- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
2.Питання з практичної частини:
1. Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
Основний тип приватного документу - це автобіографія. Існують помітні відмінності між автобіографією, написаної в розрахунку на подальшу публікацію, і автобіографією, зверненої лише до вузького кола близьких. Якщо в першому випадку перевагою є велика фактична: достовірність і «читабельність» викладу, то в другому зазвичай має місце високий ступінь розкриття особистого ставлення до пережитого, особливе прагнення мотивувати вчинені вибори і вчинки.
Традиційний (класичний) аналіз автобіографії на відміну від простого ознайомлення з ними або прочитання для придбання нового знання - це саме метод дослідження, який, як будь-яке наукове дослідження, передбачає висунення певних гіпотез, ретельне вивчення структури матеріалу, що аналізується, логіки тексту, обгрунтованості та достовірності при відомостей, що приводяться. Цей аналіз "прагне як би до кінця проникнути в глиб документа, вивчити його зміст.
Традиційний аналіз являє собою сукупність певних логічних побудов, спрямованих на розкриття основного змісту досліджуваного матеріалу. Традиційний аналіз дозволяє перетворити початкову форму інформації, що міститься в автобіографії в ту форму інформації, яка цікавить дослідника. При цьому необхідно встановити, хто є автором документа, з якими цілями і в якому соціальному контексті створювався даний документ? Яке співвідношення фактів, відображених у документі, з досліджуваної дійсністю? У пошуках відповіді на ці питання дослідник отримує можливість проникнути в глибинний зміст документа, з'ясувати його зміст і застосувати цей результат для даного конкретного дослідження.
Традиційний аналіз автобіографії є самостійний, творчий процес, який залежить від: 1) змісту, спрямованості самого документа; 2) умов, цілей і завдань проведеного дослідження; 3) кваліфікації, багатства досвіду і творчої інтуїції дослідника.
Інтерпретативна техніка аналізу автобіографій передбачає інтерпретацію даних з виділенням ключових блоків, на підставі яких формується основні тези для подальших етапів якісного дослідження.
Використання інтерпретативних технік в аналізі автобіографічних даних, орієнтоване не стільки на виведення загальних пояснень і причинних закономірностей, скільки на розуміння суб'єктивного сенсу подій з точки зору діяча. Важливе значення має обгрунтованість інтерпретації тексту з точки зору його характеру, цілей написання, передбачуваної аудиторії і його соціального контексту.
2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
Якщо є потреба проаналізувати велику кількість взаємопов'язаних ознак, доцільно застосовувати спеціальні методи та алгоритми багатовимірної статистики. Серед методів багатовимірної статистики найбільш популярні у соціологів методи факторного та кластерного аналізів.
Кластерний аналіз – це багатомірна статистична процедура (кластеризація), яка класифікує об’єкти або спостереження в однорідні групи. Набір усіх досліджуваних об’єктів розподіляється по підкласах, які називаються кластерами (англ. cluster - щітка, гроно) згустками, класами, скупченнями або таксонами.
Кластерний аналіз вирішує, у першу чергу, проблему угруповання.
Кластерний аналіз використовується в двох основних напрямках: класифікація та аналіз взаємозв'язків, причому переважна більшість дослідників використовує його саме в першому напрямку. Слід також зауважити, що на відміну від інших методів класифікації, таких, як, приміром, дискримінантний аналіз, кластерний аналіз не вимагає апріорних припущень, що накладаються на вибірку. По суті, метод являє собою формалізацію здорового глузду.
Кластерний аналіз застосовується для вирішення широкого спектру завдань, але частіше за все мова йде саме про завдання сегментації - ідентифікувати стійкі групи, кожна з яких об'єднує в собі об'єкти зі схожими характеристиками.
Також кластерний аналіз використовується як інструмент побудови однорідних груп респондентів з метою отримати максимально повне уявлення про те, як веде себе респондент з кожного сегмента, які фактори визначають його поведінку.
Алгоритми кластерного (або таксономічного) аналізу дають змогу поділити сукупність об'єктів на однорідні групи (таксони), тобто на такі групи, всередині яких об'єкти близькі між собою за деяким критерієм, і водночас об'єкти з різних груп різняться між собою за цим самим критерієм. Класифікація провадиться одночасно за досить великою кількістю ознак. Наприклад, нехай ми маємо досить велику кількість статистичних показників, що характеризують рівень соціально-економічного розвитку кожного району: чисельність населення, кількість безробітних, довжина шосейних доріг, кількість квадратних метрів житла на одну людину та ін. Для організації опитування нам слід згрупувати райони в більші регіони, але зробити так, щоб у кожному регіоні були райони, близькі за своїм соціально-економічним розвитком. Це дасть змогу вибрати в такому регіоні один типовий район і результати опитування в цьому районі поширити на весь регіон. Таке групування можна ефективно здійснювати методом кластерного аналізу. При цьому важливо, що за такого групування враховується й узагальнюється велика кількість показників.
Отже, є досить велика кількість математичних методів аналізу інформації. Для застосування їх належним чином соціолог повинен мати певний рівень математичної культури та навички роботи з обчислювальною технікою.
Для того щоб отримувати справді достовірні результати, математичні методи слід використовувати не тільки коректно, а й комплексно. Результати, отримані за допомогою одного методу, бажано підтвердити використанням щодо тих самих даних іншого методу. Більшість сучасних математичних методів орієнтовані на використання засобів обчислювальної техніки та спеціального програмного забезпечення.
ВАРІАНТ № 12