23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).

У результаті дослідження розвитку соціальних систем І. Валлерстайн дійшов висновку, що історично єдиними справді цілісними соціальними утвореннями (фактично, системами) є міні-системи та світ-системи. Відповідно до цього підходу, визначальними характеристиками соціальної системи є існування всередині її розподілу праці, такого, що різні її частини залежать від економічного обміну між собою для стабільного забезпечення своїх потреб. Як свідчать наведені положення світ-системного аналізу, найбільш істотними, і водночас визначальними, критеріями системності у цьому підході виступають економічні зв'язки між компонентами соціальної системи та саморегулятивність у сфері економічних відносин. За визначенням, міні-система - це утворення, що має завершений розподіл праці та єдину культурну основу. І. Валлерстайн зазначає, що міні-системи існували лише у дуже простих аграрних чи мисливсько-збиральницьких суспільствах і переставали бути автономними системами після приєднання до імперій. Фактично, міні-системи відповідного історичного періоду мали дуже обмежені контакти між собою і за рахунок цього були максимально саморегулятивними в економічному, політичному та культурному вимірах, що дає підстави розглядати їх з позицій використовуваного макросоціологічного підходу як суспільства.

Світ-система визначається як утворення з єдиним розподілом праці та множинністю культурних систем. Світ-система з єдиною політичною системою називається світ-імперією. Світ-імперії, таким чином, характеризуються економічною та політичною саморегулятивністю, і, якщо врахувати вищенаведене визначення суспільства, їх також правомірно розглядати як суспільства.

Світ-система без єдиної політичної системи класифікується як світ-економіка. Така світ-система включає множину політичних і культурних систем, які не є економічно саморегулятивними, а, навпаки, взаємозалежними у сфері економічних відносин.

За висновком І. Валлерстайна, принаймні з середини XX ст. більше не існує ані міні-систем, ані різних світ-систем, але є єдина світ-система - капіталістична світ-економіка. Навіть економіки офіційно соціалістичних держав, з погляду світ-системного аналізу, інтегровані до структури капіталістичної світ-економіки, оскільки ці соціалістичні економіки не становлять замкнену економічну систему, а, навпаки, експортують та імпортують товари до та з інших економік капіталістичної економіки, борються за інвестиції з економік ядра - і ці їхні дії цілком відповідають логіці капіталістичної світ-економіки. Значна інтегрованість та системна єдність сучасної світ-економіки обґрунтовується наявністю глобальних інвестицій та міжнародного ресурсозабезпечення виробництва.

З погляду світ-системного аналізу, найбільшими структурними підсистемами сучасної світ-економіки є ядро, периферія та напівпериферія. Найголовніші відмінності між ними полягають у переважанні одного з двох типів виробництва: центральне виробництво світ-економіки є відносно інтенсивним у плані вкладень капіталу та наймає кваліфіковану високооплачувану працю; периферійне виробництво є інтенсивним у плані внеску праці та використовує низькооплачувану, часто політично примусову працю.

Регіони ядра мають переважно центральне виробництво, регіони периферії - переважно периферійне виробництво, а регіони напівпериферії характеризуються приблизно рівночастинним поєднанням цих двох типів виробництва. У світ-економіці, як економічно замкненій системі, обмін додатковими вартостями є грою з нульовою сумою, коли обмін може бути максимально вигідним лише для однієї сторони. Важливим наслідком цієї закономірності є несиметричність відносин між регіонами світ-економіки: регіони ядра привласнюють надлишки усієї світ-економіки; напівпериферія експлуатується ядром і водночас експлуатує периферію, підтримуючи стабільність світ-економіки.

Основными особенностями периода 2000-2025/30 гг. по И. Валлерстайну будут следующие черты:

• Основные инвестиции пойдут в Китай и Россию, что еще в большей степени маргинализирует и усилит разрыв между Севером и Югом;

• стабилизация численности населения в ядре мир-системы и его резкий рост на периферии приведет к значительному увеличению миграции с Юга на Север, что вызовет ответную реакцию в виде призывов к ограничению социально-политических прав “южных” мигрантов.

• существенно изменяется в худшую сторону положение среднего класса в странах ядра. За резкое, как относительное, так и абсолютное увеличение величины среднего класса, который стал одним из основ стабильности государств ядра КМЭ, приходится расплачиваться повышением стоимости продукции, ростом инфляции и серьезным замедлением процессов накопления капитала.

• развитие современной мир-системы в период 2000-2025/30 гг. будет происходить в условиях постоянных экологических ограничений;

• неизбежен рост издержек производства в глобальном масштабе и резкое снижение абсолютного и относительного объема прибыли.

• Трагедия же периода 2000-2025/30 гг. будет состоять в том, что никакого процветания среднего класса на периферии и полупериферии так и не наступит, что может вызвать новый всплеск политической активности и начало нового витка “антисеверной” мобилизации.

• самой важной особенностью будет закат либерализма и рост требований подлинной демократизации всех сторон жизни мир-системы, в т.ч. и социально-экономической.

• Значительно уменьшиться способность государств поддерживать внутренний порядок, как и уменьшиться их роль в мир-системе. Возможен даже распад многих государств не только на периферии и полупериферии, но и в ядре системы.

• Межгосударственная структура мир-системы станет менее регулируемой и структурируемой, а авторитет ООН будет неуклонно снижаться (что будет усугубляться распространением ядерного оружия среди все большего количества государств, миграциями с Юга на Север и т.д.).

• Снижение эффективности институтов государственности (и современной межгосударственной системы) приведет к подъему значения различных форм партикулярной, групповой идентичности (этнической, религиозно-языковой, родовой или гендерной, прочих видов “меньшинств с разнообразными характеристиками).

• Значительное распространение получат многочисленные локальные вооруженные конфликты в странах Юга (внутренние “южные войны), столкновения разных “меньшинств” на Севере, многочисленные и одновременные “малые” войны Юга против Севера (война в Персидском заливе является первым примером).

• Последним фактором, который будет усиливать состояния хаоса, может быть некая новая глобальная эпидемия, например, СПИД В конечном итоге, данный фактор, увеличивая как нагрузку на государственные механизмы, так и уровень взаимной нетерпимости, лишь усилит общие процессы падения государственности в СМС.