Основні принципи психодіагностичної роботи з дошкільниками

1. Перш ніж почати|розпочинати| дослідження, необхідно викликати|спричиняти| дитину|дитяти| на контакт.

2. Важливо|поважно| підтримувати природність умов і невимушеність ситуації, спілкуватися з|із| малюком|малям| тактовно і ненав'язливо, показати свою зацікавленість| в спілкуванні з|із| ним.

3. Садити|саджати| дитину|дитяти| треба поряд з|поряд із| собою, а не через стіл.

4. Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими — експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї або іншої сфери особистості дитини.

5. Істотно|суттєвий| впливає на правильність результату дос­тупність| запитань і вимог дорослого.

6. Необхідно добиватися того, щоб|аби| дитина|дитя| зрозуміла і прийняла інструкцію, її можна повторювати 2-3 рази без змін. Але|та| пояснювати її, якщо це не передбачено методикою дослідження|, не можна.

7. Всім дітям|хлопцям| завдання|задавання| потрібно пред'являти однаково|с|, з|із| однаковою інтонацією, силою|силоміць| голосу, не акцентуючи які-небудь слова, окрім|крім| спеціально обумовлених випадків.

8. Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і завдань діагностики. Добре використовувати з цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери, оскільки діти не вміють описувати свої відчуття, їм легше їх виразити в малюнках.

9. Темп проведення дослідженя повинен відповідати індивідуально-психологічним особливостям дитини|.

10. Не слід квапити повільних дітей.

11. Необхідно вчасно помітити| втому дитини|дитяти|, ознаки нудьги. В цьому випадку доцільно пере­рвати| дослідження і відновити його іншим разом|іншого разу|.

12. Експеримент, що проводиться з|із| дитиною|дитям|, як правило, обмежується 15-20 хвилинами|мінутами|, а бе­седа| - 10-15 мин., якщо інша тривалість не передбачена мето­дикою|. Причому чим молодше дитина|дитя|, тим коротше має бути дослідження.

13. На успіхи і невдачі малюка|маляти| під час проведення дослідження необхідно реагувати стримано і рівно, якщо інше не передбачене методикою. Так не слід загострювати|загостряти| увагу дитини|дитяти| на помилках.

14. Хвалити потрібно стримано| і не за результат, а за старання. Це пов'язано з тим, що оцінка може вплинути на ставлення|ставлення| до завдання|задавання|, а отже, і на результат. Краще, якщо дитина|дитя| не має уявлень про допущені нею помилки.

1. Методи діагностики сприймань

1.1. Чого не вистачає на цих малюнках?

(за Нємовим Р.С.)

Сутність цієї методики полягає в тому, що дитині|дитяті| пропонується серія картинок представлених|уявляти| на малюнку. На кожній з карти­нок| цієї серії не вистачає якоїсь істотно|суттєвої|ї деталі. Дитина отриму|одержує|є завданн|задавання|я щонайшвидш|якнайшвидше|е визначити і назват|накликати|и відсутню деталь.

Д ослідник за допомогою секундоміра фік­сує| час, витрачений дитино|дитям|ю на виконання всього завда­ння|. Час роботи оцінюєть|оцінює|ся в балах, які потім є основою для виснов|укладення|ку про рівень розвитку сприймання дити|дитяти|ни.

Оцінка результатів:

10 балів — дитина справилася із завданням за час менше, ніж 25 сек., назвавши при цьому всі 7 предметів, яких бракує на картинках.

8-9 балів — час пошуку дитиною всіх предметів, яких бракує зайняло від 26 до 30 сек.

6-7 балів — час пошуку всіх предметів, яких бракує зайняло від 31 до 35 сек.

4-5 балів — час пошуку всіх предметів, яких бракує склало від 36 до 40 сек.

2-3 балу — час пошуку всіх предметів яких бракує опинився в межах від 41 до 45 сек.

0-1 бал — час пошуку всіх деталей, яких бракує склав в цілому більш ніж 45 сек.

Висновки|висновки| про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів — високий.

4-7 балів — середній.

2-3 бали — низький.

0-1 бал — дуже низький.