепла; не виносить знижених місць, де часто підмерзає вся надземна частина куща. При вологій погоді часто спостерігається поразка суцвіть грибними хворобами. Сорт чуйний на зрошування, чутливий до засухи. На Південному березі Криму розміщенні насаджень переважні ділянки, що добре прогріваються, захищені від північних вітрів, біля підніжжя гір з щебенчатимі, достатньо зволоженими ґрунтами. Рекомендується коротке обрізання пагонів залишенням чотирьох і 4–5 вічок на кожній з них при формуванні двоплечий кордон. Вищі урожаї отримують при обрізанні пагонів на 6–7 вічок при чотирьохрукавному віяловому формуванні. Підщепи, що рекомендуються для сорту: Ріпаріа x Рупестріс 101-14, Шасла x Берландієрі 41б (на карбонатних ґрунтах).

VII. Технологічна характеристика. Механічний склад грони % загальної маси: сік – 83,6, грони – 5,7, шкірка і щільні частини мʼякуша – 5, насіння – 3,2. Вміст цукру при збиранні врожаю 20–26 г/100 мл, кислотність 5,5–6,5 г/л. Сік безкольоровий. Середня маса 100 ягід 150–180г. Сорт винограду дає марочне десертне червоне вино з легким мускатним тоном Алеатіко Аю-даг, а в купажі з сортами Морастель, Каберне Совіньон або Сапераві його використовують для приготування портвейну, що відрізняється маслянистістю, повнотою і своєрідним букетом. Дегустаційна оцінка сухого вина 8,4 бала, а десертного - 9,7.

IX. Загальна оцінка сорту. Провідні ознаки сорту листя з дрібними, гострими, пиловидні зубцями і декілька витягнутою, складеною жолобком центральною лопаттю; грони циліндро-конічні, ягоди округлі, з слабким мускатним присмаком.