2. 3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста

Місто розглядається як виробничо-економічна система, характер методології – політико-методологічний.

Основа міста.

1. Диференціація праці (Дюркгейм “Про суспільний розподіл праці”) “Кожне місто разом з сусідніми територіями утворюють групу, всередині якої праця поділена..Індивіди групуються відповідно до природи їхньої соціальної діяльності”. Соціолог першим висловив думку про те, що професійний розподіл праці це основа урбанізації та прогресивного розвитку суспільства.

2. Спосіб виробництва (К. Маркс) В якості фундаментального соц. процесу він також виділяє диференціацію праці, але Маркс виділяє й етапи: способи виробництва, принципові відмінності в яких обумовлені типом техніки, що використовується для задоволення вітальних потреб. Виділяє три типи суспільства та техніки: первісне (техніка природних знарядь), феодальне ( ремісництво), капіталістичне ( фабрична техніка).

3. Виробництво капіталу (А. Лефевр). Капіталістичне місто це зріла форма урбанізму.

Механізм урбанізації капіталу: 1. Розподіл праці призводить до кооперації. 2. Вкладення засобів та розвиток інфраструктури має на меті додатковий дохід, а не інтереси громадян. 3. Сервісне обслуговування виробничого капіталу. 4. Комерціоналізація культурної сфери 5. Інформаціоналізація середовища та виробництво інформаційних технологій. 6. Простір міста це механізм відчуження влади та виробництва додаткової вартості. 7. Організація середовища проживання як інструмент впливу на життя.

Соц проблеми міста. 3 блоки проблем: 1. Соціальна справедливість (-створення й вдосконалення механізмів розподілу та перерозподілу результатів праці, нац. доходу між різними суб’єктами виробничо-трудового процесу, районами та регіонами; - створення механізмів узгодження інтересів місцевого населення та інтересів економічних суб’єктів. Інвестиції направляються, передусім, на вигідні виробництва, що призводить до посилення соціальної неоднорідності та сегрегації жителів, особливо великих міст, - високоорганізоване та інтенсивне економічне життя міст загострює проблеми особистості та індивідуальності, - концентрація капіталу завжди супроводжується концентрацією влади та посиленням тоталітарних тенденцій в соціальному житті, зростанням бюрократизму). 2. Раціональна організація економічного життя (-соц проблеми розміщення виробництва: проблеми розмірів міста, моно функціональних та молодих міст та міських районів; - міграційно-демографічні проблеми; - проблеми міської інфраструктури: транспорту, благоустрою, житла, рекреації та ін.; - проблеми соціальної структури зайнятості; - проблеми трудової мобільності.) 3. Соц екологія (-розрив між виробничо-економічною та соціокультурною інфраструктурою; - пріоритети й адресність соц. політики; - проблема нормативів інфраструктурного й соц. забезпечення; - проблема співвідношення природнього та штучного: природніх та техногенних компонентів середовища, естетичні проблеми соціогенного ландшафту, регулювання процесів метаболізму; - проблеми житла; - проблеми екологічної свідомості та поведінки).

Методологічні проблеми виробничо-економічної парадигми.

• недооцінка культурно–історичних факторів появи та розвитку міст;

• перебільшення ролі економічних факторів в появі й розвитку міст

• неможливість опису ментальної сфери міського життя реальної поведінки громадян в термінах виробничо-економічної парадигми;

• ігнорування постмодерністських реалій сучасного суспільства.

Питання з практичної частини

(59) 1.Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі ФГІ.

При відборі респондентів в конкретні групи використовуються два види відбіркових критеріїв. Перший - це сукупність принципів забезпечення гомогенності складу учасників. Ці принципи не є обмеженнями для дослідження в цілому, оскільки склад учасників у різних групах можна варіювати. Друга група критеріїв випливає безпосередньо з цілей дослідження. Ці критерії визначають, які сегменти населення релевантні поставленої проблеми. Враховуючи, що склад учасників фокус-груп є хоч і малою, але все ж вибіркою, необхідно пам'ятати про те, що є генеральною сукупністю, релевантної даним дослідженням.

Наприклад при формуванні дослідження на враження від продукту, при постановці завдань вся сукупність респондентів може бути розділена на такі категорії.

1.Регулярние користувачі або власники досліджуваного товару. Ці люди є кваліфікованими в тому сенсі, що можуть

- В міру свого розуміння і усвідомлення повідомити про мотивації свого вибору і про позитивні якості обраного ними об'єкта;

- Висловити засноване на особистому досвіді думку про недоліки обраного ними товару чи кандидата.

2.Користувачі іншого товару, що відноситься до цієї товарної категорії, або прихильники інших брендів. У цих людей також можна запитати про мотиви їх вибору, про недоліки обраного ними об'єкта, а також про те, чи не доводилося їм раніше міняти свій вибір, і якщо так, то чому. У результаті може бути отримана пряма або непряма інформація про те, чому дана категорія респондентів зробила вибір не на користь об'єкта дослідження, і чи не можна надати останньому такі властивості, які можуть переключити попит у бажаному напрямку.

3. Особи, які не визначилися в своєму виборі. У політичних дослідженнях цей тип респондентів представлений виборцями, котрі збираються взяти участь у виборах, але ще не вирішили, за кого вони будуть голосувати. У маркетинговій області аналогом є сукупність людей, які бажають, приміром, купити квартиру, але ще не вирішили, в якому районі міста вони хочуть оселитися. Хто не визначився можуть повідомити дуже важливу інформацію про причини своїх коливань, і тим самим про критерії, на основі яких вони бажають прийняти рішення.

4. Потенційні користувачі - ця категорія респондентів виникає або при впровадженні на ринок нових товарів або при освоєнні нових ринків для традиційних товарів .. Опитування потенційних покупців, які реально не знайомі з товаром, завжди прожективні і тому не дуже надійні. Для підвищення надійності опитування потенційних користувачів зазвичай здійснюються спільно з ринковими тестами та іншими заходами, спрямованими на підвищення кваліфікованості респондентів.

5. Особи, які не користуються досліджуваної категорією товарів. При дослідженні споживання тютюнових виробів такими людьми є хто не курить. Для пошуку ефективних аргументів може бути прийнята спроба опитування не-користувачів щодо причин займаної ними позиції.

Вибірковий складу груп є одним з найбільш важливих факторів, що визначають ефективність дослідження .. Якщо склад груп обраний некоректно, можливо отримання помилкових результатів. Це особливо вірно стосовно до тих досліджень, у яких обговорюються концепції ще не створених нових продуктів.

(9) 2. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології.

Шкала (лат. scala — сходи) — зіставлення результатів вимірювання деякої величини і точок числової прямої. Це множина позначень, відношення між якими відображають відношення між об’єктами емпіричної системи.

Шкалювання — метод моделювання реальних процесів за допомогою шкал. Багатовимірне шкалювання передбачає отримання інформації про різноманітні залежності між об’єктами дослідження.

Методи багатовимірного шкалювання (МШ) розроблялися в рамках поведінкових наук і соціології з метою вивчення об'єктів та індивідів через призму такого поняття, як міра близькості між об'єктами. Під мірою близькості в МШ розуміється величина, визначена на парі об'єктів і измеряющая, наскільки ці два об'єкти схожі. Часто в якості заходів близькості використовуються коефіцієнти кореляції і спільні ймовірності.

Розрізняють два види мір близькості: якщо найбільші значення відповідають парам найбільш близьких об'єктів, це міри подібності; якщо найбільші значення відповідають парам найменш близьких об'єктів, це міри відмінності.

Завдання багатовимірного шкалювання полягає в тому, щоб сконструювати розподіл даних у просторі таким чином, щоб відстані між об'єктами відповідали початково заданим в матриці подібності / відмінностей. Виникаючі координатні осі можуть бути інтерпретовані як деякі неявні фактори, значення яких визначають відмінності об'єктів між собою. Якщо спробувати порівняти з кожним об'єктом пару координат, то в результаті ми отримаємо спосіб візуалізації даних.

Завдання багатовимірного шкалювання у найзагальнішому вигляді полягає в тому, щоб виявити структуру досліджуваної множини стимулів. Під виявленням структури розуміється виділення набору основних факторів, за якими розрізняються стимули, і опис кожного із стимулів в термінах цих факторів. Процедура побудови структури спирається на аналіз об'єктивної або суб'єктивної інформації про близькість між стимулами якої інформації про переваги на множині стимулів. Що стосується аналізу суб'єктивних даних вирішуються одночасно два завдання. З одного боку, виявляється об'єктивна структура суб'єктивних даних, з іншого - визначаються фактори, що впливають на процес прийняття рішення.

Методи багатовимірного шкалювання можуть використовувати різні типи даних: дані про переваги суб'єкта на безлічі стимулів, дані про домінування, про близькість між стимулами, дані про профілі і т. п. Дані про переваги містять у собі інформацію про домінування. З іншого боку, підрахувавши кореляції між стовпцями матриці переваг, отримаємо матрицю близькості між стимулами, а кореляції між рядками тієї ж матриці дадуть нам матрицю близькості між суб'єктами. У цій роботі буде обговорюватися тільки аналіз близькості.

В основі багатовимірного шкалювання лежить ідея геометричного подання стимульнї множини. Щоб точним чином виміряти близькості, необхідно ввести метрику в шуканому координатному просторі; вибір цієї метрики має великий вплив на результат рішення.

86